3. Технічний прогрес та технічні досягнення

1803 р. Роберт Фултон побудував перший пароплав, який проплив по Сені проти течії зі швидкістю 4 км/год. У 1807 р. він побудував судно «Клермонт» з паровою машиною вже у США. Пароплавство бурхливо розвивалося також в Англії. У 1819 р. пароплав вперше перетнув Атлантичний океан.

Слідом за судноплавством парова машина почала впроваджуватися у паровозобудуванні. У 1808 р. англійський винахідник Річард Тривайтик винайшов і побудував перший у світовій історії паровоз. Проте його паровоз виявився надто важким і ламав рейки. Першим винахідником, що дійсно запровадив систему залізниці виявився англієць – Стефенсон. Він конструював паровози, спроектував і побудував перші залізниці, запровадив колійну сигналізацію і правила дорожнього руху, забезпечив вагони ресорами, винайшов оригінальну систему щеплення вагонів і т. д. Першу залізницю було відкрито 19 вересня 1830 р. у Англії. Її довжина становила більше 56 км.

ХІХ ст. знаменувалося також тим, що у виробництві машин почали застосовуватися інші машини. Це сталося завдяки паровій машині. Промислова революція привела до істотного перегляду ролі науки у житті суспільства. Постійно з’являються нові винаходи. В тижня почали тісно входити паровози, пароплави, металообробні верстати, сільськогосподарські машини тощо. Згодом почали з’являтися електродвигуни тощо.

Розвиток промисловості значно збільшив необхідність в залізі. Генрі Бессемер винайшов спосіб переробки сталі шляхом випалювання з нього домішок за допомогою повітряного дуття у спеціальній печі. Отриманий тип сталі відповідав всім вимогам для побудови залізничних рейок.

Згодом француз П’єр Мартен запропонував власний спосіб виплавки сталі. Він був не такий продуктивний як Бессемерівський, але дозволяв повністю контролювати склад і якість готової сталі. У 1871 р. Муше винайшов інструментальну сталь, леговану вольфрамом, ванадієм, марганцем. Згодом почали з’являтися інші види легованої сталі.

На цей же період припадає значний розвиток артилерії та фортифікаційних споруджень. В останніх активно використовується бетон та залізобетон. Завдяки новим матеріалам у США розпочинається будівництво хмарочосів.

У другій половині ХІХ століття починається інтенсивний розвиток електротехніки. Створюються та активно впроваджуються такі винаходи, як телефон та телеграф. Перший телеграф було побудовано у 1832 р. російським інженером П. Шилінгом. Через п’ять років незалежно від нього такий же апарат винайшли Морзе, Кук та Уітсон. Телеграфний зв’язок почав стрімко розповсюджуватися.

Т. Едісон заснував власну компанію, що, поміж іншим, стала відомою завдяки своїм дешевим та якісним електричним лампам.

У 1884 р. у Франукфурт-на-Майні з’явився перший трамвай.

Висновок

Загалом у цей період відбувся перехід від мануфактури до великої машинної індустрії, що докорінно змінив як технічну базу виробництва, так і суспільні відносини. Промисловість стала головною галуззю. Виробництва. Прогрес у промисловості значною мірою відбувся завдяки поєднанню з наукою та новітній революції у природознавстві, що відбулася на рубежі ХІХ-ХХ ст. Отже, ХІХ століття характеризувалося значними досягненнями в галузі науки і техніки. Інноваційні процеси цього періоду стали системними, а головне керованими.

Лекція №6

Поступ науки і техніки наприкінці ХІХ – першої половини ХХ ст.

(Новітня революція в природознавстві на рубежі ХІХ – ХХ ст.

Науковий та технічний прогрес першої половини ХХ ст.)

План

1. Новітня наукова революція в природознавстві на межі ХІХ – ХХ ст.

2. Технічний прогрес першої половини ХХ ст.

3. Досягнення та втрати. Українська наука у першій половині ХХ ст.

Визначальні ознаки доби: 1) Новітня революція в природознавстві змінила принципові уявлення про довкілля. 2) Теоретичні розробки знаходили втілення у прикладних дослідженнях. 3) Технічні науки мали пріоритетне значення на відміну від всіх попередніх епох.

Наукові відкриття призвели до створення зброї масового знищення (біологічної, хімічної, ядерної). Хімічна зброя використовувалась під час Першої світової війни 1916 р., ядерна у Другій світовій війні 1945 р. Вперше виникла загроза самознищення людства.

Пріоритетне значення мав розвиток військово-промислового комплексу, що призвело до гонки озброєнь і як наслідок двох світових воєн. З’явились принципово нові види озброєнь (авіація, танки, артилерія, ракетне озброєння, підводний флот, ядерна зброя). Це призвело до зміни характеру бойових дій та збільшенню людських втрат за рахунок цивільного населення. Визначальною ознакою стала механізація промислового виробництва, з’явилось конвеєрне виробництво. Зросла кількість технічних винаходів, удосконалилась організація НДП, сформувалася мережа спеціалізованих лабораторій та інститутів.

В умовах тоталітарних режимів значна частина науковців зазнала репресій, деякі були фізично знищені.

Наукова революція – перехід від старої класичної науки до нової пост класичної. Головною спрямованістю було – дослідження мікросвіту, Х-випромінювання, радіоактивного випромінювання, була запропонована квантова теорія, теорія відносності, планетарна модель атому, розвивалася мікробіологія, практикувалась вакцинація, відбулось відкриття пеніциліну, з 30- років відбувся випуск синтетичних медичних препаратів. Переворот у науці призвів до появи нових напрямків наукових досліджень у галузі фізики, хімії, біології.

Автомобілебудування (Німеччина, Франція), автомобілевиробництво (автобуси, трактори), турбіно будування, танкобудування (до війни було 25 тис. танків, під час війни стало 110 тис. танків). Авіація – створення винищувачів Шмідт, в Японії розвивається паливна авіація. Ракети і флот успішно розвиваються у Англії.

Значна частина відкриттів у біології та ме­дицині була результатом інтеграції цих наук з фізикою і хімією. На стиках інтеграційних процесів виникли такі нові галузі і напрями, як біофізика, біохімія, радіаційна біологія, біоніка, космічна біологія, біотехнологія. У гене­тиці зроблено відкриття, які «народили» нову галузь цієї науки - генну інженерію.

Перша половина ХХ ст. – виникли принципово нові галузі промислового виробництва, однак пріоритетне значення набуває військово-промисловий комплекс. Територія України була поділена між Російською імперією та Австро-Угорщиною. Розвиток освіти та науки у Російській імперії залишилося під забороною, існувала практика, що українські науковці працювали не на території України, а на території Росії. Центром української наукової думки стали наукові товариства у Львові. У цьому товаристві було три секції історично-філологічна, природничо-медична та соціально-економічна. Попри заборону центрами української науки залишився Київський університет св. Володимира, Харківський університет, Львівський, ХТІ з 1885 р. та КПІ з 1898, Катеринославське гірниче училище з 1899 р., з 1857 р. Львівська політехніка. Ключовою подією з історії української науки стало створення 14 листопада 1918 р. Української академії наук. Провідним науковим центром залишалася академія наук. Тут ведуться дослідження у галузі матеріалознавства, математики, кібернетики, фізики, астрономії, фізіології, біології. Ініціатором створення були Василенко, Вернадський. Першим президентом було обран

о В. Вернадського. За його ініціативи були створені галузеві установи, окремі з них були першими у світі (інститут кон’юнктури, інститут демографії). Найбільш багато чисельним виявився перший відділ. Створені були науково-дослідні кафедри та інститути у галузі історії, літературознавства. У 1928 р. було прийнято більше 200 найменувань українських словників.

Висновок: у тридцяті роки українська наука зазнала тотального винищення: науковці репресовані, а їх праці були заборонені для використання. Нажаль ці втрати не подолані і понині.

Історія науки і техніки як наука та навчальний предмет. Зародження знань про довкілля та людину в Стародавньому світі	Подгаецкий
Натурфілософія та техніка доби Античності та Середньовіччя	Меньшиков
Наукова революція в природознавстві ХVІІ ст.	Ушенко
Наука і техніка у ХVІІІ ст. Початок промислової революції	Овчаренко
Поступ науки і розвиток техніки ХІХ ст.	Радогуз
Новітня революція в природознавстві на рубежі ХІХ – ХХ ст. Науковий та технічний прогрес першої половини ХХ ст.	Голова
Науково-технічна революція. Сучасний етап розвитку науки і техніки

Радогуз Сергей Анатольевич НМ 227874

Ушенко Полина Анатольевна МН 668769

Кузьменко Наталия Алексеевна МН 217965

Овчаренко Юлия Сергеевна МН 786770

Голова Валентина Викторовна МН 746535

Горелова Светлана ММ 473881

Заднипровская Татьяна Вадимовна ММ 464681

Камчатный Валерий

16