- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •5.Гемограма
- •3) Призначити план обстеження.
- •5. Гемограма
- •5. Гемограма
- •3. Призначити план обстеження.
- •5.Гемограма
- •5. Гемограма
- •3. Призначити план обстеження.
- •5.Гемограма
- •4. Призначити план обстеження.
- •5.Гемограма
- •5. Гемограма
- •5. Гемограма
- •5.Гемограма
- •5. Гемограма
5.Гемограма
Дитині 7 днів
Гемоглобін – 40 г/л, еритроцити – 1,8×1012/л, КП-0,8, лейкоцити – 9×109/л, ШОЕ – 12 мм/год, тромбоцити – 120 ‰. Лейкоформула: паличкоядерні-3%, сегментоядерні-63%, лімфоцити-25%, моноцити-5%, еозинофіли-2%. Тривалість кровотечі – 3 хвилини. Час згортання – 15 хвилин – не наступило. Відповідь: Анемія гіпохромна, вкрай важка. Подовжений час згортання.
Мама хлопчика 3 років скаржиться на наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення протягом останніх 3 тижнів. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 2см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +3см. Рентгенографія ОГК – збільшені паратрахеальні лімфатичні вузли справа. Гемограма: помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, абсолютна лімфопенія, ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.
Завдання:
Поставити діагноз, обґрунтувати його. Лімфогранулематоз, ІІВ. Основою діагностики лімфогранулематозу є виявлення клітин Березовського-Штернберга в біоптаті уражених лімфовузлів.
Назвати гістологічні варіанти захворюванняу. Нодулярний склероз. Варіант з лімфоїдним переважанням. Змішаноклітинний варіант. Лімфоїдне виснаження.
З якими інфекційними захворюваннями необхідно диференціювати лімфопроліферативний синдром? Інфекційний мононуклеоз, лімфаденіт
План обстеження даного хворого. ретельна документація усіх визначених пальпаторно уражених лімфатичних вузлів (включно з їх розмірами), розмірів печінки і селезінки, обстеження носоглотки (кільця Вальдейєра);
рентгенівське дослідження органів грудної клітини у двох проекціях;
комп’ютерна томографія грудної клітини (обов’язково з технікою дослідження легенів та м’яких тканин);
комп’ютерна або магніторезонансна томографія усіх клінічно або сонографічно зареєстрованих як уражені регіонів (для планування променевої терапії та оцінки відповіді на лікування);
загальний аналіз крові, коагулограмма, аланінамінотрансфераза (далі АЛТ), аспартатамінотрансфераза (далі АСТ), гамма-ГТ, лужна фосфатаза (далі ЛФ), лактатдегідрогеназа (далі ЛДГ), креатінін сироватки крові; серологічне дослідження вірусів (вірус Епштейн-Бар (далі ЕБВ), цитомегаловірус (далі ЦМВ), герпесу простого, варіцелли, ВІЛ), токсоплазмозу, кандід, аспергілли, електрокардіографія (далі ЕКГ), сонокардіографія.
Принципи лікування захворювання. Променева терапія і хіміотерапія
4. У хлопчика 11 років через 3 місяці після черепно-мозкової травми появилась спрага до 5 літрів на добу, постійні головні болі, сухість шкіри, зниження апетиту, закрепи, порушення сну.
Цукор крові натще 4,3 ммоль/л, через 2 години після вуглеводного навантаження 5,6 ммоль/л.
Проба по Зимницькому: питома вага сечі на протязі доби від 1001 до 1006.
На рентгенограмі черепа в боковій проекції ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску (пальцеві вдавлення, посилення судинного малюнку).
Запитання:
Який діагноз можна запідозрити? Нецукровий діабет центральний (посттравматичний)
