- •Предмет і метод цивільного права.
- •2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
- •1) Майнові та особисті немайнові.
- •2) Абсолютні та відносні.
- •3) Речові та зобов'язальні.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •Повна цивільна дієздатність фізичної особи. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Часткова і неповна цивільна дієздатність фізичної особи.
- •1)Дрібний побутовий правочин;
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Поняття юридичної особи. Створення юридичної особи.
- •Теорії юридичної особи
- •Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб
- •Цивільна право- і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •Види органів юридичної особи:
- •Господарські товариства як юридичні особи(
- •Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей.
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття і види правочинів.
- •Види правочинів.
- •Форми правочинів.
- •Умови дійсності правочину.
- •Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Поняття та види представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •Поняття, види та форма довіреності.
- •Форма довіреності
- •25. Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття та зміст права власності.
- •Стаття 318. Суб'єкти права власності
- •Стаття 319. Здійснення права власності
- •31. Набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ.
- •Пособи набуття права власності.
- •Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
- •Стаття 332. Набуття права власності на перероблену річ
- •32. Знахідка як підстава набуття права власності. Стаття 337. Знахідка
- •Стаття 338. Набуття права власності на знахідку
- •Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою
- •33. Скарб як підстава набуття права власності. Стаття 343. Набуття права власності на скарб
- •34. Набувальна давність. Стаття 344. Набувальна давність
- •35. Припинення права власності.
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •36. Право спільної часткової власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •37. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •38. Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов як спосіб захисту права власності.
- •40.Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •41.Виникнення та зміст авторських прав.
- •42.Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •43.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності винаходів (корисних моделей).
- •44.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності промислового зразка.
- •45.Права, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46.Комерційне найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •Момент виникнення права на комерційне найменування
- •47.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •1. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- •48. Поняття, види та система зобов’язань.
- •Елементи зобов’язання.
- •Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •Принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. – питання 51.
- •Припинення зобов’язань.
- •Неустойка та її види.
- •Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •§ 4. Гарантія
- •Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет.
- •Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу.
- •Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття та види договорів.
- •Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •Укладення договору.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки.
- •Договір дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір найму житла.
- •Договір позички.
- •Договір підряду.
- •Договір побутового підряду.
- •Договір будівельного підряду.
- •Договір перевезення пасажира і багажу.
- •1. Пасажир має право:
- •Договір перевезення вантажу.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір зберігання: поняття, зміст, форма.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Договір страхування.
- •1. Страховик зобов'язаний:
- •1. Страхувальник зобов'язаний:
- •Договір доручення.
- •Договір позики.
- •Кредитний договір.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунка.
- •Договір про спільну діяльність.
- •Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.
- •Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадщина: склад, час та місце її відкриття.
- •Спадкоємці. Усунення від права на спадкування.
- •Спадкування за заповітом.
- •Спадкування за законом.
- •Здійснення права на спадкування.
- •Спадковий договір.
Договір доручення.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ч. 1 ст. 1000 ЦК). Найважливішою характерною ознакою договору доручення є те, що довірений вчиняє доручені йому дії не від свого імені, не за свій рахунок, а від імені довірителя і за його рахунок. На відміну від підряду, де предметом договору виступає результат виконаної роботи, предметом договору доручення є юридичні дії повіреного.
Загальна характеристика: це фідуціарний договір (тобто укладається на особливій довірі до контрагента);відплатний (проте, договором чи законом може бути встановлена його безоплатність);двосторонній ; консенсуальний договір.
Законодавець не встановлює спеціальних вимог щодо форми договору доручення, тобто форма договору залежить від суми договору та суб'єктного складу. Якщо договір укладено в усній формі, повноваження повіреного мають бути підтверджені довіреністю.
Істотною умовою є предмет договору доручення -- вчинення певних юридичних дій, які повинні бути правомірними, конкретними та здійсненними. Такими діями, враховуючи специфіку договору доручення, зокрема, можуть бути:
вчинення правочинів (укладення договорів купівлі-продажу, поставки тощо).
представництво перед третіми особами (в тому числі представництво в судових та інших державних органах та недержавних організаціях).
вчинення інших дій, не заборонених
Стаття 1001. Строк договору доручення
1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.
Стаття 1002. Право повіреного на плату
1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Стаття 1003. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Стаття 1004. Виконання доручення
1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
2. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 1005. Особисте виконання договору доручення
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.
Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.
2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.
3. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії.
4. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.
Стаття 1006. Обов'язки повіреного
1. Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Стаття 1007. Обов'язки довірителя
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:
1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.
4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
Стаття 1008. Припинення договору доручення
1. Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:
1) відмови довірителя або повіреного від договору;
2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
3) смерті довірителя або повіреного.
2. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
3. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.
Стаття 1009. Наслідки припинення договору доручення
1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.
2. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
3. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.
