60. Тип Членистоногі. Специфічні особливості членистоногих і спільні риси будова тіла з кільчастими червами. Подібні і відмінні ознаки зябродишних, хеліцерових і трахейнодишних.

До членистоногих належить більш як 1 млн видів. Це найбагатший представниками тип тварин. Цьому сприяла поява ряду прогресивних ознак — ароморфозів та ідіоадаптацій, властивих цьому типу. Разом з тим у членистоногих є багато спільних ознак із кільчастими червами, що вказує на їхню філогенетичну спорідненість. Як і кільчаки, членистоногі — метамерні тварини. їхнє тіло складається з ряду сегментів, проте метамерія членистоногих різко гетерономна.  Pоль членистоногих у природі, в кругообігу речовин і біосфері неоціненна. Велике також їхнє економічне значення як шкідників і запилювачів культурних рослин як тварин, які використовуються у їжу, тощо. Членистоногі становлять великий медичний інтерес, бо серед них трапляються паразити людини, проміжні хазяїни паразитів, переносники збудників трансмісивних хвороб і отруйні тварини. Більшість таких членистоногих відносять до класів павукоподібних (вивчає арахнологія) і комах (предмет ентомології). Павукоподібні і комахи, які мають медичне значення, складають предмет вивчення медичної арахноентомології, яка є розділом медичної паразитології.

Для тварин, які належать до Типу Членистоногих, характерні:

1) тришаровість, тобто розвиток трьох зародкових листків у ембріона;

2) білатеральна симетрія;

3) гетерономна членистість тіла, яка проявляється в тому, що сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції;

4) злиття сегментів у відділи тіла;

5) поява чле­нистих кінцівок, що являють собою багаточленний важіль;

6) диференціація м'язів і поява смугастої мускулатури;

7) зовнішній хітинізований скелет, який захищає від впливів зовнішнього середовища і призначений для прикріплення  м'язів;

 8) порожнина тіла — міксоцель, яка утворюється під час ембріонального розвитку в результаті злиття первинної і вторинної порожнин тіла;

 9) наявність систем органів: травної, дихальної, видільної, кровоносної, нервової,  ендокринної, статевої.

Внутрішня будова представників Типу Членистоногі

Травна система складається з трьох відділів: переднього, середнього та заднього, який закінчується анальним отвором. Середній відділ має травні залози.

Органи дихання. Будова їх залежить від умов життя: у водних форм —зябра, які здатні використовувати розчинений у воді кисень, у наземних — легені та трахеї, які пристосовані до ви­користання кисню повітря.

Органи виділення у різних класів побудовані неоднаково. У деяких це дуже видозмінені метанефридії (видільні залози ракоподібних), у інших видільні органи нового типу — мальпігієві трубочки (у павукоподібних і комах).

Кровоносна система. У порівнянні з кільчастими червами вона більш прогресивна у зв'язку з наявністю пульсуючого органа — серця, яке розташоване на спинному боці тіла. Проте на відміну від кільчастих червів у членистоногих кровоносна система незамкнена.

Нервова система така ж, як у кільчастих червів; складається із надглот­кового ганглія, навкологлоткових комісур, черевного нервового ланцюга. Але у членистоногих відбулося злиття нервових вузлів, особливо у головному відділі. Крім нервової системи функцію регуляції виконують ендокринні залози.

Членистоногі характеризуються численними пристосуваннями до різних умов середовища, різноманітною будовою органів дихання, живлення й руху.

Класифікація Типу Членистоногі:

1.Клас Ракоподібні (Crustacea):

►  - вищі раки

►  - нищі раки

2. Клас павукоподібні (Arachnоidеa):

►  Ряд Фаланги або Сольпуги (Solipugae)

►  Ряд Скорпіони (Scorpiones)

►  Ряд Пауки (Aranei)

►  Ряд Кліщі (Acarina)

3. Клас комахи (Insekta):

►  Ряд Таргани (Blattodea)

►  Ряд Клопи (Heteroptera)

►  Ряд Воші (Anoplura)

►  ряд Блохи (Aphaniptera)

►  ряд Двокрилі (Diptera)

61. Вид, структура і критерії виду. Шляхи і засоби видоутворення.

Вид - одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія. Зазвичай вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу. У випадку організмів, що розмножуються статевим шляхом, вид зазвичай визначається як група організмів, що здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні. У організмів з безстатевим розмноженням ситуація з визначенням цього поняття ускладнюється, і вид визначають на підставі схожості фенотипових ознак та гомології геномів. Вид має складну внутрішню популяційну структуру, яка забезпечує пристосування дооптимального використання різноманітних умов у межах видового ареалу. Високий ступінь пристосування і пристосованості виду забезпечується мутаційною, ком- бінативною і модифікаційною мінливістю. На підґрунті комбінативної мінливості формуються популяційна структура і поліморфізм.