- •Предмет і метод цивільного права.
- •2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
- •Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
- •1) Майнові та особисті немайнові.
- •2) Абсолютні та відносні.
- •3) Речові та зобов'язальні.
- •Цивільна правоздатність фізичної особи.
- •Цивільна дієздатність фізичної особи: поняття, види.
- •Повна цивільна дієздатність фізичної особи. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Часткова і неповна цивільна дієздатність фізичної особи.
- •1)Дрібний побутовий правочин;
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.
- •Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Оголошення фізичної особи померлою: підстави, порядок та правові наслідки.
- •Поняття юридичної особи. Створення юридичної особи.
- •Теорії юридичної особи
- •Види та організаційно-правові форми юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб
- •Цивільна право- і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •Види органів юридичної особи:
- •Господарські товариства як юридичні особи(
- •Речі як об’єкти цивільних прав. Класифікація речей.
- •Цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •Поняття і види правочинів.
- •Види правочинів.
- •Форми правочинів.
- •Умови дійсності правочину.
- •Види недійсних правочинів.
- •Правові наслідки недійсності правочину.
- •Поняття та види представництва.
- •Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства
- •Поняття, види та форма довіреності.
- •Форма довіреності
- •25. Позовна давність: поняття та види. Початок перебігу позовної давності.
- •26. Переривання та зупинення позовної давності. Правові наслідки спливу позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •27. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •28. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •29. Поняття та зміст права власності.
- •Стаття 318. Суб'єкти права власності
- •Стаття 319. Здійснення права власності
- •31. Набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ.
- •Пособи набуття права власності.
- •Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва
- •Стаття 332. Набуття права власності на перероблену річ
- •32. Знахідка як підстава набуття права власності. Стаття 337. Знахідка
- •Стаття 338. Набуття права власності на знахідку
- •Стаття 339. Право особи, яка знайшла загублену річ, на винагороду та відшкодування витрат, пов'язаних із знахідкою
- •33. Скарб як підстава набуття права власності. Стаття 343. Набуття права власності на скарб
- •34. Набувальна давність. Стаття 344. Набувальна давність
- •35. Припинення права власності.
- •Стаття 347. Відмова від права власності
- •Стаття 348. Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •Стаття 349. Припинення права власності внаслідок знищення майна
- •Стаття 350. Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, приватної власності для суспільних потреб чи їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності
- •Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •Стаття 352. Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •Стаття 353. Реквізиція
- •Стаття 354. Конфіскація
- •36. Право спільної часткової власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •Стаття 357. Визначення часток у праві спільної часткової власності
- •Стаття 358. Здійснення права спільної часткової власності
- •Стаття 363. Момент переходу частки у праві спільної часткової власності до набувача за договором
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 365. Припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників
- •Стаття 366. Звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності
- •Стаття 367. Поділ майна, що є у спільній частковій власності
- •37. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
- •Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 372. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності
- •38. Віндикація як спосіб захисту права власності.
- •39. Негаторний позов як спосіб захисту права власності.
- •40.Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •41.Виникнення та зміст авторських прав.
- •42.Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •43.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності винаходів (корисних моделей).
- •44.Поняття, об’єкти та умови патентоздатності промислового зразка.
- •45.Права, що випливають з патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
- •46.Комерційне найменування як об’єкт права інтелектуальної власності.
- •Момент виникнення права на комерційне найменування
- •47.Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •1. Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
- •48. Поняття, види та система зобов’язань.
- •Елементи зобов’язання.
- •Сторони у зобов’язанні. Заміна сторін у зобов’язанні.
- •Принципи виконання зобов’язань.
- •Суб’єкти виконання зобов’язань.
- •Строк (термін), місце і спосіб виконання зобов’язання. – питання 51.
- •Припинення зобов’язань.
- •Неустойка та її види.
- •Порука та гарантія як види забезпечення виконання зобов’язань.
- •§ 4. Гарантія
- •Застава: поняття, види, підстави виникнення, предмет.
- •Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань. Відмінність від авансу.
- •Поняття та види цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Поняття та види договорів.
- •Попередній договір. Публічний договір та договір приєднання.
- •Укладення договору.
- •Договір купівлі-продажу: поняття, ознаки, форма, зміст.
- •Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •Договір поставки.
- •Договір дарування.
- •Договір довічного утримання (догляду).
- •Поняття та зміст договору найму (оренди).
- •Договір прокату.
- •Договір фінансового лізингу.
- •Договір найму житла.
- •Договір позички.
- •Договір підряду.
- •Договір побутового підряду.
- •Договір будівельного підряду.
- •Договір перевезення пасажира і багажу.
- •1. Пасажир має право:
- •Договір перевезення вантажу.
- •Договір транспортного експедирування.
- •Договір зберігання: поняття, зміст, форма.
- •Зберігання на товарному складі.
- •Договір страхування.
- •1. Страховик зобов'язаний:
- •1. Страхувальник зобов'язаний:
- •Договір доручення.
- •Договір позики.
- •Кредитний договір.
- •Договір банківського вкладу.
- •Договір банківського рахунка.
- •Договір про спільну діяльність.
- •Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.
- •Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Зобов’язання із відшкодування шкоди, його елементи та підстави (умови) виникнення. Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду.
- •Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
- •Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •Спадщина: склад, час та місце її відкриття.
- •Спадкоємці. Усунення від права на спадкування.
- •Спадкування за заповітом.
- •Спадкування за законом.
- •Здійснення права на спадкування.
- •Спадковий договір.
2Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Ч. 1 - визначає загальне правило про дію цивільно-правових актів в часі: вони регулюють відповідні цивільно-правові відносини з дня набрання ними чинності. Порядок набрання чинності законом передбачається ст. 94 Конституції України. Вона встановлює, що закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування
2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Дія цивільного законодавства у просторі. Закони ВРУ, укази ПУ, постанови і розпорядження КМУ, нормативні акти міністерств і відомств поширюють свою дію на всю територію України. Разом з тим орган, що видав цивільно-правовий нормативний акт, може обмежити територію дії даного акта.
Дія цивільного законодавства України за колом осіб :поширюється на всіх осіб, що перебувають на її території. До цих осіб належать громадяни України, українські юридичні особи, держава Україна, територіальні громади. Дія цивільного законодавства поширюється також на іноземних громадян, осіб без громадянства, на іноземні юридичні особи, якщо інше не передбачено законами України. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території. Іноді в самому нормативному акті передбачено або випливає з його змісту, що він застосовується лише до певної групи суб'єктів. До таких законів можна віднести, наприклад. Закон України "Про захист прав споживачів".
Цивільні правовідносини: поняття, елементи, види.
Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають носіями цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини виникають, змінюються і припиняються на підставі передбачених у законі обставин - юридичних фактів. Усі юридичні факти можна поділити на дві групи: події і дії.
Події - настають незалежно від волі людей (стихійні лиха, смерть людини, закінчення строку тощо). Але внаслідок подій у спадкоємців виникає право на спадщину, у страхувальника - право на відшкодування шкоди. Види:
Абсолютні- виникнення і розвиток не пов’язані з вольовою діяльністю
Відносні-виникають за волею особи, але розвиваються без неї
Дії - результат свідомої діяльності людини. Вони поділяються на:
o правомірні (такі, що відповідають приписам закону);
o неправомірні (такі, що суперечать закону).
Ще Правомірні дії поділ.:Юридичні акти- з метою створити цивільні права та обов’язки;Юридичні вчинки- незалежно від такої мети; Акти цивільного стану- юридичні факти, які існують тривалий час, безперервно або періодично породжують правові наслідки (Стаття 49 Цивільного кодексу України).
Цивільне правовідношення має свою структуру. У ньому традиційно вирізняють такі елементи:
1) суб'єкти;
2) об'єкти;
3) зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.
Суб'єкти цивільних правовідносин У цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:
а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);
б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);
в) держава Україна;
г) Автономна Республіка Крим;
д) територіальні громади;
є) іноземні держави;
ж) інші суб'єкти публічного права (ст,2 ЦК).
Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими частинами правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю - здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки.
Об'єкти цивільних правовідносин -Під об'єктом цивільного правовідношення розуміють усе те, з приводу чого виникають відповідні правовідносини. Так, якщо Ви вирішили придбати картоплю, то об'єктом правовідносин буде виступати, відповідно, саме ця картопля. Безоб'єктних цивільних відносин не існує. Об'єктами цивільних правовідносин можуть виступати:
а) речі, у тому числі гроші та цінні папери;
б) майнові права;
в) результати робіт;
г) послуги;
д) результати інтелектуальної творчої діяльності;
ж) інформація; -
з) інші матеріальні та нематеріальні блага.
З огляду на особливості того чи іншого об'єкта законодавець визначає і відповідний їх правовий режим, оборотоздатність, особливий порядок захисту.
Зміст цивільного правовідношення- складають права та обов'язки його учасників.
Право, яке входить у зміст цивільного правовідношення - це суб'єктивне цивільне право, тобто право, що належить конкретній особі. У цілому під суб'єктивним правом розуміють встановлену законом міру дозволеної поведінки правомочної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Цивільного кодексу України ццивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. До меж здійснення цивільних прав, встановлених актами цивільного законодавства належать:
- особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зокрема заподіяти шкоду іншій особі;
- особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;
- особа зобов’язана додержуватися моральних засад суспільства;
- особа зобов’язана не обмежувати конкуренцію, не зловживати монопольним становищем а також не провадити недобросовісну конкуренцію.
Теорія зловживання правом:
Відповідно до ч.6 ст. 13 Цивільного колексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вказаних меж, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами.
Реалізація наданих договором або законом можливостей в межах права не може вважатися зловживанням.
Вихід за ці межі є не зловживанням правом а його порушення
Суб'єктивний цивільний обов'язок - це встановлена законом міра належної поведінки зобов'язаної особи. Здйснення цивільних прав перебуває в тісному взаємозв’язку з виконанням цивільнх обов’язків. Цивільну праву завжди кореспондує цивільний обов’язок.
- Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов’язків може забезпечуватися засобами забезпечення виконання зобов’язання, встановленими Цивільним кодексом України.
- Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.
В теорії цивільного права за характером вчинюваних дій способи виконання цивільних обов’язків прийнято поділяти на:
вчинення зобов’язаною особою певних активних дій
утримання зобов’язаної особи від вчинення певних активних дій
Види цивільних правовідносин
Класифікація цивільних правовідносин має не лише суто теоретичне, а й практичне значення, оскільки дозволяє правильно застосувати норми цивільного права у кожному конкретному випадку. Традиційно вирізняють такі види цивільних правовідносин: