8. Антропогенне забруднення гідросфери і його наслідки для рослинних угрупувань

Забруднення в процесі антропогенної діяльності зазнає і водне середовище. Використання води зростало в міру розвитку цивілізації. Вважається,що рівень водокористування є важливим показником розвитку держави, тому водне середовище зазнає значного антропогенного навантаження. Його прямо (безпосередньо) і зазнають також рослини, оскільки вода для них є важливим фактором існування. У водоймах сконцентрована значна кількість біомаси, але частка фітопланктону в ній велика. Антропогенний тиск на гідросферу відносно рослин і їх угрупувань виражається у:

• Кількісному зменшенні водного середовища та водних запасів

• Якісній зміні водних ресурсів.

Незалежно від обсягів використання вода після очищення або без нього повертається в природне середовище. Досить часто вона містить величезну кількість різноманітних розчинених хімічних сполук і зважених частинок. Відбувається забруднення внутрішніх водоймищ, річок та в подальшому морів і океанів. Токсичні речовини негативно впливають на рослини як безпосередньо, так і шляхом зміни екологічних умов існування рослинних організмів.

Світовий океан є важливим джерелом палива і мінеральної сировини. Частка шельфу у загальному добуванні нафти складає понад 20 %, а газу – понад 10 % його світового добування. Крім нафти та газу у шельфі добувають пісок, гравій, сірку, олово, фосфорити, золото, алмази та інші корисні копалини. Прогнозується, що загальне добування їх буде постійно зростати. Та й саме використання світового океану також. Так, традиційне рибальство починає частково заміщатися культурним вирощуванням у морських акваторіях риби, водоростей, молюсків.

В теперішній час близько 25 % площі Світового океану вкрита плівкою нафти внаслідок її втрати при морських перевезеннях, підводному добуванні, аваріях на нафтоналивних суднах. За підрахунками спеціалістів щорічно із суден зливається до океану не менше 2,5 млн. м³ нафтопродуктів, а 1 т нафти здатна утворювати на поверхні води мономолекулярну плівку на площі до 12 км².

Після надходження до водойми з нафтою відбуваються зміни під дією процесів самоочищення, які відбуваються у водному середовищі. Характер змін визначається фізичними, хімічними і біологічними факторами. У процесі очищення відбувається випаровування її легких фракцій (біля 25 %), а також близько 25 % вилуговується протягом 1 – 3 неділь. Залишок утворює на поверхні стійку емульсію, яка тривалий час залишається на воді.

Нафта порушує природний процес газообміну між тропосферою та океаном, зменшує процеси випаровування у 1,5 рази, викликає зміни в умовах проживання водних організмів і, досить часто, призводить до їх загибелі.

В результаті зменшення випаровування, зміни теплоємкості і альбедо верхнього шару океану змінюється температура його поверхні. Це, в свою чергу, призводить до суттєвої зміни хімічного складу води. Підвищення температури води знижує розчинність в ній вуглекислого газу та кисню. Внаслідок цього спостерігається зниження фотосинтезуючої діяльності морських водоростей, а також їх відмирання.

До найпотужнішого споживача та забруднювача води належить сучасне сільське господарство. У світі в сучасний період зрошується близько 17 % земель, які дають близько половини всієї сільськогосподарської продукції В останні роки на зрошення витрачається біля 180 – 190 км³ води у рік, при цьому близько 20 % її втрачається. Інтенсивне використання води на зрошення сільськогосподарських угідь у Середній Азії привело до знищення Аральського моря, а це, в свою чергу, до зникнення існуючих водних екосистем і екосистем, які прилягали до моря. Подібна ситуація почала розвиватися у Африці з озером Чад – води озера почали інтенсивно вилучатися для зрошення посівів бавовника і рису, берега розорюватися.

Інтенсивне використання земель під сільськогосподарське виробництво значно збільшує забруднення водойм ґрунтовими змивами, які містять велику кількість різноманітних хімічних речовин, що потрапили до грунту разом з мінеральними добривами, гербіцидами, отрутохімікатами. Зважені частинки змивів замулюють річки та водойми, призводять до їх обміління і зміни рослин і їх угрупувань.