36. Хімічний склад живих організмів.Біохімічна роль макро-і мікроелементів

Клітини живих організмів містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. За кількісним складом у клітині їх можна розділити на три основні групи: макроелементи, мікроелементи, ультрамікроелементи.

Макроелементи складають основну масу органічних і неорганічних речовин. Чотири хімічні елементи, зокрема оксиген (О), гідроген (Н), карбон (С), нітроген (N), становлять майже 98% і входять до складу органічних сполук. Тому їх ще називають органогенними. Із чим пов'язано кількісне переважання цієї "четвірки"? Організми - складні системи. Це означає, що хімічні сполуки, з яких вони утворені, мають бути дуже різноманітними. Щоб ці сполуки зберігали свої властивості, їм треба мати стійку структуру. Таким чином, зв' язки, за допомогою яких утворюються ці речовини, мають бути міцними. Хімічний зв' язок, який відповідає цим вимогам,ковалентний. Ковалентні зв'язки утворюються внаслідок усуспільнювання двох електронів зовнішнього рівня, по одному від кожного атома. Чим менше діаметр атомів, які утворюють ковалентний зв' язок, тим сильніше взаємодія між ядром та усуспільненими електронами, і тим міцніший цей зв'язок. Саме тому в живих організмах переважають О, С, Н, N1, які легко утворюють ковалентні зв'язки.

До макроелементів також належать фосфор (Р), калій (К), кальцій (Са), магній (М§), натрій (ТЧа), хлор (СІ), сульфур (Б), ферум (Бе). Їхня сумарна частка становить 1,9%.

Мікроелементи є складовими компонентами ферментів, гормонів. Це понад 50 хімічних елементів (бор (В), кобальт (Со), купрум (Си), молібден (Мо), цинк (2п), ванадій (V), іод (I), бром (Бг), манган (Мп)). Вміст їх у клітині - 10^- - 10^- %.

Вміст ультрамікроелементів ще менший у клітині. Це аурум (Аи), аргентум (А§), платина (Рі), плюмбум (РЬ) тощо.

Усі хімічні елементи, що містяться в клітині живих організмів, входять до складу органічних і неорганічних сполук або перебувають у вигляді йонів. Вони відіграють велику роль у живленні клітин, їхньому рості, побудові тканин та органів, підтримують кислотно-лужну рівновагу, беруть участь в обміні речовин та енергії, у процесах подразнення та збудження клітини.

37.Царство Рослини.Характерні особливості рослинних організмів

Еукаріоти – це організми, які з клітин, в яких обов’язково міститься особливий органоид – ядро. Інакше еукаріоти називаються ядерними організмами. Еукаріоти об’єднуються в надцарство Ядерні, або Еукаріоти. За сучасною систематики в Домен Еукаріотивходять три царства: Рослини, тварини та Гриби. Розглянемо коротку характеристику цих царств.

Коротка характеристика особливостей та біолого-екологічної ролі рослин

Рослини утворюють окреме царство організмів тому, що мають ряд ознак, сильно відрізняють їх від інших організмів. Такими особливими ознаками є їх здатність до фотосинтезу, наявність чіткого чергування поколінь у циклі розвитку, практично повна відсутність можливості активного переміщення в зовнішньому середовищі (для переважної більшості); майже всі рослини є продуцентами, тобто вони синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи сонячну енергію. Для рослин можна виділити наступні загальні ознаки.

1. Клітини рослин містять пігмент хлорофіл, здатний засвоювати сонячну енергію, необхідну для протікання фотосинтезу, в результаті якого рослини з вуглекислого газу, води та інших неорганічних речовин синтезують органічні речовини; клітини рослин запасають органічні речовини або у вигляді рідких рослинних жирів, або у вигляді вуглеводу крохмалю (відноситься до полісахаридів).

2. Рослинні клітини мають оболонку, яка крім мембрани, утвореної білками і ліпідами, містить целюлозу, додає особливу міцність і стійкість клітинам рослин; для рослин велику роль відіграє осмос (одностороння дифузія, при якій в клітину надходять вода і неорганічні речовини за рахунок того, що в клітинах концентрація речовин вище, ніж у навколишньому середовищі).

3. Більшість рослин прикріплені до субстрату (місцем свого виростання), що робить неможливим активне переміщення всього рослини в просторі. Це призвело до того, що рослини ростуть протягом усього свого життя, займаючи все більше і більше простору як під землею, так і на її поверхні; для рослин характерні ростові руху (зростання стебел спрямований до сонця), а також рух суцвіть в напрямку сонця – фототропізм (соняшник та ін.)

4. Для рослин характерно вегетативне, безстатеве і статеве розмноження, а також чітке чергування статевого (гаметофіт) і безстатевого (спорофіт) поколінь.

5. Розселення рослин здійснюється перенесенням насіння або спор, які є фазами спокою, що дозволяють рослинам перенести несприятливі умови зовнішнього середовища. Розрізняють нижчі і вищі рослини. До нижчих рослин належать зелені, червоні і бурі водорості і лишайники (лишайники є «комплексними» організмами, одночасно відносяться до двох царствам – до царства Рослини і царства Гриби; це симбіотичні організми).

До вищих рослин відносять Моховидні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротніковідние, Голонасінні і Покритонасінні рослини. Головною особливістю вищих рослин є те, що їх тіло розчленоване на окремі органи, а найбільш високоорганізовані форми рослин (насіннєві рослини) розмножуються насінням. Біолого-екологічну роль рослин важко переоцінити. Без цих організмів життя на Землі було б неможливою. Вони виробляють органічні речовини, що є їжею для всіх гетеротрофних організмів. Крім того, вони поглинають вуглекислий газ і виділяють молекулярний кисень (O2), без якого неможливе життя аеробних організмів (у тому числі і людини).

Рослини утворюють рослинні співтовариства, що становлять основу всіх природних спільнот, тобто біогеоценозів. У сіни лісів та інших рослинних угруповань тварини та інші організми знаходять і «стіл», і «дах».

Велика роль рослин і в житті людини. Рослини є джерелом рослинної їжі, сировиною для виробництва одягу, паперу, різних технічних виробів і творів мистецтва (скульптур, рам для картин, художніх виробів з берести, соломи, тканин та ін.)