Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
повний державний екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
468.58 Кб
Скачать

84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології

Важливе місце в удосконаленні викладання біології належить кутку живої природи. В ньому учні систематично ведуть спостере­ження, доглядають живі організми, закладають досліди, проводять експерименти. В кутку живої природи вчитель має можливість ви­ховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплю­вати практичні вміння і навички, збагачувати знання, розширювати світогляд, розвивати допитливість.

Створюють його поступово. Учні самі виготовляють значну кіль­кість обладнання, особливо такого, як годівниці, напувалки, різно­манітні діючі моделі тощо.

Куток живої природи є важливим підрозділом біологічного кабінету, де учні та юннати вивчають особливості будови, біологію тварин, ведуть досліди, спостереження, виконують домашні завдан­ня. Саме тому в кутку живої природи треба утримувати насамперед тих тварин, які рекомендовані для використання в навчально-вихов­ному процесі з біології.

Тварини кутка живої природи

У кутку живої природи можна розмістити безхребетних тварин: найпростіших; дощових черв'яків; павуків; комах корисних (шовко­вичний шовкопряд, сонечко, мухи тахіни) і шкідників сільськогос­подарських культур (колорадський жук, золотогуз, білан капустя­ний); хребетних - риб (гупій, мечохвостів, вуалехвостів, телескопів, білих амурів, товстолобиків та інших), земноводних (жаб, три­тонів), плазунів (вужа, ящірку, черепаху), птахів (голуба, папужка), ссавців (білих мишей, щурів, їжаків, морських свинок). Тварин ут­римують у спеціально виготовлених інсектаріях, тераріумах, ак­варіумах, вольєрах або клітках.

  1. На кожному акваріумі, тераріумі, клітці поміщається етикетка (паспорт) з назвою тварини, коли, хто і де виловив, чим живиться, який дослід і хто робить.

  2. Працюючи в кутку живої природи, учні повинні дотримуватися таких правил:

  3. Не порушувати режиму дня.

  4. Дотримуватися тиші.

  5. З тваринами поводитися спокійно, лагідно.

  6. Під час прибирання приміщення та годівлі тварин одягати халат.

  7. Після догляду за мешканцями кутка мити руки з милом.

  8. Стежити за станом кліток, акваріумів, тераріумів, берегти їх, не-  справні - ремонтувати.

  9. Правильно використовувати приміщення кутка живої природи.

  10. Систематично змінювати підстилку в клітках (солому, папір,  пісок).

  11. Тричі на день вичищати клітки від нечистот.

  12. Щоденно провітрювати приміщення.

  13. Періодично проводити дезінфекцію кліток і приміщень.

  14. Згодовувати лише свіжі і доброякісні корми.

  15. Годувати тварин завжди в години, визначені за графіком.

  16. Після кожної годівлі прибирати рештки їжі.

  17. Напувалки і годівниці щоденно чистити.

  18. Щітки, гребінці, ганчірки зберігати в окремому ящику.

85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів

ВІДМІННІ ОЗНАКИ

ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН (анаболізм, асиміляція)

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН (катаболізм, дисиміляція)

1

Походження назви

Грец. anabole – підйом, лат. assimіlatio – злиття

Грец. katabole-руйнування, лат. dissimilis – несхожий

2

Об’єднує процеси

Синтезу більш складних сполук із простих

Розщеплення складних органічних сполук на більш прості

3

Переважає

У період росту організму (зумовлює накопичення речовин і ріст організму)

У похилому віці (зумовлює деяке зменшення маси тіла організму, що старіє)

4

Реакції супроводжуються

Поглинанням енергії

Виділенням енергії

5

Реакції супроводжуються

Розщепленням АТФ

Синтезом АТФ

6

Кінцеві продукти

Білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти

Вода, вуглекислий газ, аміак

7

Кінцеві продукти

Необхідні тваринам і рослинам для нормальної життєдіяльності, росту і розвитку

У тварин виводяться з організму, а у рослин є вихідним матеріалом для процесів асиміляції

8

Форми

Біосинтез білків, фотосинтез, хемосинтез

Дихання, бродіння

9

Функції

Синтез структурних компонентів клітини, ферментів і гормонів, оновлення структурних компонентів клітин і тканин, відкладання запасних речовин (жир, глікоген);

Розщеплення поживних речовин їжі, старих структурних компонентів клітин і тканин; утворення теплової енергії, мобілізація запасних речовин (жир, глікоген);