4.2. Охорона праці при роботі з комп’ютерною технікою

Відповідно до "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" встановлені санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп'ютерною технікою.

У приміщеннях з комп’ютерною технікою має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мік­роклімату у приміщеннях можуть бути встановлені побутові конди­ціонери.

Приміщення з комп’ютерною технікою повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці користувачів, можлива поява короткозорості, швидка стом­люваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати характе­ру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об’єкта, що розглядається на моніторі персонального комп’ютера та робочої станції; фоном, який характеризується ко­ефіцієнтом відбиття; контрастом об’єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірний розподіл яск­равості на робочій поверхні монітора, а також в межах навко­лишнього простору;

• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних про­менів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні ек­ранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні при­строї, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне при­родне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад­наними персональними комп’ютерами, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення.

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні роз­міщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значен­ня освітленості неможливо забезпечити системою загального осві­тлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати та­ким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана.

Як джерела штучного освітлення мають застосовуватись пе­реважно люмінесцентні лампи. Допускається застосу­вання ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робо­чих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюю­чих. Застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих грав забороняється [4, с. 131-132].

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів ви­промінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та попере­чній площинах повинна становити не більше ніж 200 кд/м², захи­сний кут світильників - не менше ніж 40°.

У приміщеннях з комп’ютерною технікою необхідно передбачити обмеження пря­мих відблисків від джерел природного та штучного освітлення та обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь (вікна, джере­ла штучного освітлення тощо), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м². Яскравість відблисків на ек­рані ПК не повинна перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна пере­вищувати 200 кд/м². Захистом від прямих відблисків повинно бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шля­хом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робо­чих місць відносно джерел світла; від відбитих відблисків - пра­вильне розміщення предметів, використання матових поверхонь предметів у приміщенні.

Джерелами шуму при роботі з персональними комп’ютерами є жорсткий диск, вентилятор блока живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні час­тини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум виникає при переміщенні головки принтера і в процесі удару го­лок головки по паперу. При роботі вентиляційної системи персонального комп’ютера, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум.

Зниження рівня шуму в приміщенні можна здійснити таким чином:

• використанням блоків живлення комп'ютерів з вентиляторами на гумових підвісках;

• використанням персональних комп’ютерів, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (проце­сор, мікросхеми), які дозволяють програмним шляхом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і швидкість обертання;

• переведення жорсткого диска в режим (btandby), якщо комп’ютер не працює протягом визначеного часу.

• використанням персональних комп’ютерів, в яких вентилятор на процесорі встанов­лено виробником (ВОХ-процесор);

• акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розташування в приміщеннях штучних по­глиначів звуку) [4, с. 132].

Монітори, сконструйовані на основі електронно-променевої труб­ки, є джерелами електростатичного поля, м’якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотно­го, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного випромінювання.

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зіткнення пучка електронів із внутріїшньою поверхнею екрана. Як правило, скло кінескопа непрозоре для рентгенівського ви­промінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги мен­ше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже по­вністю поглинається склом екрана, у той час як при переви­щенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до небезпечного для здоров'я. У нормально пра­цюючого монітора рівні рентгенівського випромінювання не пе­ревищують рівня звичайного фонового випромінювання - менше половини міліРема на годину - набагато нижче допустимого рівня, збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геометричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен­ня електронного променя. Напруженість поля для кольорових дисплеїв може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються з повітря негативні частинки, які при нормальній вологості мають певну провідність. Якщо зовнішня поверхня екрана заземлена, тоді негативний заряд на ній знижує електро­статичний потенціал на 0-50% для сухого повітря і більше ніж на 50% для вологого.

Джерелами ЕМВ (електромагнітного випромінювання) є блоки живлення від мережі (частота - 50 Гц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів здійснюється окремо.

Електромагнітні поля біля комп’ютера (особливо низькочас­тотні) негативно впливають на людину. Вчені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запа­м'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, ро­жевий лишай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і кишко­во-шлункового тракту; воно впливає на білі кров’яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Електростатичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.

Вимірювання інтенсивності електричного і магнітного полів має проводитись при відбитті на екрані темних символів на світлому фоні. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від системних блоків накладаються ті ж обмеження, що і на випромінювання моніторів.

Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного моніторами, мають проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробовувальних лабораторій.

Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:

1. Встановити захисний фільтр для екрана, що послабляє змінне електричне й електростатичне поля. Існує дві модифікації фільтрів: скляні і пластикові.

2. Для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2 - 2,5 м від монітору), встановити захисне покриття задньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екрануючі панелі на задню і бічні сторони монітора, встановити перегородки між різними користувачами [2, с. 82].

Отже, параметри безпечної праці при роботі з комп’ютерною технікою мають відповідати встановленим вимогам для зменшення негативного впливу даної техніки на організм користувача.