38.Фази, способи та ієрархія цілей.
Фази встановлення цілей:
1).виявлення та аналізх тенденцій, які спостерігаються в середовищі;
2).встановлення цілей для п-ства вцілому;
3).побудова ієрархії цілей;
4).встановлення індивідуальних цілей.
Основні способи встановлення цілей:
1).цілі коригуються кожного разу за умови зміни середовища підприємства(мають ситуаційний характер);
2).цілі систематично змінюються.
Специфіка ієрархії побудови цілей при формуванні стратегії:
цілі вищого рівня завжди мають ширший характер і більший інтервал часу;
цілі нижчого рівня є певним засобом досягнення цілей вищого рівня.
39.Форми прийняття рішень.
Форми прийняття індивідуальних рішень:
Авторитарна – рішення приймає сам керівник на основі наявної інформації.
Колегіальна – рішення приймає керівник на основі колегіального обговорення.
Партисипативна – рішення приймає керівництво за результатами обговорення варіантів рішення за цілями із залученням співробітників, які виконують ці рішення.
Знизу-вгору.
Форми прийняття колективних рішень:
Перемовини (обговорення певного питання з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди. Перемовини призначені створити можливість їх учасникам на основі взаємного обміну думками (у формі пропозицій) укласти угоду, яка відповідає інтересам обох сторін, або досяги інших рішень. Прийняте після спільного обговорення рішення може бути: конструктивним (пов’язане зі змінами на краще); деструктивним (руйнівним); пропагандистським (обіцянки без конкретних зобов’язань); заспокійливим)
Збори – зібрання членів організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певних питань, актуальних для колективу (збори акціонерів, партійні збори, профспілкові збори тощо).
40.Що варто розуміти під «стратегічною пірамідою» підприємства? у чому полягає відмінність стратегічної піраміди вузькопрофільного і диверсифікованого підприємства?
Стратегія організації - це вказівка про те, як перевести компанію звідти, де вона знаходиться зараз, туди, де вона хоче перебувати; це засіб, досягнення бажаних результатів.
Вибудовування стратегічної піраміди - це не тільки завдання вищого керівництва. На великих підприємствах рішення з питань методів управління новими напрямками розвитку приймається корпоративним керівництвом, керівниками господарських підрозділів, главами великих фінансових відділів корпорації в цілому або її підрозділів (виробництво, маркетинг і продаж, фінанси, трудові ресурси і т. д.), менеджерами заводів, регіональними торговими представниками і менеджерами середньої ланки управління.
Усі рівні стратегій пов’язані між собою і утворюють піраміду стратегій (рис. 1).
Рис. 1.Піраміда стратегій
У мультибізнесовому підприємстві (багатопрофільному, диверсифікованому, що виробляє різнотипну продукцію) застосовують чотирирівневу стратегію, до якої входять:
1. Корпоративна (загальна) стратегія, що одночасно є портфельною.
2. Конкурентні (ділові, бізнесові) стратегії.
3. Функціональні стратегії.
4. Операційні стратегії.
У однобізнесовому підприємстві (вузькопрофільному, що виробляє однотипну продукцію) застосовують трьохрівневустратегію, до якої входять:
1. Корпоративна стратегія, що одночасно є конкурентною (діловою, бізнесовою).
2. Функціональні стратегії.
3. Операційні стратегії.