1) Огляд

2). Обстеження – об'єктами обстеження можуть бути грошові кошти, цінні папери, товарно-матеріальні цінності тощо. Але коло об'єктів обстеження при необхідності може бути суттєво розширеним.

3) Контрольне придбання - це спеціальний, за особливою програмою організований методичний прийом фактичного контролю, який потенційно дозволяє визначити правильність і законність відпуску товарів покупцям, розрахунків з ними в умовах безпосереднього здійснення вказаних господарських операцій.

4). Контрольний обмір –Контрольний обмір виконаних будівельних, монтажних і ремонтних робіт проводиться ревізором самостійно, з залученням спеціалістів будівельних організацій чи банків, що фінансують вказані роботи

5).Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (експеримент) проводять з метою визначення достовірності діючих норм і нормативів витрат сировини і матеріалів на виробництво продукції або обсягів будівельно-монтажних робіт.

6) Перевірка фактів по заключній операції.

7). Контрольне приймання продукції за якістю і кількістю.

8) Лабораторний аналіз якості товарів, сировини, матеріалів та готової продукції – проводять на вимогу ревізорів, коли визначити якісні ознаки сировини, матеріалів, готових виробів, виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт іншими прийомами контролю не можливо.

9). Перевірка операцій в натурі – проводиться з метою перевірки здійснення операцій із придбання матеріальних цінностей, в правдивості складання актів на введення об'єктів в експлуатацію після закінчення їх будівництва або капітального ремонту, в наявності товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання.

10)Експертна оцінка – застосовують при дослідженні документів, господарських операцій, якості виконаних робіт. Вона здійснюється спеціалістами різних галузей знань за дорученнями

11) Дослідження операцій на місці - здійснюються у випадках перевірки: виходу з ремонту об'єктів основних засобів, встановлення готовності об'єктів капітального ремонту, зносу основних засобів, порядку зберігання, приймання та відпуску матеріальних цінностей, організації виробництва, технологічних процесів та праці на будівельних ділянках і у виробництві.

12) Перевірка дотримання трудової дисципліни - проводиться безпосередньо на виробничих місцях шляхом вибіркового спостереження, хронометражу та фотографії робочого дня.

13) Перевірка виконання прийнятих рішень.

14)Отримання письмових пояснень і довідок.

КЛАСИФІКАЦІЯ РОБІТ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬСЯ АУДИТОРАМИ. 1.10

Послуги, які надає аудиторська фірма

Завдання з надання впевненості

Супутні послуги

Завдання з надання обґрунтованої впевненості – аудит ФЗ

Завдання з надання обмеженої впевненості – огляд ФЗ

Завдання з погоджених процедур – перевірка КтЗ

Завдання з підготовки інформації – складання баласу, декларацій тощо

Завдання з надання впевненості — це завдання, виконуючи які, аудитор робить висновок, призначений підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результатів оцінки або порівняння предмету завдання з відповідними критеріями.

Впевненість - це ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки аудитором.

До супутніх послуг, зокрема, відносяться завдання, що підпадають під дію Міжнародних стандартів супутніх послуг, наприклад, завдання з погоджених процедур або складання фінансової та іншої інформації, складання податкових декларацій, що не передбачає висловлення думки стосовно впевненості, консалтингові (дорадчі) завдання, наприклад, консалтинг з менеджменту або питань оподаткування.

КОДЕКС ЕТИКИ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ. 2.12

В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів (далі — Кодекс). Головним завдання Кодексу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства і держави. Цей Кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг.

Кодекс етики професійних бухгалтерів, який має три частини:

- частина А - застосовується до всіх професійних бухгалтерів;

- частина Б – застосовується до професійних бухгалтерів-практиків;

- частина В - застосовується до штатних професійних бухгалтерів.

Професійний бухгалтер - це особа, яка є членом Міжнародної федерації бухгалтерів, а професійний бухгаптер-практик - це особа, яка незалежно від функціональної класифікації її обов'язків (наприклад, аудит, оподаткування чи консалтинг), працює у фірмі, що надає професійні послуги.

Кодекс етики професійних бухгалтерів розкриває:

• Громадські інтереси -відповідальність перед громадськістю.

• Цілі: довіра, професіоналізм, якість, конфіденційність.

• Фундаментальні принципи чесність, об'єктивність, компетентність, конфіденційність, професіоналізм, застосування технічних стандартів

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ 69

Основною метою контролю якості є забезпечення відповідності здійснення аудиторської перевірки загальноприйнятими стандартами аудиту.

Згідно з МСКЯ аудитор зобов’язується підтримувати систему контролю якості для того щоб фірма та її персонал дотримувався вимог професійних стандартів, законів та нормативних актів України і звіти подані аудиторами були прийнятими та відповідали конкретним обставинам.

Система контролю якості включає

1. Відповідальність керівників за якість в межах фірми – керівник підприємства несе відповідальність за систему контролю якості, тому він зобов’язаний здійснювати нагляд за роботою аудитора, іншого персоналу та відповідальність їх стандартам якості.

2. Відповідні етичні вимоги – необхідно забезпечити вимоги відповідно до кодексу професійної етики бухгалтерів.

3. Прийняття й продовження стандартів з клієнтами і завдань з аудиту – фірм необхідно оцінити можливість клієнта і укладати з ним договір, врахувати характер його роботи, специфічні ризики які можуть виникнути в ході роботи для того щоб забезпечити незалежність аудиторської перевірки та виконання завдань на достатньо високому рівні.

4. Людські ресурси – фірма повинна мати достатньо персоналу, з належними здібностями, компетентністю з відповідними етичними вимогами.

5. Моніторинг – фірма повинна постійно розглядати та проводити оцінку системи контролю якості, періодично перевіряти завершені завдання.

6. Виконання завдання – робота повинна мати доручатися персоналові, який має відповідний ступінь та досвід роботи зі знаннями МСА.

Класифікація контролю якості

1. Час контролю:

А) попередній

Б) поточний

В) ретроспективний

2) Широта охоплення контролю :

А) контроль аудиторського завдання

Б) контроль роботи конкретного аудитора

3) Суб’єкт здійснення контролю

А) зовнішній – АПУ

Б) внутрішній – аудиторською фірмою

ЛЛЛ

ЛИСТ-ЗАМОВЛЕННЯ НА ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТУ ТА ДОГОВІР НА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ. 55

повинен отримати від замовника письмове звер­нення, у якому висвітлити мету аудиторської перевірки, масштаб (період перевірки), форму подання звіту перевірки, методи пере­вірки, місце і строки перевірки. Письмове звернення оформляєть­ся у вигляді "Листа-замовлення" включає:

1. масштаб:

2. Мета (необхідне підкреслити):

3. Форма подання звіту перевірки та висновку (необхідне підкреслити).

4. Методи перевірки (необхідне підкреслити): оглядова (експрес), опера­ційна, компіляційна, вибіркова, суцільна, комплексна.

5. Місце перевірки (необхідне підкреслити):

6. Строк перевірки:

Перш ніж погодитися на здійснення аудиту, аудитори повинні здійснити аналіз інформації щодо потенційного клієнта, оскільки за умови особливих обставин ця діяльність може бути ризикова­ною. Крім того, необхідно врахувати спеціальні вимоги до аудито­рів щодо їх незалежності, зважити реальну можливість задоволь­нити потреби замовника.

Підтвердженням згоди аудитора (аудиторської фірми) на здійс­нення аудиту є "Лист-зобов'язання", де вказується згода щодо завдань, масштабу аудиту.

Зміст договору на проведення аудиту:

9. Мета аудиту

10. Масштаб (обсяг) аудиту – глибина перевірки, склад, кількість і обсяг аудиторських процедур.

11. Можливість доступу до будь-якої інформації у зв’язку з аудитом.

12. Відповідальність керівництва підприємства що перевіряється за надану аудиторові інформацію.

13. Умови відповідальності за початкові залишки на рахунках БО при першому проведенні аудиту.

14. Вказівка на те, що у зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, що будь-які істотні показники можуть залишатися незнайденими.

15. Форма в якій замовникові буде видана інформація про результати проведеної роботи.

16. Пункти планування аудиту, при залученні до перевірки інших фахівців та внутрішніх аудиторів, порядок розрахунків за виконання роботи.

ЛИСТ КЕРІВНИЦТВУ, ЙОГО ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА 63

Основним підсумковим документом аудиту є лист курівництву.

Лист керівництва – внутрішній підсумковий документ, склад якого передує складання аудиторського звіту.

Необхідність складання листа керівництву обумовлюється договором на проведення аудиту. Лист керівництву є єдиною формою звітування перед клієнтом коли аудитор виконує завдання без надання впевненості.

Лист керівництву носить конфіденційний характер, терміни подачі листа керівництву визначається договором на проведення аудиту.

За структурою лист керівництву маже мати 3 розділи:

1.загальні відомості про перевірку – мета, завдання, терміни і обсяги

2.загальна система системи внутрішнього контролю – ефективна чи неефективна СВК і т.д.

3. результати виконання процедур, щодо отримання доказів стосовно достовірності показників ФЗ чи іншої інформації.

Кожен лист керівництву повинен мати такі обов’язкові реквізити:

1 група – реквізити фірми (назва, юридична адреса аудиторської фірми, П.І.П. аудитора, номер і дата його сертифікату, номер і дата свідоцтва про внесення до реєстру аудиторської діяльності).

2 група – реквізити клієнта (назва, юридична адреса, номер і дата про державну реєстрацію, П.І.П. посадових осіб, які відповідають за складання ФЗ).

Лист керівництву надається безпосередньо особі, яка підписала договір на проведення аудиту або будь якій іншій особі, яку вказано в договорі на проведення договору.

МММ

МЕТА, ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТ АУДИТУ. 1.6

Аудит, як і будь-яке дослідження, визначається поставленою метою.

Основна мета аудиту - це формування професійної думки аудитора відносно достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти і своєчасності їх віддзеркалення в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів і законодавства, складання фінансової звітності і узагальнення сформованої думки у вигляді аудиторського звіту (аудиторського виводу), що надається замовникові.

Допредметуаудитуслідвідноситипроцесиіявища, яківідображенідокументальноІпов'язанізгосподарськоюдіяльністюпідприємств, прицьомумежіаудиторськогодослідженнявизначаютьсяйогометою.

Об'єкт аудиту слід розглядати як окремий елемент предмета аудиту, на який направлена дія аудитора. Залежно від направленості аудиту аудитор у своїй діяльності має справу з об'єктами, досить різними за своїм складом, цільовою орієнтацією та іншими характеристиками. Об'єктами аудиту є здійснювані господарські процеси, які в сукупності становлять господарську діяльність суб'єкта, що перевіряється.

Суб'єкт аудиту.. Суб'єктами аудиту виступають фізичні особи та їх організації {аудиторські фірми), діяльність котрих направлена на здійснення незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії і події з метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень встановленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

МЕТА СКЛАДАННЯ РОБОЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ПРОЦЕДУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ АУДИТУ 50

Аудиторська документація- це матеріали (робочі документи), підготовлені аудитором (і для аудитора) або одержані ним у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки (зберігаються в нього).

Можна визначити дві основних мети, яких досягає аудиторська фірма за допомогою належним чином складеної робочої документації:

- забезпечення достатніх та відповідних записів, які служать основою для формування аудиторського висновку,

- забезпечити докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосовуваних нормативних і законодавчих актів.

Визначені цілі складання аудиторської документації мають внутрішню та зовнішню спрямованість.

Внутрішня спрямованість мети, з якою складається аудиторська документація, полягає в тому, що яким би високим рівнем кваліфікації не володів аудитор, або персонал аудиторської фірми, неможливо після закінчення аудиторської перевірки довести те, що в її процесі аудитором було виконано всі заплановані процедури (починаючи з планування та закінчуючи обґрунтуванням висновку).

Зовнішня спрямованість мети полягає в тому, що завжди існує потенційна можливість того, що аудиторській фірмі необхідно буде доводити зовнішній стороні (замовникам, користувачам аудиторського висновку, представникам Аудиторської палати України) те, що перевірку виконано з дотриманням вимог МСА та зроблені висновки мають відповідне обґрунтування.

Після закінчення аудиторської перевірки можуть бути випадки, коли колишній замовник звертається з позовом до суду про компенсацію збитків внаслідок отримання невідповідного аудиторського висновку про фінансову звітність, або може звернутись зі скаргою до АПУ про те, що аудиторська перевірка була проведена неякісно. У таких випадках аудиторська фірма зможе захистити свої професійні інтереси як у судовому розгляді, так і процесі перевірки з боку АПУ лише за допомогою належним чином оформленої робочої документації.

Поняття робочої документації пов'язане з тим, що аудиторська фірма повинна задокументувати стосовно конкретної аудиторської перевірки виконані аудиторські процедури, отримані відповідні аудиторських доказів, висновки, яких дійшов аудитор.

Сукупність робочої документації, яка стосується конкретного клієнта та конкретної перевірки, повинна збиратися в окремий файл із завдання (рис. 6.2).

Після завершення аудиторської перевірки необхідно сформувати остаточний аудиторський файл, який містить повний комплект документації стосовно такої перевірки.

МСКЯ 1 визначає, що право власності на аудиторську документацію, якщо інше не встановлено законодавчими чи нормативними актами, належить аудиторській фірмі. Фірма на свій розсуд може надавати частини (або витяги з) документації клієнтові, якщо таке розкриття інформації не завдає шкоди обґрунтованості виконаної роботи.

Поряд з правом власності аудиторської фірми на робочу документацію, фірма повинна встановити процедури забезпечення конфіденційності, зберігання, цілісності, зрозумілості та відтворюваності робочої документації.

Період зберігання робочої документації також може залежати від вимог спеціальних нормативних актів, які, наприклад, встановлюють термін позовної давності. В Україні термін позовної давності встановлено три роки. Отже, з метою захисту власних професійних інтересів у можливих майбутніх судових розглядах аудиторські фірми повинні забезпечувати збереження робочої документації якнайменше протягом трьох років після дати закінчення дії договору на проведення аудиту.

Проте професійними стандартами, зокрема МСКЯ 1, встановлено, що період зберігання робочої документації з конкретної аудиторської перевірки або іншого завдання, повинен бути не коротший за п'ять років від дати аудиторського висновку.

МЕТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ. 38

З метою управління підприємство розглядається як певна система, наприклад, виробнича. У цій системі функціонує система (підсистема) внутрішнього контролю (СВК).

Головна мета цих процедур полягає в тому, що аудитор повинен втримати таке розуміння підприємства, фінансова звітність якого перевіряється, та його середовища, в тому числі його внутрішнього контролю, що буде достатнім для визначення і оцінювання ризиків суттєвоговикривлення фінансових звітів у результаті шахрайства або помилки, а також достатнім для розробки та виконання подальших аудиторських процедур.

Стандарти зобов'язують аудитора:

- вивчити,

- документувати

- і оцінити ризики суттєвих викривлень у фінансових звітах, які можуть виникати внаслідок неефективного функціонування системи внутрішнього контролю підприємства.

Відповідні процедури повинні здійснюватися ще на етапі укладення договору та в процесі планування аудиту.

Шляхом документування системи внутрішнього контролю і перевірки надійності її функціонування аудитор має можливість спланувати оптимальну кількість тестів контролю та процедур по суті, що, у свою чергу, веде до скорочення тривалості аудиту без утрати якості виконуваних робіт.

Внутрішній контроль - це процес, який визначається і на який впливають особи, наділені повноваженнями управління та найвищого управління, а також інший персонал, який надає обґрунтовану впевненість щодо досягнення цілей суб'єкта господарювання стосовно:

1)достовірності фінансової звітності,

2)ефективності діяльності,

3)дотримання застосовуваних законів та нормативних актів.

Таким чином, внутрішній контроль визначається і реалізується для усунення визначених ризиків бізнесу, які загрожують досягненню з будь-яких визначених цілей.

МЕТОДИ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ. 18

У загальному вигляді метод будь-якої науки — це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод аудиту характеризується використанням загально-наукових, які ґрунтуються на методах філософії, і власних методичних прийомів контролю господарської діяльності підприємства.

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз і функціонально-вартісний аналіз.

Власні методичні прийоми аудиту можна поділити на такі групи:органолептичні, документальні,розрахунково-аналітичні, узагальнення і реалізація результатів аудиту.

Методи аудиторського контролю:

2. Огляд – це використання візуальної оцінювання певних подій.

3. Опитування – письмова чи усна інформація на запитання аудитора.

4. Підтвердження – це одержання письмової відповіді від незалежної третьої особи, яка підтверджує правильність тієї чи іншої інформації у відповідь на відповідний запит аудитора.

5. Фактичний контроль. Під фактичним контролем розуміється огляд і підрахунок аудитором матеріальних активів

6. Документальна перевірка – це перевірка документів і записів клієнта з метою визначення достовірності й законності операцій, зафіксованих у них.

7. Сканування вивчають нетипові статті і події, відображені в документації клієнта.

8. Аналітичні процедури – це економічний аналіз показників і тенденцій.

9. Перерахунок – це перевірка арифметичної правильності, точності підрахунків і передачі інформації.

МЕТОДИ ДОКУМЕНТУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ 42

Меморандум внутрішнього контролю - складається з опису операційних циклів із зазначенням слабких та сильних позицій контролю. Основна перевага методу опису СВК - простота поєднується з цілою низкою його практичних недоліків:

- опис не дає швидкого уявлення щодо системи контролю.

- важко оцінити, наскільки повно зафіксована вся суттєва інформація, яка необхідна для достатнього розуміння СЯК підприємства.

Організаційна схема дозволяє наочно проілюструвати зв'язки між різними посадами на підприємстві. Звісно, що організаційна схема не розкриває конкретних функціональних обов'язків осіб, що на ній розглядаються, а лише описує формальнізв'язки між ними. На практиці неформальнівзаємовідносини між працівниками можуть бути дуже важливими для аудиторе з метою зрозуміння СВК.

Блок-схема внутрішнього контролю - Така схема показує проходження інформації за основними класами господарських операцій, починаючи з її появи та введення в систему бухгалтерського обліку і закінчуючи Головною книгою та фінансовою звітністю.

Анкети внутрішнього контролю - це форма документування внутрішнього контролю підприємства за допомогою стандартизованих питань. Основна перевага анкети полягає в тому, що вона дозволяє найбільш повно охопити спектр питань, які розкривають зміст внутрішнього контролю на підприємстві.

МЕТОДИ ТА МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ОДЕРЖАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ 48

Основні методи отримання аудиторських доказів:

1. Спостерігання чи участь в інвентаризації.

2. Спостерігання за виконанням господарських чи бухгалтерських операцій.

3. Усний опит.

4. Отримання письмових підтверджень.

5. Перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб.

6. Перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта.

7. Перевірка арифметичних розрахунків.

8. Аналіз.

Як базові величини використовуються:

• усереднені у часовому ряді значення показників даного підприємства, що відносяться до минулих сприятливих із точки зору фінансового стану періодах;

• середньогалузеві і середньо народногосподарські значення показників;

• значення показників, що розраховані за даними звітності найбільш удачного конкурента;

• теоретично обгрунтовані чи отримані у результаті експертних опитів величини, що характеризують оптимальні із точки зору стійкості фінансового стану значень відносних показників.

МЕТОДИКА АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 57

Метою аудиту фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти (в усіх суттєвих аспектах) відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності. Аудит фінансових звітів є завданням з надання впевненості.

Залишки на початок періоду - це ті залишки на рахунках, які існують на початок періоду. Залишки на початок періоду ґрунтуються на залишках на рахунках на кінець попереднього періоду і відображають результати операцій попередніх періодів та облікової політики, що застосовувалась у попередньому періоді.

МСА 510 "Перші завдання: залишки на початок періоду" визначає, що для початку завдання з аудиторської перевірки аудитор повинен одержати достатні відповідні аудиторські свідчення про те, що:

• залишки на початок періоду не містять викривлень, які можуть суттєво впливати на фінансові звіти поточного періоду;

• залишки на кінець попереднього періоду були правильно перенесені на початок поточного періоду, за потреби перераховані;

• постійно застосовується облікова політика або зміни в обліковій політиці були враховані й розкриті належним чином.

Якщо аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду здійснювалась іншим аудитором, аудитор може одержати достатні відповідні аудиторські докази щодо залишків на початок періоду, перевіряючи робочі документи попереднього аудитора. Аудитор, який здійснює перевірку, розглядає професійну компетентність та незалежність колеги. Якщо аудиторський висновок за попередній період був змінений, то в поточному періоді аудитор приділяє особливу увагу чинникам, результатом яких стала зміна висновку.

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ та ПсБО 1-6

Порядок здійснення аудиту балансу та інших форм фінансової звітності визначається планом і програмою аудиту, що, в свою чергу, залежить від розміру, виду, специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, особливостей методики і техніки, які використовуються під час перевірки.

Аудитору слід пам'ятати, що порядок передбачає перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.

Тому аудитору слід упевнитися, що у клієнта у всіх цих випадках проведена інвентаризація, і порядок її проведення та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів і зобов'язань із даними бухгалтерського обліку відповідають вимогам, визначеним Мінфіном.

МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ 30

Найпоширенішим способом оцінки аудиторського ризику є модель В.С. Рудницького:

1. Ризик контролю поділяють на дві складові:

• Ризик внутрішнього контролю;

• Ризик зовнішнього контролю – перевірки зовнішніми незалежними органами підприємства; якщо такий контроль проводився, то аудитор має більшу довіру, оскільки багато помилок були виявлені.

1. Проставляється ймовірність настання того чи іншого виду ризику на конкретному підприємстві:

• 0 – подія не настане;

• 0,5 – напевно настане;

• 1 – точно настане.

3. Знаходиться абсолютна і фактична оцінка шляхом множення середньої оцінки, яку проставили експерти на оцінку аудитора.

МОДИФІКАЦІЯ ДУМКИ У ЗВІТІ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА 62

До модифікованих відносять - умовно-позитивний висновок, негативний висновок, відмова від висловлення думки.

Модифіковані аудиторські висновки - це всі висновки про фінансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумовно-позитивного висновку.

Така відмінність може бути у тому, що модифікований висновок включатиме додатково:

- пояснювальний параграф;

- параграф, що впливає на думку аудитора.

Окремим видом модифікованого висновку визначається безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом, який не впливає на думку аудитора. Особливість такого висновку визначається тим, що модифікації (зміні) підлягає не сам висновок, тобто форма висловлення аудитора про фінансову звітність, а лише змінюється його структура.

Після аналізу встановлених фактів обмежень або незгод на їх суттєвість аудитор приймає рішення про форму модифікації висновку.

Правило перше.Якщо встановлені факти обмежень або незгод не носять суттєвого характеру, тоді аудитор вибирає умовно-позитивний висновок. Умовно-позитивну думку слід висловлювати так: «за винятком» впливу питання, якого стосується модифікація.

Правило друге.Якщо встановлено факт (або сукупність фактів) незгоди з порядком формування значення показників чи повнотою розкриття інформації у фінансовій звітності, який (або які) носять суттєвий характер, аудитор надає негативний висновок.

Правило третє.Якщо встановлено факт (або сукупність фактів) обмеження обсягу перевірки, що не дозволяє отримати достатнього обсягу доказів по суттєвих аспектах фінансової звітності, аудитор надає відмову від висловлення думки.

ННН

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ АУДИТОРІВ ТА АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ 2.11

Визначення професійної аудиторської діяльності пов'язана напряму з поняттям незалежності. У цьому контексті термін «незалежність» розуміють лише як професійну незалежність.

Кодекс етики професійних бухгалтерів визначає, що незалежність вимагає:

• незалежності думки, тобто такої спрямованості думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може ставити під загрозу професійне судження, та дозволяє діяти чесно з об'єктивністю та професійним скептицизмом;

• незалежності поведінки, тобто уникнення фактів та обставин настільки значущих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, в тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла би висновку, що чесність, об'єктивність чи професійний скептицизм фірми або члена групи з виконання завдання перебувають під загрозою.

Історія розвитку аудиторської діяльності дає підстави виділити три аспекти незалежності: правові, етичні та економічні

Професійна незалежність аудитора
Правова	етична	економічна
Саморегулювання професії Контрактна (договірна) основа взаємовідносин Частка засновників не аудиторів у статутному фонді аудиторської фірми не може перевищувати 30 % Розподіл відповідальності за думку про звітність та за фінансову звітність Відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів Неможливість призначення аудитора органом управління вниз за підлеглістю	Чесність, об'єктивність, професійна компетентність, належна ретельність Добросовісне виконання професійних обов'язків, збереження репутації фірми Дотримання вимог технічних стандартів Конфіденційність інформації щодо клієнта Обмеження тривалості співпраці з одним клієнтом Вимоги до змісту реклами Вимоги до назви фірми	Обмеження видів діяльності (аудит - виключний вид діяльності) Обмеження суми винагороди від одного клієнта (25-30 % в загальному обсязі) Відсутність фінансового інтересу у справах клієнта Заборона отримання товарів і послуг від клієнта

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБИРАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ. 44

Спеціальним стандартом, що визначає поняття аудиторських доказів, їх види, умови забезпечення достатності та надійності й процедури отримання, є Міжнародний стандарт аудиту 500 «Аудиторські докази» (надалі - МСА 500).

Окрім МСА 500, цілий ряд інших стандартів встановлюють додаткові вимоги щодо процедур отримання аудиторських доказів. Зокрема, це такі стандарти:

- Міжнародний стандарт аудиту 501 «Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей» (надалі - МСА 501);

- Міжнародний стандарт аудиту 5 «Зовнішні підтвердження» (надалі - МСА 505);

- Міжнародний стандарт аудиту 510 «Перше завдання: залишки на початок періоду» (надалі - МСА 510);

- Міжнародний стандарт аудиту 520 «Аналітичні процедури» (надалі - МСА 520),Міжнародний стандарт аудиту 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури тестування» (надалі — МСА 530), Міжнародний стандарт аудиту 540 «Аудиторська перевірка облікових оцінок» (МСА 540);

- Міжнародний стандарт аудиту 545 «Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації» (надалі - МСА 545);

- Міжнародний стандарт аудиту 550 «Зв'язані сторони» (надалі - МСА 550);

- Міжнародний стандарт аудиту 560 «Подальші події» (надалі -МСА 560);

- Міжнародний стандарт аудиту 570 «Безперервність» (надалі — МСА 570);

- Міжнародний стандарт аудиту 580 «Пояснення управлінського персоналу» (надалі - МСА 580).

ООО

ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ АУДИТУ ЗГІДНО ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ. 1.15

Стаття 8. Обов'язкове проведення аудиту

Проведення аудиту є обов'язковим для: 

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;  2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;  3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України. 

Як обов’язковий так і добровільний аудит проводиться тільки післяукладання договору та його проведення. Аудиту не підлягають бюджетніустанови, фермерські і с/г товариства. На відміну від зарубіжногодосвіду в Україні практикується вибір замовником аудитора або фірми.Добровільний аудит не регламентується законодавчими актами України, цеаудит на замовлення клієнта, однак під час його проведення аудиторповинендотримуватись МСА та Кодексупрофесійної етикиаудиторів України. Добровільний аудит полягає нетільки в перевірці фінансової і іншої інформації, але в переважнійбільшості це надання аудиторських послуг.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ І ПІДГОТОВЧІ ЗАХОДИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ. 53

Згідно МСА 210, обов’язковим етапом переддоговірних відносин є обмін листами між аудитором і клієнтом.

Пропозиція замовника

Лист аудитору

Лист-зобовязання аудитора

Закінчення

Договір на проведення аудиту

Згода клієнта

Оцінка клієнта

Інформація про клієнта

Лист-відповідь клієнта

Лист клієнту

Пропозиція аудитора

Обстеження об’єкта аудиту, перевірка фінансового стану клієнта

Якщо сторони досягли попередніх домовленостей на проведення аудиту, то аудитор обов’язково надає клієнту лист-зобовязання на проведення аудиту.

Лист-зобовязання може мати довільну форму, але обов’язково повинен містити наступні елементи:

1. Мета аудиту

2. Відповідальність керівництва підприємства клієнта за фінансову звітність.

3. Обсяг аудиту

4. Форма звітних документів після проведення перевірки.

5. Факт існування обмежень аудиту.

6. Вимоги вільного доступу до будь-якої інформації необхідної для проведення аудиту.

7. Аудитор залишає за собою ймовірність не виявлення навіть істотних помилок після проведення перевірки.

Якщо підприємство і аудитор уже мали ділові стосунки, то переддоговірний етап може упускатись, за винятком таких обставин:

1. Якщо сталися зміни у керівному складі підприємства-клієнта

2. Якщо змінилися вимоги законодавства

3. Якщо сталися зміни в масштабах діяльності підприємства-клієнта або його характері.

4. Якщо існує факт перегляду домовленостей або виникли особливі умови.

5. Якщо існує факт неправильного розуміння клієнтом мети і обсягу аудиту.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ 93

Основними елементами організації внутрішнього аудиту є:

• Принципи організації

• об’єкти організації

• форми організації

Принципи внутрішнього аудиту включає: