1. Принципи професійної етики:Порядність, Об’єктивність, Професійна компетентність та належна ретельність, Конфіденційність,Професійна поведінка,Технічні стандарти, Незалежність

2. Методологічні:

   1. Вн. Аудитор може передавати частину роботи іншим спеціалістам , але він відповідає за кінцеві результати.

   2. ВА документально оформлює всі питання, що є важливими при виконання завдання

   3. ВА планує свою роботу так щоб вчасно і правильно завершити аудиторську перевірку.

   4. ВА повинен отримати достатню обґрунтованість , що отримані достовірні результати перевірки.

   5. ВА є відповідальним за надання звіту перед керівництвом підприємства.

   6. ВА повинен надавати повну інформацію про результати отримані в ході перевірки.

3). Організаційні:

1. Принцип однаковості – кожна перевірка проводиться за 1 офіційно- встановленою процедурою , що забезпечує їй однозначність і порівнюваність

2. Принцип системності – планування і проведення а. перевірки за різним системними процесами здійснюється з урахуванням їх структурного взаємозв’язку.

3. Принцип документального оформлення – проведення кожної а. перевірки документально оформлюється.

4 Принцип попередження – кожна а. перевірка планується і про неї попереджують персонал завчасно.

5. П. регулярності – а. п. пров. з певною періодичністю.

6. П. незалежності – ВА є незалежним перед керівниками стр. Підрозділів підприємства.

7. П. відкритості – результати кожної перевірки є доступними для ознайомлення всіх працівників.

Для раціональної оорганізації внутрішнього аудиту на підприємстві затверджують положення про внутрішні аудит.

Робота внутрішнього аудитора на підприємстві організовується у відповідності з індивідуальним планами робіт, що затв. Керівник підприємства.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МІСЦЕ АУДИТУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ. 1.8

Економічний контроль здійснюється на макро-, міді- та мікрорівнях

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на попередній (перспективний), ретроспективний, оперативний.

Незалежний (аудиторський) контроль виконують за діяльністю суб'єктів господарювання незалежні аудитори (аудиторські фірми) у формі аудиторської перевірки (аудиту). Мета його полягає в тому, щоб підтвердити достовірність фінансової звітності.

Аудиторська діяльність за останні роки підтверджує факти, що аудит може проводитися не тільки на рівні підприємств (мікрорівні), а й на макрорівні. Наприклад, у 2000 р. проводився незалежний аудит діяльності Національного банку України.

Незалежні аудитори (аудиторські фірми), окрім підтвердження достовірності фінансової звітності, що прийнято називати аудитом, надають суб'єктам господарювання супутні аудиту послуги. До них належать: складання бізнес-плану; консультації з питань обліку, оподаткування, права, фінансів; постановка, ведення або відновлення обліку; складання звітності тощо. У цьому випадку доцільно розглядати місце окремих аудиторських послуг не лише в системі контролю, а ще як функцію управління, наприклад, складання прогнозів (плану), ведення обліку.

Отже, доцільно розглядати місце аудиту не тільки в системі фінансово-господарського контролю, а й у системі загальноекономічного контролю, та як складник системи економічного контролю, а окремі супутні аудиту послуги — безпосередньо функціями управління.

Одним із перших у теорії і практиці аудиторської роботи слід виділити А. Т. Ватсона, який виділив три види фальсифікації обліку:

1. Сума активів завищена, тобто в активі показується більше засобів, ніж є насправді.

2) Сума капіталу завищена.

3) Сума капіталу занижена.

Ситуація (1) означає, що матеріально-відповідальні особи здійснили крадіжку чи у власника, іншої матеріально-відповідальної особи, чи в сторонніх осіб, наприклад, у покупців.

Ситуація (2) виникає з метою прикрашання дійсного стану (наприклад, бажання підняти курс акцій).

Ситуація (3) передбачає, що дійсний стан краще відображеного в балансі (наприклад, бажання зменшити суми податкових платежів).

Ситуація (1) називається приховуванням, ситуація (2) і (3) – вуалюванням.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 49

- Вимоги міжнародних стандартів аудиту до аудиторської документації

Міжнародний стандарт аудиту	Місце		Короткий зміст
МСА 210 «Умови завдань з аудиторської перевірки»	параграф 5		Наявність листа-зобов'язання для підтвердження призначення аудитора, мети та обсягу аудиторської перевірки, ступеня відповідальності аудитора, клієнта, форма будь-яких висновків та звітів
МСА 220 (переглянутий) «Контроль якості під час аудиту історичної фінансової звітності»	параграфи 11-14, 16-25, 27, 30,31,33		Забезпечення належного керівництва допоміжним персоналом (асистентами, помічниками аудитора) та контроль якості аудиторських робіт
МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансових звітів»	параграфи 60 та 107-111		Документування підстав визнання доходів як ризику суттєвого викривлення; Документування розуміння аудитором клієнта та його середовища, ризику суттєвого викривлення; Документування дій аудитора у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення Документування інформування управлінського
МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів»		параграф 28		Документальне оформлення виявлених невідповідностей вимогам чинного законодавства
МСА 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові»		параграф 16		Письмові підтвердження управлінського персоналу щодо повідомленої в усній формі інформації з питань аудиту, яка має значення для управління
МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»		параграфи 22-26		Документування загальної стратегії та плану аудиту включно з будь-якими змінами, зробленими в процесі аудиту
МСА 315 «Розуміння суб'єкта господарювання і його середовища та Оцінювання ризиків суттєвих викривлень»		параграфи 122, 123		Документування (у вигляді опису, анкети, перевірочного списку, блок-схеми): - обговорення доступності фінансових звітів суттєвим викривленням через шахрайства або помилки; - ключових елементів розуміння ризиків суттєвого викривлення, джерела інформації та процедури оцінювання ризиків; - виявлені і оцінені ризики на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень; - виявлені ризики та пов'язані з ними оцінені процедури контролю
МСА 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків»		параграф 73		Документування: - загальних дій у відповідь на проблеми оцінених ризиків суттєвого викривлення; - характеру, часу та обсягу подальших аудиторських процедур; - висновків щодо довіри до процедур контролю, які були перевірені в попередній аудиторській перевірці
МСА 505 «Зовнішні підтвердження»		параграф 33		Підтвердження автентичності інформації із зовнішніх джерел
МСА 580 «Пояснення управлінського персоналу»		параграф 10		Докази пояснень управлінського персоналу у формі резюме усних обговорень або письмових пояснень управлінського персоналу
МСА 600 «Використання роботи іншого аудитора»		параграф 14		Документування: - компонентів, фінансова інформація яких перевірена іншими аудиторами, їх значущість для фінансових звітів суб'єкта господарювання; - виконаних процедур та отриманих доказів; - зазначення оглянутих робочих документів іншого аудитора та результати проведених з ним обговорень

ОСНОВНІ ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АУДИТІ 2.3

Статтею 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» визначено, що аудиторська діяльність - це підприємницька діяльність, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Законодавством передбачено, що аудиторська діяльність може здійснюватись у двох формах:

а) одноособово (як фізична особа - аудитор);

б) аудиторською фірмою.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець або у складі аудиторської фірми.

Якщо фізична особа, мас статус аудитора, то вона має право займатися аудиторською діяльністю лише після того, як вона:

3. зареєструється як суб'єкт підприємницької діяльності;

4. фізична особа-підприємець - буде включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Аудиторам заборонено безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Таким чином, статус аудитора України можна отримати лише після підтвердження кваліфікаційного рівня - отримання сертифіката аудитора.

Сертифікати видаються аудиторською палатою або її регіональними відділеннями за результатами кваліфікаційних іспитів. Сертифікати бувають 2 видів:

- сертифікат серії А - надає право на проведення аудиту підприємств - господарських товариств (крім банків);

- сертифікат серії Б - дає право на проведення аудиту тільки банків;

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АУДИТУ ТА СУПУТНІХ ПОСЛУГ. 1.12

Таблиця: Основні характеристики аудиту та супутніх послуг

Види послуг	Завдання з надання впевненості		Супутні послуги
	Обгрунтована впевненість	Обмежена впевненість	Погоджені процедури	Підготовка інформації
Рівень впевненості	Високий, але не абсолютний	Помірний	Впевненість не висловлюється
Зміст звіту що складається після проведення роботи	Достатня впевненість за якісними аспектами (позитивна впевненість)	Недостатня впевненість за якісними аспектами (негативна впевненість)	Факти, отримані в результаті проведення процедур	Перелік складених звітів
Обов’язкові принципи професійної етики	Дотримання принципу незалежності є обовязковим		Дотримання принципу незалежності не є обовязковим
Процедури що застосовуються	Перевірка Запит і підтвердження Спостереження Обчислення Аналітичні процедури	Запити Аналітичні процедури	Запит та аналіз Перерахунок, порівняння та інші перевірки точності записів Перевірка Одержання підтверджен	Опитування персоналу Ознайомлення з системою БО

Ініціативний аудит це - вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту фінансових звітів, яке аудитор отримує за власною ініціативою замовника.

Обов'язковий аудит це — вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту фінансових звітів, яке аудитор отримує від замовника у випадках, передбачених чинним законодавством.