5.Гемограма

Дитина 8 років

Гемоглобін – 102 г/л, еритроцити – 3,8×10¹²/л, КП-0,9, лейкоцити – 5,8×10⁹/л, ШОЕ – 7 мм/год, тромбоцити – 4 ‰.

Лейкоформула: паличкоядерні-2%, сегментоядерні-64%, лімфоцити-30%, моноцити-4%.

Тривалість кровотечі за Дюке – 11 хвилин. Відповідь: тромбоцитопенія, подовжений час кровотечі за Дюке, анемія 1 ступеня нормохромна

7. Хлопчик 10 років скаржиться на надлишкову вагу, підвищений апетит. Хлопчик не притримується режиму харчування (в основному приймає їжу в другій половині дня). Хлопчик народився від другої вагітності, доношений. Вага при народженні 4100 г, ріст 52 см. Надлишкова вага відмічається з раннього віку. Батько і мати страждають ожирінням. Об’єктивно: шкірні покриви чисті, підшкірно-жировий прошарок розподілений рівномірно. Ріст 136 см, вага 47 кг. З боку інших органів та систем патологічних змін не відмічено.

Завдання:

1. Поставте попередній діагноз. Ендокринно-конституційне ожиріння

2. Дайте рекомендації по лікуванню. Збалансований режим харчування.

Дозовані фізичні навантаження, ЛФК.

3. Які ускладнення найчастіше розвиваються при даному типі ожиріння?

4. Які причини розвитку ожиріння ви знаєте? Надлишкове харчування, пухлини головного мозку

5. Перерахуйте методи оцінки показників фізичного розвитку. Метод сигнальних відхилень, метод оцінки фіз. Розвитку за перцентильними таблицями

4. Аналіз спинномозкової рідини.

Вік дитини 2 роки. Відділення: інфекційне. Дитина збуджена, в свідомості, положення вимушене, поза «лягавого собаки». Кількість 4 мл. Колір до центрифугування – жовтий. Після центрифугування - грубий осад на дні. Прозорість до центрифугування – каламутна. Цитоз 12000. Білок 2,1 г/л. Цукор крові 6,8 мМ/л, рідини 1,2 мМ/л. Хлориди 95 мМ/л. Лікворограмма: лімфоцити 18%, нейтрофіли 82%. Хворіє 2 доби.

Інтерпретуйте ці дані. Колір, каламутність, клітинно-білкова-дисоціація цитоз за рахунок нейтрофілів, глюкоза підвищена, хлориди знижені.

5.Новонародженому 5 днів проведено в пологовому будинку скринінг ТТГ.

Рівень ТТГ в крові 25 мОД/л.

Запитання:

Тактика лікаря. Відповідь: При ТТГ>20мОД/л проводять повторне дослідження із того ж зразка крові. При цьому, якщо ТТГ>50мОД/л ймовірний гіпотиреоз. Якщо ТТГ 20-50мОД/л, проводять визначення ТТГ та Т4 в сироватці крові. При ТТГ>10мОД/л та Т4<120 нмоль/л терміново призначаються тиреоїдині препарати.

При ТТГ>100мОД/л також одразу призначають лікування тиреоїдними препаратами.

8. У хлопчика 10 років, з неблагополучної сім’ї, протягом останніх 4-5 місяців має місце наявність слабкості, в’ялості, зниженого апетиту, значного нічного потовиділення, схуднення, шкірний свербіж. Протягом часу приєдналась гіпертермія, біль в животі, задишка, важкість при диханні. Весь цей час спостерігались збільшені лімфатичні вузли шиї. Об’єктивно: справа збільшені шийні лімфатичні вузли до 4см в діаметрі, печінка +3см, селезінка +4см. УЗД ОЧП – збільшені мезентеріальні лімфатичні вузли до 3-4см в діаметрі. Гемограма: помірний лейкоцитоз, зсув лейкоформули вліво, абсолютна лімфопенія, ШОЕ 56мм/год. Проведена біопсія збільшеного лімфатичного вузла шиї з гістологічним дослідженням – виявлені клітини Березовського-Штернберга.

Завдання:

1. Поставити діагноз, обґрунтувати його. Лімфогранулематоз, ІІІВ. Основою діагностики лімфогранулематозу є виявлення клітин Березовського-Штернберга в біоптаті уражених лімфовузлів.

2. Охарактеризувати мієлограму при даному захворюванні. На початку захворювання зміни можуть бути зі сторони у сіх ростків як в сторону стимуляції так і депресії кісткового мозку. В термінальній стадії – тотальна аплазія кісткового мозку. Бластемія відсутня. Бласти в мієлограмі в межах норми.

3. З якими інфекційними захворюваннями необхідно диференціювати лімфопроліферативний синдром? Інфекційний мононуклеоз, лімдаденіт

4. План обстеження даного хворого. ретельна документація усіх визначених пальпаторно уражених лімфатичних вузлів (включно з їх розмірами), розмірів печінки і селезінки, обстеження носоглотки (кільця Вальдейєра);

• рентгенівське дослідження органів грудної клітини у двох проекціях;

• комп’ютерна томографія грудної клітини (обов’язково з технікою дослідження легенів та м’яких тканин);

• комп’ютерна або магніторезонансна томографія усіх клінічно або сонографічно зареєстрованих як уражені регіонів (для планування променевої терапії та оцінки відповіді на лікування);

• загальний аналіз крові, коагулограмма, аланінамінотрансфераза (далі АЛТ), аспартатамінотрансфераза (далі АСТ), гамма-ГТ, лужна фосфатаза (далі ЛФ), лактатдегідрогеназа (далі ЛДГ), креатінін сироватки крові; серологічне дослідження вірусів (вірус Епштейн-Бар (далі ЕБВ), цитомегаловірус (далі ЦМВ), герпесу простого, варіцелли, ВІЛ), токсоплазмозу, кандід, аспергілли, електрокардіографія (далі ЕКГ), сонокардіографія.

4. Принципи лікування лімфогранулематозу. Променева терапія. Хіміотерапія.

4. Хвора 16 років скаржиться на стійку тахікардію, підвищену профузну пітливість та дратівливість, збільшення щитовидної залози.

УЗД щитовидної залози – ЩЗ збільшена, структура ізоехогенна.

ТТГ крові 0,25 мОД/л (N0,36 – 4,7 мОД/л).

Т₃ вільний – 15,6 пмоль/л (N 5,1 – 10,6 пмоль/л).

Т₄ вільний – 40 пмоль/л (N 12,1 – 26,9 пмоль/л).

Антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТПО) 1000 МО/мл (N˂100 МО/мл).

Запитання: Для якого захворювання характерні лабораторні показники? Дифузний токсичний зоб