Висновки

1. Сучасна економічна теорія виконує світоглядну функцію, дає системне бачення економіки і соціальної сфери, властиві їм причинно-наслідкові взаємозв'язки, формує суспільний кругозір людини. Все це є необхідною умовою не лише фахового зростання, а й підвищення інтелектуального рівня широких верств населення, глибокого розуміння ними економічної системи і механізмів її функціонування, вміння застосовувати і використовувати надбання економічної науки в господарській практиці.

2. Глобалізація економічних процесів породжує якісно нові проблеми, для розв'язання яких потрібні нові підходи. Перехід від індустріального, машинного способу виробництва до постіндустріального, інформаційного технологічного способу виробництва докорінно змінює і матеріальні основи суспільного виробництва та їхню суспільну форму, визначає нове місце людини в ньому і новий тип суспільно-економічних відносин. Для відображення цих глибоких змін потрібна нова система сучасної економічної теорії, яка була б адекватною якісно новим умовам розвитку цивілізації. Так, за індустріального суспільства панівним було матеріальне виробництво, а матеріальні речі - показником багатства. В новому суспільстві панує сфера послуг, тобто нематеріальне виробництво, і послуги стають головним показником його розвитку.

3. Для подолання кризи в економічній науці, приведення її у відповідність до тих змін, що сталися у світі, необхідно перш за все забезпечити перехід економічної теорії на якісно нову, інформаційну (постіндустріальну), еволюційну парадигму. Головним засобом розв'язання цього історичного завдання є надійна методологія наукового пізнання. Як було показано, ні метафізична (прагматична) філософія, ні формальна логіка, ні математична формалізація не відповідають потребам наукового пізнання складних перехідних проблем, глибоких якісних зрушень у цивілізаційному прогресі нової економіки і суспільства, які докорінно відрізняються від того, що існувало і є дослідженим. Новим вимогам відповідають діалектична філософія і діалектична логіка. Тільки вони розкривають можливості проникнення у глибину тих кардинальних змін, які відбуваються у сучасну епоху, дають змогу виявити не лише суть цих якісних зрушень, а й механізм їх здійснення, економічні та соціальні наслідки. Тільки діалектична філософія і діалектична логіка є потужним методологічним засобом пізнання складних соціально-економічних процесів сучасного світу та розвитку сучасної економічної теорії..

Список використаних джерел

1. Блауг М.  Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ., 4-ое изд. — М.: Дело Лтд., 1994.

2. Гайдай Т.В.  Парадигма інституціоналізму: методологічний кон­текст: монографія / Т.В. Гайдай. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 296 с.

3. Долан Э., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. — СПб., 1992. — 496 с.

4. Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія за­йнятості, процента та грошей: Реф.-дайджест / Укл. Фещенко В.М. — К.: АУБ, 1999. — 189 с.

5. Клишова Е.В. Становление современной экономической теории: Учеб. пособие. — Донецк: УкрНТЭК, 2001.

6. Маркс К., Енгельс Ф. Твори: 2-ге вид. — К.: Держ. вид-во політ.літ-ри УРСР, 1963.

7. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х т. / А. Мар­шалл. — М.: Прогресс, 1993.

8. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мыс­ли: Пер. с англ. — М., 1968.

9. Современная экономическая мысль / Под ред. С. Вайнтрауба : Пер. с англ. под ред. В.С. Афанасьева и Р.М. Энтова. — М.: Прогресс, 1981.

10. Панорама экономической мысли конца ХХ столетия / Под ред. Д. Гринэуэя, М. Блини, И. Стюарта: В 2-х т. / Пер.с англ. под ред. В.С. Автономова и С.А. Афонцева. — СПб.: Экономическая школа, 2002.

11. Тарасевич В.М. Постнекласична наука та економічна теорія // Економіка України, 2004. — № 2. — С. 59—65.

12. Юхименко П.І. Історія новітніх економічних учень (від Кейнса до наших днів). — Біла Церква: Мустанг, 2002.

13. Вікіпедія.