1. Загальні відомості

Курс "Метрологія та вимірювання" розраховано на 32 години лекцій стаціонару і 4 години лекцій заочних студентів та екстернів, самостійне вивчення матеріалу, практичні заняття (16 годин стаціонару і 4 години заочних студентів та екстернів), лабораторні заняття (16 годин стаціонару і 4 години заочних студентів та екстернів) та виконання контрольної роботи. З даного курсу студенти здають екзамен допуском до якого є здана і захищена контрольна робота та відроблені і захищені лабораторні роботи.

При вивчені матеріалу студенти користуються програмою курсу, викладеною в цих методичних вказівках. До кожної теми наведена література. Основною літературою для самостійної роботи над матеріалами курсу, виконання контрольної роботи і підготовки до практичних занять є підручники [1-4, 7-11, 14,15,17-18], а для підготовки до лабораторних занять – інструкції до лабораторних робіт [25,26]. При опрацюванні окремих теми слід використовувати відповідні державні стандарти [5, 6, 12, 13, 16].

Для поглибленого вивчення матеріалу курсу передбачені консультації під час наста­новчої сесії заочників та консультацій екстернів і упродовж семестру для стаціонару.

2. Програма курсу

2.1. Метрологія та метрологічне забезпечення. Основні поняття та їх означення

2.1.1. Метрологія та її місце серед інших наук. Роль метрології в загальнонаукових методах пізнання [1, гл.1].

2.1.2. Основні поняття та означення. Вимірювання, види вимірювань. Вимірювальна інформація. ДСТУ 2681–94 "Метрологія. Терміни та визначення" [6, 1. гл.5].

2.1.3. Фізична величина як об’єкт вимірювання. Одиниці фізичних величин. Відтворення і зберігання одиниць фізичних величин [ 17, с.13-17; 1, гл.2].

2.1.4. Вимірювальні сигнали як носії вимірювальної інформації. Моделі вимірювальних сигналів. Інтегральні характеристики вимірювальних сигналів [1, гл.20].

2.1.5. Єдність вимірювань та їх метрологічне забезпечення [1, гл.3; 17, с. 59-62; 18, с. 65-71;].

2.1.6. Державна система забезпечення єдності вимірювань [4, гл.3; 18, с. 74-78;].

2.1.7. Державний контроль і нагляд за засобами вимірювальної техніки [4, гл.3; 18,с.74-78].

2.2. Загальні відомості про засоби вимірювань

2.2.1. Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ). Класифікація ЗВТ. Нормовані метрологічні характеристики ЗВТ. Класи точності ЗВТ. Похибки ЗВТ: основні й додаткові, адитивні та муль­типлікативні [1, гл.4, 12; 18, с.20-26].

2.2.2. Аналогові електромеханічні вимірювальні прилади. Принцип дії, функція перетворення, основні метрологічні характеристики і сфери застосування магніто­електричних, випрямних, термоелектричних, електромагнітних, електродинамічних, феродинамічних, елект­ростатичних та індукційних вимірювальних приладів [2, гл.29; 17, с. 110-129; 18, с. 107-132].

2.2.3. Аналогові електронні вимірювальні прилади. Принципи дії, основні метрологічні характеристики та сфери застосування електронних вольтметрів, омметрів, частотомірів, фа­зометрів та вимірювачів параметрів електричних кіл [2, гл.28; 13].

2.2.4. Основні поняття і визначення. Основні вузли цифрових вимірювальних приладів (ЦВП). Аналого-цифрові та цифроаналогові перетворювачі. Основні метрологічні харак­теристики ЦВП [2, гл.29; 17, с. 158-174; 18, с. 151-157].

2.2.5. Принципи дії, основні метрологічні характеристики та сфери застосування цифро­вих вольтметрів і частотомірів [2, гл.29; 17, с. 174-179; 18, с. 170-171].

2.2.6. Вимірювальні інформаційні системи (ВІС) та інформаційно обчислювальні комплекси (ІОК) як підсистеми автоматизованих систем управління. Структурні схеми ВІС та ІВК. Загальні поняття про інтерфейси [2, гл.30; 17, с. 179-185; 18, с. 171-175].