- •Основні середовища існування організмів, їх характеристика. Адаптації організмів до середовища існування.
- •Гуморальна регуляція фізіологічних процесів. Вплив гормонів на обмін, ріст і розвиток людини.
- •Грунт як середовище існування. Типи грунтів. Особливості температурного, водного і повітряного режимів грунту.
- •Метод проблемного викладу матеріалу, його характеристика, критерії вибору в шкб.
- •7.Загальна характеристика спорових рослин. Вищі спорові рослини Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •Основні положення вчення в. І. Вернадського про біосферу
- •9. Засоби навчання біології, їх класифікація та використання в процесі вивчення біології.
- •10. Загальний план будови і функцій нервової ситеми. Особливості анатомічної будови і функцій переферичної нервової системи.
- •11. Успадкування ознак, встановленні г. Менделем. Поняття про реципрокне схрещевання. Схрещування при моно-, ди- та полігібридному схрещуванні.
- •Значення водоростей у природі та житті людини
- •15. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця. Структура і функції компонентів клітини.
- •16. Мінеральне живлення рослин. Класифікація елементів живлення та їх функціональне значення для організму рослини.
- •17.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу «Біологія людини»(8-9кл).Основні поняття та шляхи їх формування.
- •Покриви
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Кровоносна система
- •Видільна система
- •Статева система та розвиток
- •19.Клітинний цикл.Мітоз як механіз безстатевого розмноження еукаріот.Фази мітозу.Поняття про реплікони, генетичне значення мітозу.
- •20.Основні принципи і методична основа побудови змісту розділу „Ботаніка” (6кл). Основні поняття розділу та шляхи їх формування
- •23. Методика організація позакласної роботи з біології, її види ї значення.
- •25. Поняття про екологічні фактори. Закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Комплексна дія факторів. Вплив екологічних факторів на зміни в біогеоценозах.
- •26. Характеристика методів навчання. Поєднання методів навчання в залежності від типу уроку.
- •28. Філогенез. Форми філогенезу. Співвідношення онтогенезу і філогенезу. Біогенетичний закон е. Геккеля.
- •29. Методика проведення самоспостережень, демонстраційних дослідів та спостережень в шкільному курсі біології.
- •30. Надклас Риби. Порівняльна характеристика хрящових, хрящекісткових та кісткових риб. Основні ряди кісткових риб. Екологія риб. Значення риб в природі і житті людини.
- •31.Мікроеволюція. Елементарні фактори еволюції. Форми природного добору в популяціях. Адаптація як результат дії природнього добору.
- •32. Методика організації та проведення екскурсій з біології в середніх та старших класах.
- •33. Загальний план будови і функцій опорно-рухової системи організму людини
- •34. Характеристика основних або шляхів еволюції груп
- •35. Принципи побудови шкільної програми з біології, їх характеристика
- •36. Хімічний склад живих організмів.Біохімічна роль макро-і мікроелементів
- •37.Царство Рослини.Характерні особливості рослинних організмів
- •39. Характеристика іонізуючих випромінювань.Поняття про дозу опромінення
- •40.Клас Земноводні. Основні риси організації в зв’язку з життям у воді і на суші
- •41.Методика використання досліду.Структура досліду,критерії. Види
- •47. Методика організації позакласної роботи з біології, її види і значення.
- •48.Молекулярні механізми передачі спадкової інформації. Генетичний код та його особливості.
- •Основні положення синтетичної теорії еволюції
- •58. Поняття про екосистеми. Основні елементи екосистем. Вчення про біогеоценози. Структурні властивості біогеоценозів. Взаємозв’язки організмів в біогеоценозах.
- •59. Туристично-країзнавча робота з біології в середніх і старших класах.
- •60. Тип Членистоногі. Специфічні особливості членистоногих і спільні риси будова тіла з кільчастими червами. Подібні і відмінні ознаки зябродишних, хеліцерових і трахейнодишних.
- •Критерії виду:
- •62. Кабінет біології в середній школі. Методика організації навчальної роботи в кабінеті біології.
- •63. Характеристика водного середовища існування. Адаптації організмів до середовища існування.
- •65. Методика формування біологічних понять. Класифікація понять.
- •75.Дидактичні цілі використання засобів наочності в шкільному курсі біології, їх класифікація.
- •II. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:
- •IV. Застосування засвоєних знань та умінь:
- •V. Перевірка засвоєних знань та умінь:
- •76.Характеристика заповідних об’єктів України
- •78.Порівняльна характеристика методів навчання в класно урочній та позакласній роботі.
- •82. Місце людини в системі тваринного світу. Основні етапи еволюції виду Homo sapiens
- •83.Анатомічна будова і морфологічні особливості генеративних органів рослин.
- •84. Куточок живої природи,його роль в навчально – виховному процесі з біології
- •85.Порівняльна характеристика енергетичного і пластичного обмінів
- •86. Морфологія, структура та ультраструктура вірусів. Хімічний склад вірусів. Принципи класифікації вірусів
- •87. Зміст,організація та методика гурткової роботи з біології
- •88. Загальний план будови і функцій органів кровообігу людини. Характеристика серцевого циклу. Тиск і пульс.
- •89. Біогенна міграція і колообіг хімічних речовин у природі
- •90. Дидактична гра як форма та метод навчання з біології. Різноманітність дидактичних ігор.
31.Мікроеволюція. Елементарні фактори еволюції. Форми природного добору в популяціях. Адаптація як результат дії природнього добору.
Мікроеволюція – це сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду. Згідно із синтетичною гіпотезою еволюції, природний добір спрямовує різні елементарні зміни фенотипів, що виникли внаслідок мутацій, у бік формування пристосувань організмів до змін умов довкілля. В цьому і полягає творча роль природного добору. Тому його часто називають рушійною силою еволюції.
Явища і процеси, які змінюють генофонд популяції називаються елементарними еволюційними факторами. Розрізняють ненапрямлені і напрямлені еволюційні фактори. До ненапрямлених елементарних еволюційних факторів належать: мутаційний процес, популяційні хвилі, ізоляція, міграція, дрейф генів. Направленим елементарним еволюційним фактором є єдиний фактор- природний добір. Він спрямовує еволюційний процес у бік вироблення нових і вдосконалення існуючих пристосувань.
Мутаційний процес (мутагенез) - елементарний еволюційний фактор, який постачає елементарний еволюційний матеріал (мутації) для еволюційного процесу. Спонтанний (природний) мутаційний процес відбувається в природних популяціях безперервно і вносить у генофонд все нові і нові спадкові зміни, які створюютьспадкову гетерогенність популяцій - основу еволюційного процесу.
Популяційні хвилі- коливання чисельності особин у природних популяціях; характерні для всіх без винятку живих організмів.
Популяційні хвилі - елементарний еволюційний фактор, який випадково й різко змінює концентрації нечастих алелів і генотипів у популяції. Популяційні хвилі, як і мутаційний процес, постачають випадковий не спрямований матеріал для природного добору, хоч природа цих факторів різна.
Ізоляція. Ізоляцією називається виникнення будь-яких бар'єрів, які перешкоджають панміксії. Ізоляція - обов'язкова умова утворення і збереження виду як дискретної одиниці живої природи. Тільки з припиненням панміксії зупиняється потік генів і відкриті популяційні системи починають функціонувати як закриті.
Форми природного добору
Загалом, згідно з умовами навколишнього середовища, природний добір розвивається чотирма шляхами: стабілізуючим, рушійним, дизруптивним та статевим.
Стабілізуючий добір — знешкодження мутацій шляхом добору, удосконалення генотипу при сталому фенотипі та утворення резерву знешкоджених мутацій. Стабілізуючий добір відбувається при сталих умовах навколишнього середовища. Результатом стабілізуючого добору є домінування організмів із середньою нормою реакції, що характерна для виду організму.
Рушійний добір — розкриття резерву знешкоджених мутацій, добір знешкоджених мутацій, формування нового генотипу та фенотипу — формується нова норма реакції. Рушійний добір відбувається в умовах середовища, які повільно змінюються у певному напрямку. Його результатом є виникнення нових генотипу та фенотипу, які найбільш відповідають умовам середовища, які повільно змінюються.
Дизруптивний добір — розкриття резерву знешкоджених мутацій та їх добір для формування крайньої норми реакції — виникнення поліморфізму. Результатом дизруптивного добору є виживання організмів із крайньою нормою реакції, яка найбільше відповідає умовам навколишнього середовища.
Статевий добір — обмеження участі у розмноженні особин зі слабко розвиненими статевими ознаками.
Адаптацію можна спостерігати у всіх рисах організації усіх видів живих істот, які живуть на нашій планеті. Зовнішня й внутрішня будова як рослин, так і тварин, інстинкти й поведінка тварин відображають пристосованість до умов життя. Дію цього механізму можна простежити, зокрема, на прикладі такого дивного пристосування, яким є мімікрія (подібність у формі тіла й забарвленні незахищених тварин до захищених, як, наприклад, деякі види неотруйних змій і комах схожі на отруйних або тих, які можуть ужалити). Таким чином, пристосованість організмів є результатом дії природного добору, який спричинений боротьбою за існування і ґрунтується на спадковій мінливості. Однак, усі пристосування, якими б досконалими вони не були, мають відносний характер, тому що природний добір є результатом виживання й більш ефективного розмноження в даному місці й тепер. Будь-яка пристосованість допомагає організмам вижити лише в тих умовах, у яких вона сформувалася під впливом рушійних сил еволюції, але й у цих умовах вона відносна.
