Швидкість. Час. Відстань.

Швидкість — нова величина, з якою ознайомлюють учнів 4 класу. Це векторна величина. У початковій школі поняття напрямленої величини не розглядають, але на малюнках напрям руху тіл вказують.

Поняття швидкості пояснюють на основі поданої нижче задачі.

Задача. За 2 год автобус проїхав 120 км. Скільки кілометрів він проїде за І год, коли щогодини проїжджатиме однакову кількість кілометрів? Розв'язання 120:2 = 60(км). Відповідь. За 1 год автобус проїде 60 км.

Пояснення. Якщо за кожну годину автобус проїжджає 60 км, то кажуть, що він рухається зі швидкістю 60 км/год. Це записують так: 60 км/год.

Відразу можна подати таке правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.

З поняттям "швидкість" ми маємо справу часто: "трамвай рухався повільно"; "літак рухався з надзвуковою швидкістю"; "перша космічна швидкість"; "друга комічна швидкість"; "швидкість променя світла" та ін.

1. якщо* чітко додержуватись етапів роботи при ознайомленні з величинами;

2. використовувати різні види наочності;

3. здійснювати інтегрований підхід до вивчення величин;

4. використовувати творчі вправи при вивченні величин в початковому курсі математики.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів З клас

Величини (протягом року).

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2- й клас.

У чень/у чениця:

• знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними;

• вимірює довжину предмета і виражає її за допомогою різних одиниць вимірювання;

• розуміє, як зважувати предмети й відважувати сипучі речовини;

• перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань;

• порівнює іменовані числа;

• виконує додавання й віднімання іменованих чисел.

Довжина. Маса.

У чень/у чениця:

• розуміє призначення одиниць вимірювання довжини - міліметр (мм), кілометр (км); одиниці вимірювання маси - грам (г), тонна (т);

• знає співвідношення між одиницями довжини, маси;

• знає, яку частину складає менша одиниця довжини, маси від більшої;

• вимірює довжини відрізків у міліметрах, у сантиметрах і міліметрах (дециметрах і сантиметрах), записує результати вимірювання;

• порівнює, додає і віднімає іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси;

Час.

У чень/учениця:

• знає одиниці вимірювання часу (тиждень, доба, година, хвилина, секунда) та співвідношення між ними;

• знає, яку частину складає менша одиниця часу від більшої;

• визначає час за годинником з точністю до хвилин;

• користується календарем;

Швидкості вимірюються в різних одиницях. Наприклад: 3 м/с; 10 м/хв; 120 км/год. Ці одиниці швидкості можна перетворювати. Так, 5 м/с — це те саме, що 5 • 60 м/хв, тобто 300 м/хв. Безпосередньо з поняттям швидкості уточнюється поняття відстані і часу, встановлюється залежність між цими величинами. У процесі закріплення матеріалу розв'язують як прості, так і складені задачі, але більшу увагу на цьому етапі приділяють простим задачам.

Висновок.

У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ «Величини», який тісно пов’язаний з практичною діяльністю людства. У вищеназваному розділі розглядається ряд питань, направлених на формування у дітей уявлень про величини і їх вимірювання. У зв’язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.

В основі методики вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов’язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об’єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.

При вивченні величин в учнів виникають певні труднощі. Вони пов’язані з не розумінням різниці між поняттям «число» і «величина» і тим зв’язком, який між ним існує. Учні часто плутають такі поняття як «відрізок» і «довжина відрізка», «прямокутник» і «площа прямокутника». Зустрічаються труднощі й іншого порядку: учні часто припускаються помилки при засвоєнні таблиці мір довжини. Назви лінійних і квадратних мір схожості:

«метр» - «квадратний метр», а співвідношення між одиницями вимірювання різні - 1 м = 100 см, 1 кв. м = 10000 кв. см.

Це говорить про те, що досвід, на основі якого формується у дітей уявлення про площу і квадратні міри, досить малий, або зовсім відсутній. Ця проблема є однією з найактуальніших на сьогоднішній день.

Ще К.Д. Ушинский підкреслював, що “...як тільки стане можливим, треба дати дітям аршин, сажень, терези, дрібні монети. Нехай учні міряють, зважують, лічать. Це пожвавлює навчання, подобається дітям і закріплює їх навички у лічбі”.

Вивчення досвіду класоводів та особливостей навчальної діяльності молодших школярів переконує, що питання вивчення величин дуже складне, але використовуючи різноманітні цікаві форми і методи навчання учні швидко і легкістю опанують знаннями про величини.

Аналіз методичної літератури для вчителів дає можливість констатувати недостатню увагу до питань методики формувань вимірювальних умінь і навичок. Потрібно більше уваги приділяти даному питанню, щоб молодий недосвідчений вчитель мав змогу звідки черпати корисну і методично - цінну інформацію з даної проблеми.

Отже, процес навчання учнів величинам ефективний за таких умов:

• записує скорочено одиниці вимірювання часу (год, хв, с);

• замійює більші одиниці вимірювання часу меншими і навпаки;

• перетворює іменовані числа, виражені в двох одиницях найменувань;

• виконує додавання і віднімання іменованих чисел, поданих у одиницях вимірювання часу.