- •Основні середовища існування організмів, їх характеристика. Адаптації організмів до середовища існування.
- •Гуморальна регуляція фізіологічних процесів. Вплив гормонів на обмін, ріст і розвиток людини.
- •Грунт як середовище існування. Типи грунтів. Особливості температурного, водного і повітряного режимів грунту.
- •Метод проблемного викладу матеріалу, його характеристика, критерії вибору в шкб.
- •7.Загальна характеристика спорових рослин. Вищі спорові рослини Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •9. Засоби навчання біології, їх класифікація та використання в процесі вивчення біології.
- •10. Загальний план будови і функцій нервової ситеми. Особливості анатомічної будови і функцій переферичної нервової системи.
- •11. Успадкування ознак, встановленні г. Менделем. Поняття про реципрокне схрещевання. Схрещування при моно-, ди- та полігібридному схрещуванні.
- •Значення водоростей у природі та житті людини
- •15. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця. Структура і функції компонентів клітини.
- •16. Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини.
- •17.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу «Біологія людини»(8-9кл).Основні поняття та шляхи їх формування.
- •Покриви
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Кровоносна система
- •Видільна система
- •Статева система та розвиток
- •19.Клітинний цикл.Мітоз як механіз безстатевого розмноження еукаріот.Фази мітозу.Поняття про реплікони, генетичне значення мітозу.
- •20.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу „Ботаніка” (6кл). Основні поняття розділу та шляхи їх формування
- •23. Методика організація позакласної роботи з біології, її види ї значення.
- •25. Поняття про екологічні фактори. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Комплексна дія факторів. Вплив екологічних факторів на зміни в біогеоценозах.
- •26. Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку.
- •28. Філогенез. Форми філогенезу. Співвідношення онтогенезу і філогенезу. Біогенетичний закон е. Геккеля.
- •29. Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.
- •30. Надклас Риби. Порівняльна характеристика хрящових, хрящекісткових та кісткових риб. Основні ряди кісткових риб. Екологія риб. Значення риб в природі і житті людини.
- •31.Мікроеволюція. Елементарні фактори еволюції. Форми природного добору в популяціях. Адаптація як результат дії природнього добору.
- •32. Методика організації та проведення екскурсій з біології в середніх та старших класах.
- •33. Загальний план будови і функцій опорно-рухової системи організму людини
- •34. Характеристика основних або шляхів еволюції груп
- •35. Принципи побудови шкільної програми з біології, їх характеристика
- •36. Хімічний склад живих організмів.Біохімічна роль макро-і мікроелементів
- •37.Царство Рослини.Характерні особливості рослинних організмів
- •39. Характеристика іонізуючих випромінювань.Поняття про дозу опромінення
- •40.Клас Земноводні. Основні риси організації в зв’язку з життям у воді і на суші
- •41.Методика використання досліду.Структура досліду,критерії. Види
- •47. Методика організації позакласної роботи з біології, її види і значення.
- •48.Молекулярні механізми передачі спадкової інформації. Генетичний код та його особливості.
- •Основні положення синтетичної теорії еволюції
- •58. Поняття про екосистеми. Основні елементи екосистем. Вчення про біогеоценози. Структурні властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки організмів в біогеоценозах.
- •59. Туристично-країзнавча робота з біології в середніх і старших класах.
- •60. Тип Членистоногі. Специфічні особливості членистоногих і спільні риси будова тіла з кільчастими червами. Подібні і відмінні ознаки зябродишних, хеліцерових і трахейнодишних.
- •Критерії виду:
- •62. Кабінет біології в середній школі. Методика організації навчальної роботи в кабінеті біології.
- •63. Характеристика водного середовища існування. Адаптації організмів до середовища існування.
- •65. Методика формування біологічних понять. Класифікація понять.
- •75.Дидактичні цілі використання засобів наочності в шкільному курсі біології, їх класифікація.
- •II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:
- •IV. Застосування засвоєних знань та умінь:
- •V. Перевірка засвоєних знань та умінь:
- •76.Характеристика заповідних об’єктів України
- •78.Порівняльна характеристика методів навчання в класно урочній та позакласній роботі.
- •82. Місце людини в системі тваринного світу. Основні етапи еволюції виду Homo sapiens
- •83.Анатомічна будова і морфологічні особливості генеративних органів рослин.
- •84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології
- •85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів
- •86. Морфологія, структура та ультраструктура вірусів. Хімічний склад вірусів. Принципи класифікації вірусів
- •87. Зміст,організація та методика гурткової роботи з біології
- •88. Загальний план будови і функцій органів кровообігу людини. Характеристика серцевого циклу. Тиск і пульс.
- •89. Біогенна міграція і колообіг хімічних речовин у природі
- •90. Дидактична гра як форма та метод навчання з біології. Різноманітність дидактичних ігор.
84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології
Важливе місце в удосконаленні викладання біології належить кутку живої природи. В ньому учні систематично ведуть спостереження, доглядають живі організми, закладають досліди, проводять експерименти. В кутку живої природи вчитель має можливість виховувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні вміння і навички, збагачувати знання, розширювати світогляд, розвивати допитливість.
Створюють його поступово. Учні самі виготовляють значну кількість обладнання, особливо такого, як годівниці, напувалки, різноманітні діючі моделі тощо.
Куток живої природи є важливим підрозділом біологічного кабінету, де учні та юннати вивчають особливості будови, біологію тварин, ведуть досліди, спостереження, виконують домашні завдання. Саме тому в кутку живої природи треба утримувати насамперед тих тварин, які рекомендовані для використання в навчально-виховному процесі з біології.
Тварини кутка живої природи
У кутку живої природи можна розмістити безхребетних тварин: найпростіших; дощових черв'яків; павуків; комах корисних (шовковичний шовкопряд, сонечко, мухи тахіни) і шкідників сільськогосподарських культур (колорадський жук, золотогуз, білан капустяний); хребетних - риб (гупій, мечохвостів, вуалехвостів, телескопів, білих амурів, товстолобиків та інших), земноводних (жаб, тритонів), плазунів (вужа, ящірку, черепаху), птахів (голуба, папужка), ссавців (білих мишей, щурів, їжаків, морських свинок). Тварин утримують у спеціально виготовлених інсектаріях, тераріумах, акваріумах, вольєрах або клітках.
На кожному акваріумі, тераріумі, клітці поміщається етикетка (паспорт) з назвою тварини, коли, хто і де виловив, чим живиться, який дослід і хто робить.
Працюючи в кутку живої природи, учні повинні дотримуватися таких правил:
Не порушувати режиму дня.
Дотримуватися тиші.
З тваринами поводитися спокійно, лагідно.
Під час прибирання приміщення та годівлі тварин одягати халат.
Після догляду за мешканцями кутка мити руки з милом.
Стежити за станом кліток, акваріумів, тераріумів, берегти їх, не- справні - ремонтувати.
Правильно використовувати приміщення кутка живої природи.
Систематично змінювати підстилку в клітках (солому, папір, пісок).
Тричі на день вичищати клітки від нечистот.
Щоденно провітрювати приміщення.
Періодично проводити дезінфекцію кліток і приміщень.
Згодовувати лише свіжі і доброякісні корми.
Годувати тварин завжди в години, визначені за графіком.
Після кожної годівлі прибирати рештки їжі.
Напувалки і годівниці щоденно чистити.
Щітки, гребінці, ганчірки зберігати в окремому ящику.
85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів
№ |
ВІДМІННІ ОЗНАКИ |
ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН (анаболізм, асиміляція) |
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН (катаболізм, дисиміляція) |
1 |
Походження назви |
Грец. anabole – підйом, лат. assimіlatio – злиття |
Грец. katabole-руйнування, лат. dissimilis – несхожий |
2 |
Об’єднує процеси |
Синтезу більш складних сполук із простих |
Розщеплення складних органічних сполук на більш прості |
3 |
Переважає |
У період росту організму (зумовлює накопичення речовин і ріст організму) |
У похилому віці (зумовлює деяке зменшення маси тіла організму, що старіє) |
4 |
Реакції супроводжуються |
Поглинанням енергії |
Виділенням енергії |
5 |
Реакції супроводжуються |
Розщепленням АТФ |
Синтезом АТФ |
6 |
Кінцеві продукти |
Білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти |
Вода, вуглекислий газ, аміак |
7 |
Кінцеві продукти |
Необхідні тваринам і рослинам для нормальної життєдіяльності, росту і розвитку |
У тварин виводяться з організму, а у рослин є вихідним матеріалом для процесів асиміляції |
8 |
Форми |
Біосинтез білків, фотосинтез, хемосинтез |
Дихання, бродіння |
9 |
Функції |
Синтез структурних компонентів клітини, ферментів і гормонів, оновлення структурних компонентів клітин і тканин, відкладання запасних речовин (жир, глікоген); |
Розщеплення поживних речовин їжі, старих структурних компонентів клітин і тканин; утворення теплової енергії, мобілізація запасних речовин (жир, глікоген); |
