- •Основні середовища існування організмів, їх характеристика. Адаптації організмів до середовища існування.
- •Гуморальна регуляція фізіологічних процесів. Вплив гормонів на обмін, ріст і розвиток людини.
- •Грунт як середовище існування. Типи грунтів. Особливості температурного, водного і повітряного режимів грунту.
- •Метод проблемного викладу матеріалу, його характеристика, критерії вибору в шкб.
- •7.Загальна характеристика спорових рослин. Вищі спорові рослини Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •9. Засоби навчання біології, їх класифікація та використання в процесі вивчення біології.
- •10. Загальний план будови і функцій нервової ситеми. Особливості анатомічної будови і функцій переферичної нервової системи.
- •11. Успадкування ознак, встановленні г. Менделем. Поняття про реципрокне схрещевання. Схрещування при моно-, ди- та полігібридному схрещуванні.
- •Значення водоростей у природі та житті людини
- •15. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця. Структура і функції компонентів клітини.
- •16. Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини.
- •17.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу «Біологія людини»(8-9кл).Основні поняття та шляхи їх формування.
- •Покриви
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Кровоносна система
- •Видільна система
- •Статева система та розвиток
- •19.Клітинний цикл.Мітоз як механіз безстатевого розмноження еукаріот.Фази мітозу.Поняття про реплікони, генетичне значення мітозу.
- •20.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу „Ботаніка” (6кл). Основні поняття розділу та шляхи їх формування
- •23. Методика організація позакласної роботи з біології, її види ї значення.
- •25. Поняття про екологічні фактори. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Комплексна дія факторів. Вплив екологічних факторів на зміни в біогеоценозах.
- •26. Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку.
- •28. Філогенез. Форми філогенезу. Співвідношення онтогенезу і філогенезу. Біогенетичний закон е. Геккеля.
- •29. Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.
- •30. Надклас Риби. Порівняльна характеристика хрящових, хрящекісткових та кісткових риб. Основні ряди кісткових риб. Екологія риб. Значення риб в природі і житті людини.
- •31.Мікроеволюція. Елементарні фактори еволюції. Форми природного добору в популяціях. Адаптація як результат дії природнього добору.
- •32. Методика організації та проведення екскурсій з біології в середніх та старших класах.
- •33. Загальний план будови і функцій опорно-рухової системи організму людини
- •34. Характеристика основних або шляхів еволюції груп
- •35. Принципи побудови шкільної програми з біології, їх характеристика
- •36. Хімічний склад живих організмів.Біохімічна роль макро-і мікроелементів
- •37.Царство Рослини.Характерні особливості рослинних організмів
- •39. Характеристика іонізуючих випромінювань.Поняття про дозу опромінення
- •40.Клас Земноводні. Основні риси організації в зв’язку з життям у воді і на суші
- •41.Методика використання досліду.Структура досліду,критерії. Види
- •47. Методика організації позакласної роботи з біології, її види і значення.
- •48.Молекулярні механізми передачі спадкової інформації. Генетичний код та його особливості.
- •Основні положення синтетичної теорії еволюції
- •58. Поняття про екосистеми. Основні елементи екосистем. Вчення про біогеоценози. Структурні властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки організмів в біогеоценозах.
- •59. Туристично-країзнавча робота з біології в середніх і старших класах.
- •60. Тип Членистоногі. Специфічні особливості членистоногих і спільні риси будова тіла з кільчастими червами. Подібні і відмінні ознаки зябродишних, хеліцерових і трахейнодишних.
- •Критерії виду:
- •62. Кабінет біології в середній школі. Методика організації навчальної роботи в кабінеті біології.
- •63. Характеристика водного середовища існування. Адаптації організмів до середовища існування.
- •65. Методика формування біологічних понять. Класифікація понять.
- •75.Дидактичні цілі використання засобів наочності в шкільному курсі біології, їх класифікація.
- •II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:
- •IV. Застосування засвоєних знань та умінь:
- •V. Перевірка засвоєних знань та умінь:
- •76.Характеристика заповідних об’єктів України
- •78.Порівняльна характеристика методів навчання в класно урочній та позакласній роботі.
- •82. Місце людини в системі тваринного світу. Основні етапи еволюції виду Homo sapiens
- •83.Анатомічна будова і морфологічні особливості генеративних органів рослин.
- •84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології
- •85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів
- •86. Морфологія, структура та ультраструктура вірусів. Хімічний склад вірусів. Принципи класифікації вірусів
- •87. Зміст,організація та методика гурткової роботи з біології
- •88. Загальний план будови і функцій органів кровообігу людини. Характеристика серцевого циклу. Тиск і пульс.
- •89. Біогенна міграція і колообіг хімічних речовин у природі
- •90. Дидактична гра як форма та метод навчання з біології. Різноманітність дидактичних ігор.
58. Поняття про екосистеми. Основні елементи екосистем. Вчення про біогеоценози. Структурні властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки організмів в біогеоценозах.
Екосисте́ма — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле. Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу. Біотоп — це ділянка поверхні землі з подібними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно кожен біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікробіоценозу (угрупування мікроорганізмів). У кожній екосистемі можна виділити два основні компоненти: організми й об'єкти неживої природи. Вчення про біогеоценозі розроблено Володимиром Сукачевим в 1940 році. Біогеоценоз – система, що включає співтовариство живих організмів і тісно пов'язану з ним сукупність абіотичних факторів середовища в межах однієї території, пов'язані між собою кругообігом речовин і потоком енергії.
Властивості біогеоценозу:
природна, історично сформована система;
система, здатна до саморегуляції і підтримки свого складу на певному постійному рівні;
характерний кругообіг речовин;
відкрита система для вступу і виходу енергії, основне джерело якої – Сонце.
Взаємозв'язки організмів у біоценозі різноманітні. Крім трофічних зв'язків, що визначають ланцюги живлення (іноді дуже своєрідні — паразитизм, симбіоз), існують зв'язки, засновані на тому, що одні організми стають субстратом для інших (топічні зв'язки), створюють необхідний мікроклімат тощо. Часто можна простежити в біоценозі групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежать від останнього (консорції).
59. Туристично-країзнавча робота з біології в середніх і старших класах.
Набуті на екскурсіях і в туристських походах знання сприяють формуванню біологічних понять. Матеріал, зібраний під час екскурсій і туристських походів, можна використати як ілюстрації на уроках. Використовуючи результати спостережень, туристських походів та екскурсій на уроках для формування біологічних понять на базі реальних уявлень, вчитель у такий спосіб усуває абстрактність біологічних понять і уникає механічного їх засвоєння учнями.
У шкільній біології чимало понять, які можна добре засвоїти лише на основі вивчення краєзнавчого матеріалу в реальній ситуації на місцевості. Спираючись на конкретні достовірні знання, здобуті в походах та на екскурсіях, школярі розширюють і поглиблюють свої уявлення до розуміння співвідношень і взаємозв'язків між окремими компонентами середовища.
Враховуючи велике теоретичне і практичне значення туристично-краєзнавчої роботи у викладанні біології, вчитель повинен займатися нею повсякденно і безперервно, і не час від часу та ще й з обмеженою кількістю учнів. За завданням учителя біології юні дослідники можуть проводити ботанічні, зоологічні та фенологічні спостереження, збирати гербарій, колекції комах тощо.