- •Основні середовища існування організмів, їх характеристика. Адаптації організмів до середовища існування.
- •Гуморальна регуляція фізіологічних процесів. Вплив гормонів на обмін, ріст і розвиток людини.
- •Грунт як середовище існування. Типи грунтів. Особливості температурного, водного і повітряного режимів грунту.
- •Метод проблемного викладу матеріалу, його характеристика, критерії вибору в шкб.
- •7.Загальна характеристика спорових рослин. Вищі спорові рослини Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •9. Засоби навчання біології, їх класифікація та використання в процесі вивчення біології.
- •10. Загальний план будови і функцій нервової ситеми. Особливості анатомічної будови і функцій переферичної нервової системи.
- •11. Успадкування ознак, встановленні г. Менделем. Поняття про реципрокне схрещевання. Схрещування при моно-, ди- та полігібридному схрещуванні.
- •Значення водоростей у природі та житті людини
- •15. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця. Структура і функції компонентів клітини.
- •16. Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини.
- •17.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу «Біологія людини»(8-9кл).Основні поняття та шляхи їх формування.
- •Покриви
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Кровоносна система
- •Видільна система
- •Статева система та розвиток
- •19.Клітинний цикл.Мітоз як механіз безстатевого розмноження еукаріот.Фази мітозу.Поняття про реплікони, генетичне значення мітозу.
- •20.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу „Ботаніка” (6кл). Основні поняття розділу та шляхи їх формування
- •23. Методика організація позакласної роботи з біології, її види ї значення.
- •25. Поняття про екологічні фактори. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Комплексна дія факторів. Вплив екологічних факторів на зміни в біогеоценозах.
- •26. Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку.
- •28. Філогенез. Форми філогенезу. Співвідношення онтогенезу і філогенезу. Біогенетичний закон е. Геккеля.
- •29. Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.
- •30. Надклас Риби. Порівняльна характеристика хрящових, хрящекісткових та кісткових риб. Основні ряди кісткових риб. Екологія риб. Значення риб в природі і житті людини.
- •31.Мікроеволюція. Елементарні фактори еволюції. Форми природного добору в популяціях. Адаптація як результат дії природнього добору.
- •32. Методика організації та проведення екскурсій з біології в середніх та старших класах.
- •33. Загальний план будови і функцій опорно-рухової системи організму людини
- •34. Характеристика основних або шляхів еволюції груп
- •35. Принципи побудови шкільної програми з біології, їх характеристика
- •36. Хімічний склад живих організмів.Біохімічна роль макро-і мікроелементів
- •37.Царство Рослини.Характерні особливості рослинних організмів
- •39. Характеристика іонізуючих випромінювань.Поняття про дозу опромінення
- •40.Клас Земноводні. Основні риси організації в зв’язку з життям у воді і на суші
- •41.Методика використання досліду.Структура досліду,критерії. Види
- •47. Методика організації позакласної роботи з біології, її види і значення.
- •48.Молекулярні механізми передачі спадкової інформації. Генетичний код та його особливості.
- •Основні положення синтетичної теорії еволюції
- •58. Поняття про екосистеми. Основні елементи екосистем. Вчення про біогеоценози. Структурні властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки організмів в біогеоценозах.
- •59. Туристично-країзнавча робота з біології в середніх і старших класах.
- •60. Тип Членистоногі. Специфічні особливості членистоногих і спільні риси будова тіла з кільчастими червами. Подібні і відмінні ознаки зябродишних, хеліцерових і трахейнодишних.
- •Критерії виду:
- •62. Кабінет біології в середній школі. Методика організації навчальної роботи в кабінеті біології.
- •63. Характеристика водного середовища існування. Адаптації організмів до середовища існування.
- •65. Методика формування біологічних понять. Класифікація понять.
- •75.Дидактичні цілі використання засобів наочності в шкільному курсі біології, їх класифікація.
- •II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:
- •IV. Застосування засвоєних знань та умінь:
- •V. Перевірка засвоєних знань та умінь:
- •76.Характеристика заповідних об’єктів України
- •78.Порівняльна характеристика методів навчання в класно урочній та позакласній роботі.
- •82. Місце людини в системі тваринного світу. Основні етапи еволюції виду Homo sapiens
- •83.Анатомічна будова і морфологічні особливості генеративних органів рослин.
- •84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології
- •85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів
- •86. Морфологія, структура та ультраструктура вірусів. Хімічний склад вірусів. Принципи класифікації вірусів
- •87. Зміст,організація та методика гурткової роботи з біології
- •88. Загальний план будови і функцій органів кровообігу людини. Характеристика серцевого циклу. Тиск і пульс.
- •89. Біогенна міграція і колообіг хімічних речовин у природі
- •90. Дидактична гра як форма та метод навчання з біології. Різноманітність дидактичних ігор.
32. Методика організації та проведення екскурсій з біології в середніх та старших класах.
Шкільна екскурсія — це форма навчально- виховної роботи з класом або групою учнів в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки, мета якої — спостереження й вивчення учнями різноманітних об’єктів та явищ. Екскурсії мають велике пізнавальне значення, оскільки дають можливість конкретно ознайомитися з тваринним та рослинним світом і спостерігати за ним безпосередньо в природному середовищі. Грамотно організовані екскурсії дають можливість побачити не окремо розкидані в природі форми чи об’єкти, а гармонійно пов’язану єдність.
Кожна екскурсія складається із трьох етапів: 1.Підготовка до екскурсії. 2.Проведення екскурсії. 3.Обробка матеріалу й підбиття підсумків.
Розглянемо кожний з них. Перший етап «Підготовка до екскурсії» Включає в себе два підетапи: а) підготовка вчителя до екскурсії; б) підготовка учнів. Підготовка вчителя до екскурсії полягає в такому: визначити тему екскурсії, пов'язати її зміст з раніше вивченими темами; скласти план екскурсії; визначити завдання екскурсії за етапами; продумати основні питання змісту екскурсії та методи її проведення; вивчити самостійно маршрут і оформити карту маршруту; виділити об’єкти спостережень; продумати питання для вступної та узагальнюючої бесід; запропонувати учням список додаткової літератури; розподілити клас на групи; приготувати для кожної групи письмові інструкції: визначити перелік вимог до одягу та взуття; провести інструктаж з техніки безпеки; завчасно підготувати необхідне обладнання для кожної ланки.
Підготовка учнів до екскурсії полягає в такому: отримати інструкції; опрацювати запропоновану вчителем додаткову літературу; скласти список правил поведінки в природі, обговорити їх; підготувати одяг та взуття; визначити обсяг роботи за запропонованим завданням; визначитися з обладнанням; прослухати інструктаж з техніки безпеки.
Другий етап «Проведення екскурсії» Перед виходом на екскурсію вчитель нагадує маршрут і правила дорожнього руху; призначає асистентів, які будуть стежити за дотриманням правил поведінки в природі. По дорозі до місця екскурсії можна організувати конкурс спостережливих і кмітливих. Умови конкурсу: по дорозі все уважно розглядати та записувати до записничка. Якщо учасники групи помітять щось незвичайне і зможуть дати йому пояснення — ланка отримає додатковий бал. Використання ігрового моменту дисциплінує дітей, мобілізує їх увагу, викликає інтерес. На початку екскурсії вчитель з учнями розмовляють про красу навколишньої природи та прикмети цієї пори року. Після прибуття на місце вчитель проводить вступну бесіду й обговорює з учнями завдання. Протягом наступних 15-20 хв ланки, порозходившись, працюють за своїми завданнями. Це дуже важливий етап екскурсії, який дозволяє дітям попрацювати самостійно, виявити вміння спостерігати, порівнювати, прогнозувати. Під час самостійних спостережень учитель контролює роботу окремих груп. У певний час учні збираються разом на підсумкову бесіду, під час якої керівники груп розповідають про спостереження і знахідки, показують зібраний матеріал. Учитель звертає увагу учнів на найбільш цікаві спостереження, об’єкти й узагальнює повідомлення учнів. Після екскурсії групи школярів опрацьовують зібраний матеріал.
Третій етап екскурсії «Обробка матеріалу й підбиття підсумків» На обробку матеріалу необхідно звернути особливу увагу. Кожна група повинна здати звіт, у якому описується все, що учні спостерігали під час екскурсії. Крім цього, необхідно обробити весь зібраний матеріал: рослини і комах висушити, визначити їх видові назви, певним чином оформити колекції. Зі всього зібраного матеріалу бажано оформити тематичну виставку. Екскурсії до музеїв мають свої особливості. їх зазвичай проводять професійні екскурсоводи, які добре знайомі зі структурою експозицій і володіють методикою проведення музейних екскурсій. Учитель у цьому випадку завчасно домовляється про екскурсійну тему й основні завдання екскурсії. У результаті попередньої підготовки складається план екскурсії, де вказується її маршрут, об’єкти й основний зміст, методика роботи. Відомості методичного характеру допомагають своєчасно показати об’єкт учням, прочитати намічені тексти, нагадують, на яких деталях фіксувати увагу, що винести для самостійного вивчення, які питання поставити, до яких висновків підвести учнів.
