24.Що слід розуміти під «операційною стратегією підприємства»?

Операційні стратегії – це вузькі стратегії для основних структурних підрозділів підприємства, що не є самостійними: заводів, що входять до складу підприємства, цехів, бригад, відділів, дилерів тощо. Це найнижчий рівень стратегії підприємства, з яким пов’язані стратегії, що займають вищий рівень за ієрархією: корпоративна, конкурентні, функціональні.

Операційні стратегії конкретизують стратегії квазісамостійних гос­подарських підрозділів диверсифікованих і незалежних однопрофільних підприємств по їх основним операційним одиницям: для окремих структурних одиниць типу заводів, магазинів тощо; конкретних виробництв; торгових регіональних представників, відділів; для цехів, дільниць, робочих місць тощо. Операційні стратегії розробляються всередині функціональних напрямів. Вони стосуються розв'язання щоденних оперативних завдань, що мають стратегічну важливість (рекламні кампанії, закупівля сировини, керування запасами, профілактичний ремонт, транспортування тощо), і доповнюють та завершують загальний стратегічний план підприємства.

Важливість операційних стратегій підприємства, незважаючи на те, що вони є найнижчим рівнем розробки стратегії, досить значна. Так, наприклад, провал одного виробничого підрозділу при реалізації стратегічних завдань з досягнення заданого обсягу виробництва, рівня собівартості і якості продукції може знизити показники всього підприємства з продажу, одержання прибутку і негативно вплинути на покращення стратегічної позиції підприємства в бізнесі і на реалізацію його загальної стратегії.

25.Дайте аргументовану відповідь на запитання: «Що є первинним: кредо керівника чи його стратегічне бачення?»

Термін «Кредо» (від лат. Вірю) трактується як символ віри, основи світогляду переконання. Приклад кредо компанія Маркенд Спенсер. Корпоративне кредо компанії передбачає чітку орієнтацію діяльності на замкнуті групи: споживачі, постачальники, співробітники та суспільство.

Бачення – тобто це картина того про що можна мріяти, стан бізнесу, якого можна досягти у віддаленому майбутньому за найбільш сприятливих умов і до якого спрямовані сподівання власника п-ва.

Стратегічний – це той що стосується стратегії, найважливіший, першочерговий для досягнення генеральних цілей на певному етапі.

Стратегічне бачення – це перспективний погляд на напрямки розвитку діяльності організації, базова концепція того, що організація може зробити і чого досягти.

Добре продумане стратегічне бачення: готує п-во до майбутнього; встановлює довгострокові напрямки розвитку; визначає намір п-ва зайняти конкурентні ділові позиції.

26.Стратегічний набір та вимоги до нього

Стратегічний набір – це система стратегій різного типу, що їх розробляє п-во на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку п-ва, а також рівень його претендування на місце та роль у ЗС.

Вимоги до побудова стратегічного набору п-ва:

1. Орієнтація на досягнення реальних взаємопов’язаних цілей;

2. Ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору стратегій;

3. Ієрархічний характер побудови стратегій;

4. Надійність стратегічного набору, що передбачає всебічну обґрунтованість та зваженість;

5. Баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями, основними та компенсаційними (резервними);

6. Гнучкість та динамічність стратегічного набору.

Добре сформований стратегічний набір – це той стратегічний набір, що відбиває досягнутий рівень розвитку, особливості та умови його подальшого руху у відповідності до обраної стратегії.

Обгрунтований стратегічний набір – це той, що є правильним для даного п-ва і якого можна досягти за допомогою наявного потенціалу та певних зусиль щодо його трансформації для забезпечення конкурентоспроможного рівня в довгостроковій перспективі.