- •Тема 20 Основи проектування підприємств м” ясної промисловості
- •Задачі в галузі капітального будівництва, проектування і розміщення підприємств м ”ясної промисловості
- •Типи підприємств м”ясної промисловості
- •Стадії проектування
- •Компоновка корпусів
- •Основні санітарні і ветеринарні вимоги та правила техніки безпеки до проектування м'ясокомбінатів
- •Плани цехів виробничого корпусу. Розміщення, обладнання і прив”язка його до будівельних конструкцій
- •Блочне проектування
- •Принципи реконструкції підприємств м "ясної та птахопереробної промисловості
Блочне проектування
Спеціалізація, кооперація і автоматизація підприємств надає однорідності виробничим процесам і сприяє блокуванню цехів в одній будівлі.
На м’ясокомбінаті, виробництва зв’Язані єдиним технологічним процесом і відповідними температурно-вологістними умовами, об’єднують в корпуси і проектують в одній будівлі.
Прикладами такого блокування є м’ясо-жировий і м’ясопереробний корпуси, які межують з холодильниками.
М’ясопереробні заводи мають більш вузьку спеціалізацію, тому їх можна блокувати в одній будівлі з підприємствами інших галузей харчової промисловості.
Допоміжні служби такі як: механічну, столярно-токарний цех, гараж, пральну, електроремонтний цех, лабораторію КВП та інші доцільно блокувати в одному корпусі.
В адміністративно-побутовому корпусі доцільно розміщувати головну контору, гардеробні, їдальню, медпункт та інше. Вхід в цей корпус слід передбачати з вулиці, а зв’Язок його з виробничими корпусами за допомогою перехідної галереї, розташованої на рівні другого поверху. Таке рішення виключає перехресні потоки людей і вантажів.
Мета і призначення типового проектування, склад типових проектів і прив”язка їх до конкретного будівництва
Щоб забезпечити високий технічний рівень проектування і його економічну ефективність застосовують типові проекти.
Типовими^ називають проект, затверджений відповідними установами, призначений для багаторазового використання при будівництві однакових за призначенням об’єктів.
Використовувати типові проекти економічно вигідно. В цьому випадку технічний проект не розробляється, а типовий проект прив’язується до місцевих умов будівництва. При цьому враховуються топографічні, географічні, гідрологічні і кліматичні особливості району будівництва і знаходять вони відображення в робочому кресленні.
При використанні типових проектів проектування здійснюється в одну стадію.
За змістом типові проекти не відрізняються від технічних проектів. Розробкою типових проектів займаються Ділром”ясо, і УкрНДІ - птахопром, які розробили типові проекти:
м’ясокомбінатів потужністю ЗО, 50, 100 і 200 т м’Яса в зміну;
м’ясопереробних заводів потужністю 10, 20 і 40 т ковбасних виробів і напівфабрикатів в зміну;
птахокомбінатів потужністю 3, 5, 10, 15, 20 т м’Яса птиці в зміну.
Принципи реконструкції підприємств м "ясної та птахопереробної промисловості
Одним із шляхів збільшення виробничого потенціалу м’Ясної промисловості і підвищення ефективності виробництва являється реконструкція діючих підприємств і їх технічне переоснащення на сучасному рівні.
Реконструкція потребує менших матеріальних затрат і часу, окупить в 2,0 - 2,5 рази швидше.
Крім того на діючих підприємствах значно швидше і легше освоїти виробничі потужності.
В проекті реконструкції значну увагу приділяють^іеханізації і автоматизації виробничих процесів, скороченню або виклїоченню ручної праці на основних і допоміжних процесах. Збільшення потужності виробництва досягають установивши найбільш продуктивне і ефективне обладнання, компактно його розмістивши, застосувавши сучасну технологію, зручно перепланувавши приміщення.
Реконструкція виробництва може переслідувати мету:
покращити санітарно-гігієнічні умови виробництва;
підвищити рівень технічної оснащеності; ^
створити кращу технологічну потужність і необхідний температурний режим.
Зміст проекту реконструкції підприємства, обгрунтування необхідності реконструкції
Проект реконструкції за складом не відрізняється від проекту будівництва, а за змістом відрізняється:
техніко-економічна частина;
розрахунково-пояснювальна записка;
графічні матеріали.
В цих розділах дається порівняльна оцінка діючих умов виробництва з тими, що планується запровадити.
До складу проекту реконструкції входить техніко-економічна частина; розрахунково-пояснювальна записка і креслення по розділах:
загальному;
технічному;
холодильному;
архітектурно-будівельному;
санітарно-технічному, який включає опалення, вентиляцію, кондиціонування і таропостачання;
теплопостачанню;
автоматичному контролю і регулюванню;
зведений, обєкт і локальний кошторисний-фінансовий розрахунок;
проект організації реконструкції.
Практично реконструювати можна підприємство, корпус, завод, цех або віділення.
Завдання для розробки проекту реконструкції одержують після виконання техніко-економічного обгрунтування реконструкції, під час якого визначають технічний стан і моральну придатність діючого
обладнання, технологічні схеми виробництва і їх недоліки, тип виробництва.
Економічно необхідність реконструкції може бути обгрунтована:
збільшенням випуску продукції на тій же виробничій площі;
вивільненням робочої сили на якійсь виробничій ділянці;
підвищенням продуктивності праці;
економією фонду заробітної плати, сировини, матеріалів, енергетичних затрат;
підвищенням якості продукції.
Економічні показники роботи цеху до і після реконструкції
При розробці проекту реконструкції недоліки діючого виробництва бажано ліквідувати повністю або частково.
Після опису прийнятої технології роблять висновки, де вказують, що дала реконструкція.
Якщо технологічна частина проекту пов”язана з економічною, то визначають економічні показники роботи майбутнього виробництва і підраховують економічну ефективність реконструкції в грошовому і в іншому виразі.
Для цього визначають техніко-економічні показники роботи виробництва такі як:
обсяг виробництва і реалізації продукції;
собівартість продукції;
чисельність працюючих;
рівень продуктивності праці;
вартість капіталовкладень;
рентабельність виробництва і продукції;
прибуток;
термін окупності;
випуск продукції в зміну з 1 м2 загальної площі.
Обсяг, склад і зміст розрахунково- пояснювальної записки і графічних матеріалів курсової роботи
Невід”ємною частиною навчального процесу у вищому навчальному закладі є виконання курсової роботи.
Задача курсової роботи - закріпити знання, набуті при вивченні загальноосвітніх, фундаментальних, і професійно - орієнтованих і
спеціальних дисциплін, розвинути навички самостійної роботи при вирішенні практичних виробничих питань.
Курсова робота передбачає індивідуальний принцип виконання і повинна мати творчий характер при виборі оптимальних рішень щодо розробки технологічної частини роботи.
Тематика курсових робіт визначається провідною цикловою комісією. Вона повинна відображати специфіку м”ясного виробництва, науково-технічний прогрес в галузі, новітні досягнення техніки і технології в галузі переробки.
До складу курсової роботи входить розрахунково-пояснювальна записка в обсязі 30 - 40 аркушів Формату А4 і графічні матеріали, виконані на одному аркуші формату А1.
Графічними матеріалами курсової роботи є креслення плану цезу або декількох відділень виробництва в масштабі 1:100, 1:50.
До складу розрахунково-пояснювальної записки входять такі розділи:
вступ;
технологічні схеми виробничих процесів;
розрахунок сировини і готової продукції;
розрахунок допоміжних матеріалів і тари;
підбір і розрахунок технологічного обладнання;
розрахунок робочої сили і її розставлення;
розрахунок виробничої площі;
розрахунок витрат води, пари, палива, холоду, електроенергії, газу;
опис технологічної поточності;
заходи по охороні праці, по протипожежному захисту і щодо охорони навколишнього середовища;
організація виробничо-ветеринарного контролю;
розташування цеху (відділень) в системі м’ясокомбінату;
список використаної літератури.
У вступі необхідно викласти задачі, пов’Язані із застосуванням досягнень науки і техніки, підвищенням якості продукції, удосконаленням технологічного процесу.
При складанні технологічних схем і при описанні технологічного потоку треба користуватися діючими в галузі технологічними інструкціями.
Технологічні розрахунки виконують користуючись нормативними матеріалами Дніпром”ясо або нормами витрат, виходу, затвердженими на конкретному виробництві.
При підборі обладнання треба користуватися технічними характеристиками, наведеними в каталогах і паспортах.
В розділі “Організація виробничо-ветеринарного контролю” треба дати короткі відомості про контроль переробки сировини на всіх етапах технологічного процесу і якості готової продукції.
В розділі “Заходи по охороні праці, по протипожежному захисту і щодо охорони навколишнього середовища” треба вказати:
види інструктажів по ОП і періодичність їх проведення;
відповідальність за стан охорони праці і інструкції, якими треба користуватися;
конкретні заходи по техніці безпеки при обслуговуванні обладнання і користуванні інструментом;
заходи по протипожежній профілактиці і по охороні навколишнього середовища.
В розділі “Розташування цеху (відділень) в системі м’ясокомбінату” вказують:
яку площу займає виробництво;
де воно розміщене і з чим межує;
яким чином надходять у виробництво сировина і матеріали і як відбувається відвантаження готової продукції;
як забезпечується виробництво різними видами енергії;
куди відводяться стічні води;
який зв’Язок основного виробництва з побутовими приміщеннями
