1. Підготовка експерименту

1.1. Знаходимо орієнтовне значення сили струму , що протікає в колі споживача (рис. 1, а)

А.

1.2. Оскільки точність вимірювання струму невисока, вибираємо метод безпосередньої оцінки, тобто пряме вимірювання струму за допомогою амперметра (рис. 1, б).

1.3. Виходячи із приблизного значення вимірювального струму допустимого значення похибки вимірювання та умов виконання експерименту по [24] вибираємо вимірювальний прилад – міліамперметр магнітоелектричної системи з такими параметрами:

; М2038; ; кл. точності 0,2; границя вимірювання =З mА; максимальний відлік =150; внутрішній опір =25 Ом; нормальний температурний діапазон _Н=20±2°С; коефіцієнт впливу температури на похибку приладу _ = /10^oC; додаткова похибка від впливу магнітного поля = ±0.3%, при напруженості магнітного поля Н = 400 А/м.

1.4. Вибираємо схему прямого увімкнення міліамперметра послідовно із споживачем R_H (рис. 1, б).

1.5. Визначаємо попередню оцінку похибки вимірювань струму, яка має такі складові: основ­ну інструментальну похибку амперметра _.; дві додаткові інструментальні похибки: темпе­ратурну і від впливу зовнішнього магнітного поля ; а також методичну похибку .

Визначаємо граничні значення кожної із цих складових похибки вимірювання, прийняв­ши, що показ амперметра І_А орієнтовно дорівнює значенню струму І_Х, тобто І_А І_Х.

;

;

;

.

Оскільки , то необхідно її вилучити шляхом корекції результату вимірювання (на етапі опрацювання результатів експерименту), визначивши виправлене значення вимірюваного струму за формулою:

,

де І_А – показ амперметра; δ_МА – значення методичної похибки.

Тоді δ_МА = 0 і в результуючу похибку вимірювання сили струму не входить.

1.6. Визначаємо граничне значення відносної довірчої похибки вимірювання при трьох елементарних складових:

= ±(_A.гр + + ) = ±(0,24+0,08+0,3) = ±0,62%

Оскільки | |<| | то задача розв’язана правильно і можна переходити до наступного етапу.

2. Виконання експерименту.

Нехай під час вимірювання одержано відлік на шкалі амперметра N_А= 120.

3. Опрацювання результатів експерименту.

3.1. Визначаємо показ амперметра.

де С_А – стала шкали амперметра, яка дорівнює

Відповідно до п. 1.5 здійснюємо корекцію результату вимірювання з метою вилучення методичної похибки.

.

3.2. Визначаємо остаточну оцінку похибки вимірювання сили струму.

Із всіх елементарних складових похибки вимірювання, розрахованих в п.1.5, змінилося значення тільки основної інструментальної похибки амперметра, оскільки його показ І_А не дорівнює розрахованому значенню сили струму І_Х.

%

Визначаємо граничне значення абсолютної похибки вимірювання сили струму, необхідної для запису результату вимірювання у стандартизованій формі.

3.3. Результат вимірювання струму записуємо у стандартизованій формі:

;

Попередньо заокругливши значення та відповідно до правил заокруглення результуючих похибок [4; гл.9], одержимо:

3.3. Теми практичних занять

Тема 1. Методи та засоби вимірювання напруги та сили постійного струму аналоговими і цифровими приладами.

Тема 2. Методи та засоби вимірювання інтегральних значень напруги змінного струму.

Тема 3. Методи та засоби вимірювання потужності споживачів в однофазних колах змінного струму.

Тема 4. Методи та засоби вимірювання електричного опору на постійному струмі..

Тема 5. Дослідження динамічних характеристик магнітних матеріалів.

Тема 6. Методи та засоби вимірювання потужності споживачів у трифазних колах змінного струму.

Тема 7. Методи та засоби вимірювання напруги та струму компенсатором постійного струму.

Тема 8. Методи та засоби вимірювання електричного опору одинарним мостом постійного струму.