30. Податкове планування. Відповідальність за ухилення від оподаткування

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування заходів, які спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків.

Ухилення від сплати податків – нелегальний шлях зменшення податкових зобов'язань, заснований на адміністративно - та кримінально караному свідомому використовуванні методів приховування обліку доходів і майна від податкових органів, а також викривлення бухгалтерської і податкової звітності.

Юридична відповідальність за ухилення від оподаткування – це застосування до осіб, уповноваженим органом державної податкової служби України (їх посадовою особою) заходів адміністративної, кримінальної та фінансової відповідальності, які мають факти навмисного ухилення, а також приховування ухилення від оподаткування чи приховування об’єкта оподаткування на підставах і у порядку встановлених процесуальними нормами чинного законодавства.

31. Поняття грошового зобов’язання (процедури узгодження), податкового боргу.

Грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

боржник, що прострочив вико­нання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфля­ції за весь термін прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума грошового зобов'язання самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений податковим законодавством строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргам.

До складу податкового боргу входять:

• несплачені у встановлені строки податкові зобов'язання;

• пеня, штрафні санкції (штрафи);

• плата за користування відстрочкою (розстрочкою).

32. Податкове повідомлення-рішення і податкова вимога (поняття і механізм застосування) за Податковим кодексом.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податкове повідомлення – рішення складається на розраховану суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності) щодо кожного окремого податку, збору (обов’язкового платежу). Якщо податковий орган здійснив розрахунок сум податкових зобов’язань за декількома податками, то складається відповідна кількість податкових повідомлень-рішень. Якщо згідно із законодавством передбачено декілька термінів сплати розрахованого податковим органом податкового зобов’язання, то суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в окремих рядках податкового повідомлення.

Отже, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно норм Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до норм Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення повинно містити:

– підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов’язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

– посилання на норму чинного законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;

– суму грошового зобов’язання, яку повинен сплатити платник податку;

– суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення результатів господарської діяльності або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

– граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності;

– попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк;

– граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (фінансових) санкцій, якщо надання такого розрахунку передбачено чинним законодавством.

Центральний контролюючий орган самостійно визначає форми та порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов’язання.

податкова вимога – письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Платник податків повинен сплатити суму грошового зобов’язання в установлені чинним законодавством строки, невиконання такого зобов’язання тягне за собою утворення податкового боргу. На підставі вище вказаного вище податковий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень (докладніше див. коментар до статті 58).

Платники податків, які мають податковий борг, переходять до розряду боржників. Боржники мають можливість погасити податковий борг у добровільному порядку як шляхом самостійної сплати коштів, так і шляхом добровільного виділення своїх активів для реалізації в рахунок погашення такого боргу.

Податкові вимоги формуються за несплаченими платником податків в установлені строки сумами грошових зобов’язань, узгоджених:

а)          податковим органом;

б)         іншими контролюючими органами.

Податкові вимоги формуються:

а)          в автоматичному режимі – на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів;

б)         на підставі подання іншого контролюючого органу про здійснення заходів з погашення податкового боргу, а також розрахунку його розміру, що надсилаються таким контролюючим органом до відповідного податкового органу.

Податкова вимога має містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, що відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їхнього продажу.