- •Предмет і метод цивільного права.
- •2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
- •1) Майнові та особисті немайнові.
- •2) Абсолютні та відносні.
- •3) Речові та зобов'язальні.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •Повна цивільна дієздатність фізичної особи. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Часткова і неповна цивільна дієздатність фізичної особи.
- •1)Дрібний побутовий правочин;
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Поняття юридичної особи. Створення юридичної особи.
- •Теорії юридичної особи
- •Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб
- •Цивільна право- і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •Види органів юридичної особи:
- •Господарські товариства як юридичні особи(
- •Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей.
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття і види правочинів.
- •Види правочинів.
- •Форми правочинів.
- •Умови дійсності правочину.
- •Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Поняття та види представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •Поняття, види та форма довіреності.
- •Форма довіреності
- •25. Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття та зміст права власності.
- •Стаття 318. Суб'єкти права власності
- •Стаття 319. Здійснення права власності
- •31. Набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ.
- •Пособи набуття права власності.
- •Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
- •Стаття 332. Набуття права власності на перероблену річ
- •32. Знахідка як підстава набуття права власності. Стаття 337. Знахідка
- •Стаття 338. Набуття права власності на знахідку
- •Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою
- •33. Скарб як підстава набуття права власності. Стаття 343. Набуття права власності на скарб
- •34. Набувальна давність. Стаття 344. Набувальна давність
- •35. Припинення права власності.
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •36. Право спільної часткової власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •37. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •38. Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов як спосіб захисту права власності.
- •40.Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •41.Виникнення та зміст авторських прав.
- •42.Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •43.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності винаходів (корисних моделей).
- •44.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності промислового зразка.
- •45.Права, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46.Комерційне найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •Момент виникнення права на комерційне найменування
- •47.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •1. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- •48. Поняття, види та система зобов’язань.
- •Елементи зобов’язання.
- •Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •Принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. – питання 51.
- •Припинення зобов’язань.
- •Неустойка та її види.
- •Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •§ 4. Гарантія
- •Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет.
- •Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу.
- •Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття та види договорів.
- •Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •Укладення договору.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки.
- •Договір дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір найму житла.
- •Договір позички.
- •Договір підряду.
- •Договір побутового підряду.
- •Договір будівельного підряду.
- •Договір перевезення пасажира і багажу.
- •1. Пасажир має право:
- •Договір перевезення вантажу.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір зберігання: поняття, зміст, форма.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Договір страхування.
- •1. Страховик зобов'язаний:
- •1. Страхувальник зобов'язаний:
- •Договір доручення.
- •Договір позики.
- •Кредитний договір.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунка.
- •Договір про спільну діяльність.
- •Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.
- •Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадщина: склад, час та місце її відкриття.
- •Спадкоємці. Усунення від права на спадкування.
- •Спадкування за заповітом.
- •Спадкування за законом.
- •Здійснення права на спадкування.
- •Спадковий договір.
Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
Стаття 39. Визнання фізичної особи недієздатною 1. Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 2. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. 3. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
Підставою для визнання ф.о. недієздатною є хронічний, стійкий психічний розлад, якщо вона внаслідок цього нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ЗУ «Про психіатричну допомогу» під тяжким психічним розладом розуміють порушення психічної діяльності функціонального характеру (затьмарення свідомості, порушення адаптації та
сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), яке позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, оцінювати свій психічний стан і поведінку.
Порядок:
Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. 3. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Стаття 239. Призначення експертизи
1. Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
2. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
Стаття 240. Розгляд справ
1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.
2. Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
3. Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.
Фізична особа визнається недієздатною лише на підставі рішення суду у порядку, встановленому ЦПК України. Суд приймає рішення про визнання фізичної особи недієздатною на підставі висновку судово-психіатричної експертизи +з обов'язковою участю представника органу опіки та піклування.
!Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана до суду як за життя фізичної особи, так і після її смерті, коли спір виник після смерті цієї особи
У Законі України «Про психіатричну допомогу» презумпцію психічного здоров'я, за якою особа не може вважатися психічнохворою, доки не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порушення справи про визнання особи недієздатною за недобросовісною заявою без достатньої для цього підстави може завдати їй моральних страждань, тому законодавець надає право фізичній особі на відшкодування моральної шкоди.
Стаття 40. Момент визнання фізичної особи недієздатною 1. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. 2. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
Стаття 41. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною 1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. 2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. 3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. 4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 цього Кодексу). Порядок вирішення питання:
Рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною є підставою для встановлення над нею опіки. Відповідно до ст. 60 ЦК встановлення опіки над такою особою здійснюється судом, який безпосередньо й призначає конкретну особу опікуна. участь представника органу опіки та піклування є обов'язковою. До суду ним повинен бути поданий висновок, в якому визначається доцільність призначення тієї чи іншої особи опікуном фізичної особи, яка визнана недієздатною. Після набрання рішенням законної сили його копія надсилається до відповідного органу опіки та піклування для здійснення контролю за виконанням опікуном своїх обов'язків. У судовому порядку також вирішується питання про звільнення опікуна від виконання його повноважень та призначення за поданням органу опіки та піклування іншої особи, про що постановляється ухвала (ст. 241 ЦПК).
! на відміну від малолітньої особи, над якою також встановлюється опіка, недієздатна фізична особа
не має права вчиняти жодних правочинів. У разі вчинення недієздатною фізичною особою правочину без згоди на це опікуна, цей правочин вважається нікчемним. АЛЕ, на вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде доведено, що він вчинений на користь недієздатної особи (ст. 226 ЦК).
Одним із елементів дієздатності учасника цивільних відносин є деліктоздатність. Для фізичних осіб вона не виникає одночасно із дієздатністю. Особи, які визнані судом недієздатними, вважаються неделіктоздатними, тобто такими, що не можуть нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку безпосередньо опікун зобов'язаний відповідати за шкоду, завдану недієздатною ф.о.
Стаття 42. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною 1. За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 2. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ( ст..241ЦПК ).тут обов’язковою умовою виступатиме проведення судово-психіатричної експертизи, яка повинна засвідчити значне поліпшення стану здоров’я ф.о. або її видужання.
Обов'язковою підставою для поновлення фізичної особи у дієздатності є не тільки видужання чи значне поліпшення її психічного стану, а саме те, що такі позитивні зміни дозволяють їй усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, при цьому обов'язково повинно бути встановлено, що наявні обидва елементи вольової поведінки особи:
1.психічна здатність оцінювати свої дії та
2.психосоматична здатність керувати ними.
При відсутності одного з цих елементів питання про поновлення фізичної особи у дієздатності позитивно вирішити неможливо.
З приводу поновлення фізичної особи у дієздатності суд відкриває самостійне провадження, в якому як преюдиційний акт розглядається рішення суду про визнання цієї фізичної особи недієздатною.
Коло заявників, котрі наділені законом правом на звернення до суду із заявою про поновлення фізичної особи у дієздатності. Ними є опікун або органи опіки та піклування. Тобто, цивільний закон не визнає права на звернення до суду за особою, яка визнана судом недієздатною. Це правило закріплено у цивільному процесуальному законодавстві (ст. 241 ЦПК).
наслідки поновлення фізичної особи у дієздатності є
-припинення опіки над нею.
-зняття встановлених над ф.о. обмежень
