- •Предмет і метод цивільного права.
- •2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
- •1) Майнові та особисті немайнові.
- •2) Абсолютні та відносні.
- •3) Речові та зобов'язальні.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •Повна цивільна дієздатність фізичної особи. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Часткова і неповна цивільна дієздатність фізичної особи.
- •1)Дрібний побутовий правочин;
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Поняття юридичної особи. Створення юридичної особи.
- •Теорії юридичної особи
- •Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб
- •Цивільна право- і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •Види органів юридичної особи:
- •Господарські товариства як юридичні особи(
- •Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей.
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття і види правочинів.
- •Види правочинів.
- •Форми правочинів.
- •Умови дійсності правочину.
- •Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Поняття та види представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •Поняття, види та форма довіреності.
- •Форма довіреності
- •25. Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття та зміст права власності.
- •Стаття 318. Суб'єкти права власності
- •Стаття 319. Здійснення права власності
- •31. Набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ.
- •Пособи набуття права власності.
- •Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
- •Стаття 332. Набуття права власності на перероблену річ
- •32. Знахідка як підстава набуття права власності. Стаття 337. Знахідка
- •Стаття 338. Набуття права власності на знахідку
- •Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою
- •33. Скарб як підстава набуття права власності. Стаття 343. Набуття права власності на скарб
- •34. Набувальна давність. Стаття 344. Набувальна давність
- •35. Припинення права власності.
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •36. Право спільної часткової власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •37. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •38. Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов як спосіб захисту права власності.
- •40.Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •41.Виникнення та зміст авторських прав.
- •42.Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •43.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності винаходів (корисних моделей).
- •44.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності промислового зразка.
- •45.Права, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46.Комерційне найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •Момент виникнення права на комерційне найменування
- •47.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •1. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- •48. Поняття, види та система зобов’язань.
- •Елементи зобов’язання.
- •Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •Принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. – питання 51.
- •Припинення зобов’язань.
- •Неустойка та її види.
- •Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •§ 4. Гарантія
- •Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет.
- •Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу.
- •Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття та види договорів.
- •Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •Укладення договору.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки.
- •Договір дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір найму житла.
- •Договір позички.
- •Договір підряду.
- •Договір побутового підряду.
- •Договір будівельного підряду.
- •Договір перевезення пасажира і багажу.
- •1. Пасажир має право:
- •Договір перевезення вантажу.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір зберігання: поняття, зміст, форма.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Договір страхування.
- •1. Страховик зобов'язаний:
- •1. Страхувальник зобов'язаний:
- •Договір доручення.
- •Договір позики.
- •Кредитний договір.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунка.
- •Договір про спільну діяльність.
- •Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.
- •Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадщина: склад, час та місце її відкриття.
- •Спадкоємці. Усунення від права на спадкування.
- •Спадкування за заповітом.
- •Спадкування за законом.
- •Здійснення права на спадкування.
- •Спадковий договір.
Договір перевезення вантажу.
За договором про перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. 3. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти може здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом (пряме змішане сполучення)
Зміст –Істотними умовами договору перевезення є:1)предмет договору;2)транспортний засіб;3)провізна плата; )строки доставки за договором.
Загальна характеристика: є реальним (він вважається укладеним у момент здачі вантажу транспортній організації для перевезення), двостороннім та оплатним.
+ Предмет: під вантажем (товаром) необхідно розуміти майно, що транспортується чи підлягає транспортуванню повітряним, наземним, морським (річковим) транспортом або щодо якого відбуваються операції, передбачені відповідними Правилами перевезень вантажів відповідними видами транспорту.
1. Перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.
2. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
1. За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
2. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
3. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника (володільця) вантажу і не передбачені тарифами, оплачуються додатково за домовленістю сторін.
4. Перевізник має право притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов'язання.
Стаття 917. Надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення
1. Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
2. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.
3. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Стаття 918. Завантаження та вивантаження вантажу
1. Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
2. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 919. Строк доставки вантажу, пасажира, багажу, пошти
1. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
2. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.
Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).
Сторонами у договорі перевезення вантажу є перевізник і відправник. Перевізниками вважаються ті транспортні організації, які мають права юридичної особи та яким надано право укладати договори перевезення безпосередньо або через свої підрозділи транспортними статутами (кодексами). Відправниками вантажів можуть бути як організації (юридичні особи), так і громадяни, яким вантаж належить або на праві власності, або на праві повного господарського відання, або на праві оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Крім перевізника та відправника, учасником перевезення є також одержувач вантажу.Вантажоодержувач, як правило, перебуває у договірних відносинах з вантажовідправником (з поставки, контрактації, купівлі-продажу тощо) і вже на основі цих договорів повинен прийняти доставлений йому перевізником вантаж.
Стаття 921. Відповідальність перевізника за ненадання транспортного засобу і відповідальність відправника за невикористання наданого транспортного засобу
1. Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).
2. Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ненадання транспортного засобу або невикористання наданого транспортного засобу сталося не з їхньої вини, зокрема у разі припинення (обмеження) перевезення вантажу у певних напрямках, встановленого у випадках і порядку, передбачених транспортними кодексами (статутами).
Стаття 923. Відповідальність перевізника за прострочення доставки вантажу
1. У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).
Стаття 924. Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти
1. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
2. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
