Значення водоростей у природі та житті людини

Водорості відіграють у природі значну роль:

o вони постачають кисень у водойми;

o є первинними продуцентами органічної речовини, за рахунок якої існує весь тваринний світ водоймища;

o беруть участь у ґрунтоутворенні, процесах самоочищення води. Водночас водорості викликають "цвітіння" води й цим ускладнюють життя риб та інших водних тварин.

Водорості є продуктами харчування (багаті на білки, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи). З них одержують:

o драглисту речовину - агар-агар, необхідну для вироблення таких ласощів, як пастила чи мармелад;

o крохмаль та інші речовини;

o у медицині - йод, лікувальні грязі.

У сільському господарстві їх застосовують як добриво й корм для тварин. Вони є також об'єктами наукових досліджень у галузі біотехнологій. "Цвітіння" води робить її непридатною для використання, забруднює насосні станції і водоводи, вкриває днища суден, буї, погіршуючи їх експлуатацію.

13. Популяція, її генетична структура. Фактори генетичної динаміки популяцій ( самозапильних і панміктичних) Генетична рівновага в панміктичних популяціях і її теоретичні розрахунки у відповідності з законом Харді-Вайнберга.

Закон Харді—Вайнберга, або закон генетичної рівноваги — одна з основ популяційної генетики. Закон описує розподіл генівв популяції за наступних умов:у популяції відбувається вільне схрещування;у популяції відсутня міграція (як вхідна, так і вихідна);у популяції відсутні випадкові мутації.

При виконанні цих умов відносна частота особин, що є носіями кожного з алелів деякого гену буде лишатись постійною та незмінною з покоління в покоління; іншими словами, за таких умов дрейф генів відсутній.Математично закон описується таким чином:Нехай в популяції присутній ген, що має два алелі — А та а. Тоді у особин цієї популяції можуть траплятись такі комбінації даних алелів: АА, аа та Аа. Якщо позначити через p та q частоту, з якою зустрічаються індивідууми з алелями А та а відповідно, то, згідно із законом Гарді—Вайнберга,

р²+2pq+q²=100%,

де р² — частота, з якою зустрічаються носії генотипу АА, 2pq — генотипів Аа та аА, а q² — з генотипом аа. Ці частоти, при дотриманні вищезазначених умов, будуть сталими із покоління в покоління, незалежно від зміни кількості індивідуумів в популяції і від того, наскільки великі або малі значення p та q.

Цей принцип був сформульований в 1908 р. незалежно англійським математиком Г. Х. Гарді та німецьким лікарем В. Вайнбергом.

Закон Харді—Вайнберга може бути застосований для будь-якої кількості алелів, при умові дотримання популяцією перерахованих на початку тексту критеріїв.:Цей закон являє собою модель, використовуючи яку можна кількісно визначати зміни в розподілі генів в популяції викликані, наприклад, мутаціями або міграцією. Інакше кажучи, цей закон є теоретичним критерієм для виміру змін в розподілі генів.

15. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця. Структура і функції компонентів клітини.

Клітина є елементарною структурною і функціональною одиницею організму. Процеси відтворення організму, обміну речовин і енергії відбуваються в його клітинах. Усі клітини побудовані за єдиним планом. Вони ікають цитоплазму з органелами та ядро. Кожна клітина ззовні вкрита мембраною, яка має складну будову і виконує важливі функції. Вона відокремлює внутрішнє середовище клітини від зовнішнього, забезпечуючи тим самим можливість існування клітини як окремої структурної одиниці. Мембрана має здатність до вибіркової проникності. Усі клітини мають однакові структурні елементи: ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі, рибосоми, мітохондрії, клітинний центр і ядро, які функціонують взаємоузгоджено. Ядро виконує функцію зберігання інформації про всі ознаки організму.