Основні санітарні і ветеринарні вимоги та правила техніки безпеки до проектування м'ясокомбінатів

Виробничі цехи, технологічні схеми і обладнання треба проектувати дотримуючись санітарних і ветеринарних вимог, правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

При компонуванні цехів в корпусі, треба враховувати направлення технологічних процесів, виключаючи зустрічні і перехресні потоки готової продукції і сировини. Приміщення для виробництва (кормової) продукції треба ізолювати від виробництва харчової продукції.

Виробництва, в яких процеси супроводжуються виділенням великої кількості тепла, треба розташовувати біля зовнішніх стін або забезпечити в ці приміщення притік повітря через системи вентиляції.

При компонуванні обладнання треба забезпечити умови для ветеринарно-санітарного контролю, зручність прибирання, миття, дезінфекції приміщень і обладнання. Під підвісними доріжками на дільницях знекровлення туш, сухої і мокрої зачистки треба встановлювати жолоби. Спуски і передувні баки треба передбачати окремо для кожного виду сировини.

Плани цехів виробничого корпусу. Розміщення, обладнання і прив”язка його до будівельних конструкцій

Плани цехів виробничих корпусів з розміщенням обладнання частіше виконуються в масштабі 1:100. Якщо виробничий корпус має декілька поверхів, то сполучення між поверхами здійснюється через транспортний вузол в складі якого сходи, ліфт і санітарний вузол. Транспортний вузол на кожному поверсі займає площу -- один будівельний квадрат. Із сходів повинен бути вихід на вулицю. Перед ліфтом у приміщенні повинне бути вільне місце у вигляді вестибюля або коридору шириною 6 м. Санітарний вузол розміщують на міжповерховій площадці.

За умовами проектування один транспортний вузол повинен розміщуватися на стикові м”ясо-жирового і м "ясоперробного корпусів, а інший - в цехах нехарчового призначення.

При сітці колон 6*6, розміри колон в плані 40 * 40 см. При сітці колон 6 * 12 розміри їх в плані - 40 * 60 см.

Товщина зовнішніх стін залежить від кліматичних умов і може бути 380, 510, 640 мм. Товщина внутрішніх перестінків - 0,15 м, 0,20 м.

Розміри вікон і дверей вибирають згідно діючих стандартів.

Ширина дверей повинна бути не меншою 0,6 м, висота - не менше

2 м.

Обладнання в плані розміщують згідно технологічного потоку, дотримуючись ветеринарно-санітарних правил , правил безпеки і зручності обслуговування.

Для зручності монтажу все стаціонарне обладнання на. плані і потоково-механізовані лінії прив'язують, вказуючи відстань між однойменними вісями обладнання і колон будівлі.

Якщо обладнання не симетричне, то на плані вказують відстань від краю обладнання до вісі колони або до капітальної стіни.

Розрізи цехів (відділень)

Розрізи цехів і відділень показують технологічні схеми спроектованого виробництва в апаратурному оформленні.

Виконують їх в масштабі 1:50 або 1:25.

Розрізи відносяться до робочого креслення технічного проекту.

Вибір майданчика під будівництво підприємства, генеральний план і вимоги до його проектування

Генеральним планом підприємства називають план території для забудови з нанесенням усіх будівель і споруд, рейкових і безрейкових доріг, підземних і наземних комунікацій і мереж, входів на територію і виходів з неї, зони зелених насаджень, футбольних та, інших майданчиків. Коефіцієнт забудови всього майданчика повинен складати менше 30 - 35%.

Генплан виконується в масштабі 1:500, 1:1000, 1:2000.

Вибираючи майданчик під забудову треба враховувати напрямок переважаючих вітрів (розу вітрів).

При проектуванні генерального плану треба враховувати протипожежні, виробничі і сашпарпо-гігітічні вимоги.

З точки зору протипожежної безпеки ширина проїзду для автомобілів вздовж всієї довжини будівлі повинна, бути не менше б м.

Відстань від краю проїжджої частини до стіни будівлі не повинна перевищувати 25 м. До запасних водоймів повинен бути вільний під”їзд. Відстань між будівлями повинна відповідати протипожежним вимогам.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог орієнтувати будівлі відносно рози вітрів треба так, щоб забезпечити природну освітленість, провітрювання і розповсюдження тепла і газових викидів, якими супроводжується виконання технологічних процесів.

Такі будівлі необхідно розміщувати з підвітряної сторони по відношенню до всіх інших виробничих приміщень.

Між виробничими будівлями і сусідніми підприємствами або будівлями житлового масиву культурно-побутового призначення повинна бути санітарно-захисна зона шириною 500 м - для м’ясокомбінатів, скотобаза яких розрахована на кількість худоби більше 1000 голів; 300 м - для м’ясокомбінатів, із кількістю худоби на скотобазі до 1000 голів і 100 м - для м’ясокомбінатів, де запас худоби на скотобазі не більше ніж на три доби.

На території м’ясокомбінату повинна бути санітарно-захисна зона із зелених насаджень шириною 3 - 5 м, за якою розміщують будівлі і споруди, призначені для обслуговування підприємства (очисні споруди, гаражі та інші).

Скотобазу відділяють від всієї території парканом і зоною зелених насаджень.

Основні виробничі будівлі треба розмістити так, щоб забезпечити максимальну поточність виробництва, раціональність людських і вантажних потоків і зручний зв’Язок основного виробництва і допоміжних служб.

М’ясокомбінат треба проектувати на самостійних майданчиках на значній відстані від житлового масиву населеного пункту (500 м). На території м’ясокомбінату повинна бути залізнична колія, зона приймання і передзабійного утримання худоби.

М”ясопереробні заводи вимагають санітарного розриву від житлового масиву 50 м. їх будують частіше багатоповерховими в гущі міської забудови, блокуючи з іншими харчовими підприємствами.