16. Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини.

мінеральне живлення рослии Харчуванням рослин називається поглинання мінеральних речовин, що містяться в грунті, кореневою системою і подальше засвоєння їх самим рослиною. Для нормального проходження процесів поглинання мінеральних елементів рослині необхідні дихання кореневої системи, які підходять температура навколишнього середовища, кислотність грунту, концентрація і склад живильних розчинів. Найважливішими елементами для живлення рослин є: фосфор, калій, азот, залізо, кальцій, магній, і бор. Всі елементи, що входять до складу рослин, виконують певні функції. Роль мінеральних речовин у процесі росту рослин дуже різноманітна.Крім кисню, вуглецю і водню (органогенов) всім рослинам потрібно фосфор, сірка, азот,магній, кальцій і залізо. У результаті різних досліджень було відкрито, що для оптимального росту і розвитку рослин обов'язковий цілий набір речовин, які знаходяться в грунті вмікроскопічних кількостях. Крім заліза, засвоюваного рослиною, йому необхідні також мідь,цинк, бор, кобальт, марганець і молібден. Всі вищеназвані елементи, використовувані в поживних розчинах, за характеромспоживання розділені на три групи:1) ультрамікроелементи - срібло, радій, ртуть, кадмій і т. д. (мільйонні частки відсотка);2) мікроелементи - мідь, бор, цинк, марганець, кобальт, молібден, та інші, що споживаються в малих кількостях (від стотисячного до тисячних часток відсотка);3) макроелементи - фосфор, азот, кальцій, калій, сірка, залізо, магній, споживані у відносно великих кількостях (від сотих часток відсотка до декількох відсотків). Рослина для свого нормального розвитку має отримувати всі необхідні йому мінеральніречовини у потрібних концентраціях у розчиненому вигляді. Якщо рослина не одержує потрібної кількості якогось елементу, то виявляються ознаки голодування. При додаванні цього елемента ці ознаки усуваються. Якщо ж рослина отримує якийсь мікроелемент у надлишку, то виходить отруєння рослини. Бор і мідь, наприклад, при концентраціях понад 1 мг на 1 кілограм грунту загальмовують зростання у багатьох рослин. Якщо концентрація стає нижче 0,5 мг на 1 кілограм, то починається голодування. Це можна пояснити тим, що ці мінеральні елементи беруть участь у процесі побудови клітинних органоїдів і протоплазми. Крім того, вони забезпечують певну структуру біоколлоідов живої речовини, без яких життєві процеси не можуть протікати.

17.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу «Біологія людини»(8-9кл).Основні поняття та шляхи їх формування.

У курсі біології 8—9 класів центральною екологічною проблемою є захист здоров'я людини від негативних наслідків антропогенної діяль­ності. Суть проблеми полягає в запобіганні порушенням пристосува­льних функцій організму, які загрожують розладами здоров'я аж до захворювань у нових умовах існування: підвищення фонового рівня шумів, вібрацій, електромагнітних полів, радіоактивного випроміню­вання тощо. Проблема збереження здоров'я людини усвідомлюється на основі оволодіння знаннями про гіподинамію та необхідність збіль­шення навантажень на опорно-рухову систему, розвиток серцевої не­достатності через перенапруження нервової системи й негативні емо­ції, патологічні зміни в органах дихання внаслідок хімічного забруд­нення повітря тощо.

Усвідомленню проблеми захисту здоров'я людини від негативних наслідків антропогенної діяльності сприяє розкриття її взаємозв'язку з глобальними екологічними проблемами, до яких належать: зростання чисельності населення Землі й пов'язана з цим нестача продовольства; збільшення захворюваності; дедалі сильніший руйнівний антропоген­ний вплив на природу.

У процесі вивчення розділу «Біологія людини» (8—9 класи) форму­ється поняття «здоровий спосіб життя», що безпосередньо пов'язане з поняттям «екологія людини». Це передбачає засвоєння учнями про­філактичних принципів, підвищення культури праці, побуту, відпочин­ку, споживання, поведінки тощо.

18.клас комахи.Особливості зовнішньої і внутрішньої будови та процесів життєдіяльності комах.систематика.характеристика рядів з повним та неповним перетвореннями.Значення комах в природі та житті людини.

 Зовнішня будова

Тіло комах розділене на три відділи: голову, груди тачеревце. Голова утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи. Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару вусиків(антен); на четвертому, п'ятому та шостому сегментах розвиваються парні частини ротового апарату — верхніщелепи (мандибули), нижні щелепи (максили) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і є важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну, пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і нижньої губи залежать від характеруживлення. Виділяють такі основні типи ротового апарату:

• гризучий (таргани, жуки, мурахи, личинки метеликів);

• гризучо-лижучий (бджоли, джмелі);

• колючо-сисний — нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини (комарі,попелиці);

• сисний — хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються (метелики);

• лижучий — утворений нижньою губою (мухи).

У багатьох дорослих комах, які не живляться ротові органи взагалі не розвинені (одноденки).

Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише богомоли можуть повертати голову в декількох площинах.

Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих кінцівок. Залежно від способу пересування комахи кінцівки можуть бути:

• ходильні або бігальні (паличники, багато жуків);

• стрибальні (саранові, коники, блохи);

• риючі (вовчки, жуки-карапузи);

• хапальні (богомоли);

• плавальні (жуки-плавунці).

У більшості комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються органи польоту — крила. Вони утворюються як вирости покривного епітелію і зміцнюються жилками. У примітивніших видів передні та задні крила однакові за будовою і функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і комарів розвивається лише передня пара крил, увіялохвостих — задня. Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопи,жуки). Багато видів комах повторно втратили крила (блохи, воші), що пов'язано з особливостями їхньої життєдіяльності. Крила приводяться в рух літальними м'язами, що займають значний обсяг грудного відділу.

Черевце комах утворене різною кількістю сегментів (не більше дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок.

Внутрішня будова