Зміст

ВСТУП 1

РОЗДІЛ 1. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ З КОМП’ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ 3

1.2. Нормування штучного освітлення 4

1.3. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою 8

1.3.1. Характеристика робочого місця користувача комп’ютерною технікою 8

1.3.2. Вимоги до мікроклімату в приміщеннях з комп’ютерною технікою 10

1.3.3. Вимоги до освітлення приміщень з комп’ютерною технікою 11

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства в цілому розглядається як основне питання. В Україні прийнято низку законів, спрямованих на забезпечення безпеки життя та діяльності людини, зокрема: Закон України «Про основи національної безпеки України» (№ 2411-VI/2411-17 від 01.07.2010 р.), Закон України «Про охорону праці» (№ 2694-XII від 14.10.1992 р.), «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (№ 1809-III вiд 08.06.2000), «Про пожежну безпеку» (№ 3745-XII вiд 17.12.1993), «Про правові засади цивільного захисту» (№ 1859-IV вiд 24.06.2004), «Про дорожній рух (№ 3353-XII вiд 30.06.1993 ), «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (№ 4004-XII вiд 24.02.1994), «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (№ 39/95-ВР вiд 08.02.1995) та інше.

Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки. Концепція ООН про «Сталий людський розвиток» стала основою для вирішення низки проблем щодо безпеки людини, зокрема розвитку освіти в даній галузі. Через те, що Україна заявила про підтримку Концепції ООН, прийнято Державну концепцію освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» в Україні, метою якої є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. Виходячи з цього якісна розробка питань охорони праці та безпеки життя і діяльності людини у надзвичайних ситуаціях має бути повною мірою реалізована у дипломних і магістерських роботах.

Підготовка та оформлення матеріалу дипломної роботи проходило в комп’ютерному класі №5 на робочому місці проектувальника, тому в розділі 4 показано визначені умови праці на робочому місці користувача комп’ютерного класу, їх відповідність санітарним нормам, в першу чергу рівень освітлення робочого місця та параметри мікроклімату в робочому приміщені, шумове забруднення та їх відповідність санітарним нормам. Також були визначені умови праці при роботі з комп’ютерною технікою в комп’ютерному класі №5 ЧДУ ім. Петра Могили.

Розділ 1. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою

1.1.Нормування природного освітлення

Згідно зі СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення» зна­чення е при природному і суміщеному освітленні нормується за­лежно від характеристики зорової роботи. Встановлено 8 роз­рядів зорової роботи, з урахуванням найменшого об’єкта, що розрізняється:

1. - найвища точність - розмір об’єкта менше 0,15 мм;

2. - дуже висока точність - від 0,15 до 0,3 мм;

3. - висока точність - від 0,3 до 0,5 мм;

4. - середня точність - від 0,5 до 1 мм;

5. - мала точність - від 1 до 5 мм;

6. - груба (дуже малої точності) - більше 5 мм;

7. - робота з матеріалами, що світяться, і виробами в гаря­чих цехах - більше 0,5 мм;

8. - загальне спостереження за ходом виробничого процесу. Нормоване значення е в СНиП ІІ-4-79 подані для III світлового поясу.

Нормоване значення е з урахуванням характеру зорової ро­боти, системи освітлення, району розташування будівель на тери­торії колишнього СРСР (Україна знаходиться в IV світловому поясі) необхідно розраховувати за формулою

( 4.1 )

де m — коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світло­вого клімату, визначається залежно від району розташування будівлі на території колишнього СРСР (для України m = 0,9); с - коефіцієнт сонячності клімату, який враховує додатковий світло­вий потік, що проникає через світлові прорізи протягом року і ви­значається залежно від орієнтації будівлі відносно сторін світу (для України с = 0,7-1,0).

Природне освітлення у комп’ютерному класі №5 - бокове, одностороннє, кабінет має 2 вікна, вони металопластикові та мають потрійні склопакети і рами з вертикальними внутрішніми жалюзями.

1.2. Нормування штучного освітлення

Штучне освітлення використовується для роботи в темні та перехідні години доби, а також при недостатньому або відсутньому природному освітленні.

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Робоче освітлення призначене для нормального перебігу виробничого процесу.

Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення. Найменша освітленість робочих поверхонь при аварійному режимі повинна складати не менше 2 лк всередині приміщення і не менше 1 лк на відкритих майданчиках. Світильники аварійного освітлення мають бути під’єднані до мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення влаштовують для евакуації людей з приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Робоче освітлення у свою чергу поділяється на загальне, місцеве та комбіноване.

Загальне освітлення - це освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення; поділяється на загальне рівномірне освітлення, при якому світловий потік рівномірно розподілений без урахування розміщення обладнання, та загальне локалізоване, при якому світловий потік розподілений з урахуванням розташування робочих місць.

Місцеве освітлення створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Використання тільки місцевого освітлення у виробничих умовах заборонено, тому що воно створює велику різницю між освітленістю робочих поверхонь і навколишнього простору.

Комбіноване освітлення складається з загального освітлення та місцевого освітлення. Комбіноване освітлення використовують для забезпечення високої освітленості на робочих поверхнях.

Джерела світла є важливими складовими частинами освітлювальних пристроїв промислових підприємств. Правильний вибір типів і потужності ламп визначає експлуатаційну і економічну ефективність освітлювальних пристроїв. Штучне освітлення здійснюється за допомогою газорозрядних ламп та ламп розжарювання.

В освітлювальних пристроях використовують лампи розжарювання багатьох типів: вакуумні, газонаповнені біспіральні, біспіральні з криптоноксеноновим наповненням, дзеркальні з дифузно-відбиваючим шаром, галогенні лампи з йодним циклом, які в колбі містять пари йоду, що підвищує температуру розжа­рювання спіралі і запобігає розпилюванню вольфрамової нитки, збільшуючи термін служби до 3 тис. год., а світлову віддачу - до ЗО лм/Вт та ін.

Газорозрядні лампи - це прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону спектра виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також внаслідок явища люмінесценції. До переваг газорозрядних ламп порівняно з лампами розжарювання відносять їх більшу світлову віддачу - 40-110 лм/Вт; значно більший термін служби - 8-12 тис. год.; спектр випромінювання близький до спектра природного світла. До недоліків газорозрядних ламп належить значне коливання світлового потоку внаслідок безінерційності випромінювання газорозрядних ламп, тому при кожній зміні на­пряму напруги в мережі світловий потік від однієї лампи знижується (на 50-100%). При розгляданні деталей, що швидко рухаються або обертаються в пульсуючому світловому потоці, вини­кає явище стробоскопічного ефекту - спотворення зорового сприйняття об’єктів, які розрізняються внаслідок збігання кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміни світлового пото­ку в часі в освітлювальних пристроях (замість одного предмета видно зображення декількох, спотворюється напрям і швидкість руху предмета). Пульсація світлового потоку негативно впливає на центральну нервову систему, погіршує умови зорової роботи, а стробоскопічний ефект призводить до збільшення небезпеки травматизму. Для зменшення коливання світлового потоку газорозрядні лампи необхідно підключити до різних фаз або встановити у дволампових світильниках пускорегулюючий пристрій (дросель, стартер) з випередженим запалюванням однієї лампи, що, відповідно, збільшує їх вартість. Недоліком у деяких типів цих ламп є довгий період запалювання - 10-15 хв. Протягом цього часу змінюються електричні і світлотехнічні характеристики лампи. Газорозрядні лампи можуть створювати радіоперешкоди, усунення яких вимагає спеціальних пристроїв.

Для забезпечення сприятливих умов зорової роботи нормують мінімальну освітленість на найтемнішій ділянці робочої поверхні.

При штучному освітленні нормується абсолютне значенняосвітленості. Норми встановлюються СНиП И-4-79 залежно від характеру зорової роботи з урахуванням фону (світлий, сірий, темний), контрасту об’єкта з фоном (малий, середній, великий) і системи освітлення (загальне або комбіноване).

Нормуються також показники якості освітлення: показник дискомфорту, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості.

Показник осліпленості, Р, який обмежує осліплюючу дію світильників загального призначення, не повинен перевищувати 20-80 одиниць залежно від розряду зорової роботи і періодичності перебування людей в приміщенні. Коефіцієнт пульсації залежно від системи освітлення і характеру роботи, що виконується, не повинен перевищувати 10-20%.

Метою розрахунку штучного освітлення є визначення потрібної потужності електричного освітлювального пристрою для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.

При проектуванні освітлювального пристрою необхідно:

• вибрати тип джерела світла;

• визначити систему освітлення;

• вибрати тип світильника;

• розподілити світильники і визначити їх кількість;

• визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують такі методи:

• метод коефіцієнта використання світлового потоку;

• метод питомої потужності;

• точковий метод.