Розділ іу. Перспективи розвитку та проблемні питання сучасної економічної теорії

Відображаючи сьогодні соціально-економічні трансформації в глобалізованому світі, постійно змінюється й світова економічна думка. Аналіз її сучасних напрямів свідчить про постійне збагачен­ня та ускладнення світової економічної теорії. Однак, це далеко не прямолінійний і не одновекторний процес. Характеризуючи перс­пективи розвитку світової економічної думки, дослідники впевнені, що у XXI ст. основні завдання будуть сконцентровані не в сфері неокласичної теорії, а в сфері інституціональної, яка вбере в себе неокласику, як більш загальна теорія часткову концепцію.

Кардинально змінюються також дослідницькі пріоритети су­часного економічного аналізу. Серед найбільш важливих із них:

• науковий аналіз фундаментальної категорії сучасної еконо­мічної науки — «людський капітал». Сучасна епоха пов'язана з глибокими змінами місця і ролі людини в суспільстві. Всебічний розвиток людини набуває значущості в контексті джерел еконо­мічного зростання та обгрунтування економічної доцільності ін­вестицій у людський капітал;

• розробка теоретичної моделі економіки XXI ст. нерозривно пов'язана з концептуальним усвідомленням складних і динаміч­них трансформаційних процесів, оскільки сучасна теорія вияви­лася неспроможною розв'язати проблеми перехідних економік у ХХ ст., приватизація не створила ефективного власника, не ви­правдала себе гіпотеза про спонтанний розвиток ринкової пове­дінки та ринкових інститутів;

• формування системи поглядів на взаємодію локального і гло­бального. Глибокі зміни у світовому господарстві вимагають нового розуміння процесів міжнародного співробітництва на засадах парт­нерства, рівності та пріоритету загальнолюдських цінностей;

Можливість вирішен­ня енергетичних, екологічних і демографічних проблем, проблем справедливого розподілу доходів у глобальних масштабах тощо розглядається крізь призму теорійсталого розвитку та концепції фізичної економії. Серед прихильників цих концепцій відомі вчені: Л. Мельник, І. Бистряков, С. Ілляшенко, В. Іноземцев, Б. Больша­ков, О. Кузнецов, А. Гор, Б. Нат, Д. Медоуз, Г.Т. Одум. Школа фі­зичної економії наполягає на побудові економіки, що базується не на логіці вільного грошового обігу, а на обігу керованих потоків енергії; зміні формули «товар — гроші — товар» на формулу «то­вар — енергія — товар» та запровадженні єдиної енерговалюти;

• актуальною для сьогодення є теорія електронного котеджу Е. Тофлера, в межах якої аналізується особливий тип людського помешкання, що є характерним для епохи електронних комунікацій, призначене для того, щоб одночасно бути місцем проживання, ро­боти та навчання, звідки за допомогою комп'ютерних технологій можна зв'язуватися з працедавцем, з науковою бібліотекою тощо;

• формування нової економічної теорії (розвиток її методо­логії та структури, найважливіших економічних категорій то­що), аналіз її співвідношення з класичною політекономією, марк­сизмом, економікою та ін.; пошуки шляхів використання нею досяг­нень попереднього етапу розвитку економічних знань, відобра­ження сутності змін, що відбулися в сучасних суспільствах, та прагнення до створення моделі майбутнього суспільства, більш справедливого та ефективного;

• акцент на вивченні інноваційної діяльності як чинника еко­номічного зростання, підвищення рівня життя населення та за­безпечення конкурентоспроможності національної економіки.

Однією з серйозних методологічних проблем сучасної економічної науки є підміна реального економічного процесу його математичними моделями, хоча добре відомо, що будь-яка модель побудована за певних припущень і тому вона, як правило, не відповідає повною мірою реальності. Попри це, нерідко математичні моделі видаються за аналог реального процесу, що призводить до серйозних хиб у дослідженнях. У результаті математичної формалізації втрачаються економічні реалії, які тільки і можуть бути предметом дослідження.

Тому, як зазначають окремі вчені, криза у розвитку сучасної економічної теорії до певної міри аналогічна кризі фізики на початку XX ст.: матерія зникає - залишаються одні рівняння. Насправді не матерія зникає, а мають місце перевищення ролі та значення математичних моделей, спроби видати їх як аналоги реальних процесів, що неминуче призводить до відриву економічної теорії від дійсності, до викривленого уявлення про реальні життєві процеси. Причому, як це не прикро, нерідко математичні моделі видаються за великі досягнення економічної науки, хоча насправді це вияв її неспроможності розв'язувати нагальні проблеми розвитку економіки.

Математичні моделі, пов'язані з розв'язанням проблем за участю праці, проявів ініціативи та творчості людини, нерідко спрощують ці властивості людини, прирівнюють їх до матеріальних факторів, що дає результати, які не відповідають реаліям. Тому подальша математична формалізація передбачає змістовну розробку економічною теорією методології цілої низки важливих проблем, у тому числі: механізму оновлення структури особистих і виробничих, індивідуальних і соціальних потреб; особливості ролі творчої праці у формуванні затрат і результатів діяльності; своєрідності економічних процесів у галузях сфери послуг, тобто нематеріального виробництва, виявлення їхньої соціальної і гуманітарної суті.

Відомий авторитет в економічній науці М.Блауг у роботі "Методологія економічної науки» показує, що кризові явища в сучасній економічній теорії виявляються у дисбалансі між теорією та емпірикою, схильності економістів-теоретиків ізолюватися у світі абстрактних моделей, їхньому небажанні піддавати свої ідеї серйозній емпіричній перевірці. Це поглибило розрив між економічними знаннями і розумінням економічної реальності. Економічна наука все далі відходить від економіки як об'єкта пізнання. Вчені - теоретики й емпірики - все більше втрачають зв'язок між собою і при цьому все більше віддаляються від потреб практики. Причину цього явища М. Блауг вбачає у тому, що в економічній науці стали переважати тенденції до диференціації та спеціалізації знань, яка породила, як раніше в багатьох інших сферах людської діяльності, ефект відчуження.

І хоча думка М. Блауга висловлена у вигляді гіпотези, проте з усього змісту роботи випливає потреба в істотних змінах і в науковій політиці, і в організації економічних досліджень. Більше того, М. Блауг в останніх роботах помітно загострює критичні оцінки ситуації, яка склалася в економічній науці. Він прямо говорить: "...Сучасна економічна наука хвора. Вона все більше перетворюється в інтелектуальну гру заради самої гри, незалежної від її практичної значущості. Економісти поступово підмінили свій предмет, обернувши його в якусь Соціальну Математику, в якій аналітична суворість, як її розуміють на математичних факультетах, - це все, а емпірична адекватність, як її розуміють на фізичних факультетах, - ніщо".