- •1. Поняття судоустрою:
- •2. Поняття суду:
- •3. Поняття судової влади, її характерні риси:
- •4. Поняття правосуддя та його ознаки:
- •5. Принципи організації і діяльності судів, їх класифікація:
- •6. Здійснення правосуддя лише судом. Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів.
- •7. Доступність правосуддя:
- •8. Спеціалізація, територіальність, інстанційність.
- •9. Незалежність суддів та їх недоторканість:
- •10. Поєднання одноособового і колегіального розгляду справ:
- •11. Верховенство права. Законність.
- •12. Участь народних засідателів і присяжних у суді першої інстанції
- •13. Гласність та відкритість судового процесу.
- •14. Рівність учасників судового процесу перед законом і судом.
- •15. Змагальність сторін. Диспозитивність.
- •16. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.
- •17. Обов’язковість судових рішень.
- •18. Державна мова судочинства.
- •19. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •20. Забезпечення обвинуваченому права на захист.
- •21. Забезпечення доведеності вини (презумпція невинуватості).
- •22. Офіційне з'ясування обставин у справі.
- •23. Поняття судової системи і системи судів.
- •24. Характеристика сучасної системи судів в Україні.
- •25. Судова ланка і судова інстанція.
- •Загальна характеристика першої інстанції.
- •Загальна характеристика апеляційної інстанції.
- •28. Загальна характеристика касаційної інстанції.
- •Загальна характеристика судових ланок.
- •Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади.
- •Присяга та обов’язки професійного судді.
- •Вимоги до претендентів на посаду судді.
- •Незалежність суддів, її гарантії.
- •Порядок призначення суддів.
- •Порядок обрання суддів.
- •Кваліфікаційне оцінювання суддів.
- •37. Підготовка судді та його регулярне оцінювання.(все по закону)
- •Глава 3. Національна школа суддів України
- •38.Вища кваліфікаційна комісія суддів: склад і повноваження.
- •39.Вища рада юстиції, її склад і повноваження щодо суддівського корпусу.
- •40. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні стягнення.
- •41.Звільнення судді з посади.
- •1) Звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено
- •2)Звільнення судді з посади за віком
- •3) Звільнення судді з посади за станом здоров’я
- •4) Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності
- •5) Звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги
- •6) Звільнення судді з посади у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
- •7) Звільнення судді з посади у разі припинення його громадянства
- •42.Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
- •43. Збори суддів відповідного суду.
- •44. З’їзд суддів України, його повноваження.
- •45. Рада суддів України, її повноваження.
- •46. Статус присяжних і народних засідателів.
- •47. Організаційне забезпечення судів. Державна судова адміністрація України.
- •48. Місцевий суд - основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів.
- •49. Повноваження місцевого суду.
- •50. Склад місцевого суду. Спеціалізація суддів.
- •51. Голова місцевого суду, порядок його обрання, повноваження.
- •52. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів.
- •53. Повноваження апеляційного суду.
- •54. Склад апеляційного суду.
- •55. Голова апеляційного суду, порядок його обрання, повноваження.
- •56. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження.
- •57. Апарати місцевих та апеляційних судів: структура, основні завдання.
- •58. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів.
- •59. Повноваження вищих спеціалізованих судів.
- •60. Склад вищих спеціалізованих судів.
- •61. Голова вищого спеціалізованого суду, порядок його обрання, повноваження.
- •62. Судові палати у вищому спеціалізованому суді.
- •63. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження.
- •64. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження.
- •65. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції.
- •66. Повноваження Верховного Суду України.
- •67. Склад Верховного Суду України. Судові палати Верховного Суду України.
- •68. Голова Верховного Суду України, порядок його обрання, повноваження.
- •69. Пленум Верховного Суду України: склад і повноваження.
- •70. Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.
- •71. Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції. Повноваження Конституційного Суду України.
- •72. Склад Конституційного Суду України.
7. Доступність правосуддя:
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Цією нормою на суди покладено тягар відповідальності за забезпечення в Україні реалізації конституційного права на належний судовий захист.
Доступність правосуддя – це реально забезпечена можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
Серед основних елементів доступності слід виділити:
1. Організаційно-правові:
а) Територіальне наближення судів до населення; створення умов, що сприятимуть зайняттю суддівських посад висококваліфікованими спеціалістами; належне матеріальне забезпечення судів; раціональна організація роботи апарату суду тощо;
б) Порядок розгляду справ, що забезпечує безперешкодну можливість використовувати процесуальні права; розумні строки судового розгляду; можливість оскарження судових рішень та їх реальне виконання тощо.
2. Матеріальні – розумність судових витрат, часткове чи повне звільнення від їх сплати; фінансування судової діяльності, що забезпечує можливість незалежного правосуддя; надання кваліфікованої юридичної допомоги на пільгових умовах малозабезпеченим верствам населення.
8. Спеціалізація, територіальність, інстанційність.
Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Спеціалізація судів загальної юрисдикції
1. Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
2. У судах загальної юрисдикції за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
3. У місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.
Судді (суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.
Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов’язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Принцип територіальності (ч. 1 ст. 125 Конституції України) означає розбудову судової системи судів загальної юрисдикції відповідно до адміністративно-територіального устрою. Він обумовлений потребою здійснення судової влади на всій території України й доступності її для всього населення. Визначальна вимога принципу територіальності полягає в тому, що мережа судових органів має рівномірно поширюватись на всі адміністративно-територіальні одиниці України. Із цього логічно випливає, що судові округи судів відповідних рівнів повинні однаково співвідноситися з адміністративно-територіальними одиницями, на які поширюється їх юрисдикція. Цей принцип побудови судової системи забезпечує територіальне розмежування юрисдикції однорідних судів, тобто визначає мережу судового округу. Найбільшого значення дія принципу територіальності набуває при визначенні мережі місцевих судів, тобто судів першої інстанції, оскільки вона має бути розгалуженою, щоб забезпечити кожній особі реальну можливість дістатися до судової установи для вирішення своєї справи по суті.
Таким чином, принцип територіальності полягає:
а) у відсутності територій, на які не поширювалася б юрисдикція суду;
б) у територіально зручному розміщенні судів;
в) в існуванні достатньої чисельності судів і суддів на території держави.
Під інстанційністю розуміють таку організацію судів відповідно до якої можна забезпечити право на перегляд судового рішення судом вищого рівня. Інстанційна побудова судової системи дає можливість невдоволеній судовим рішенням стороні звернутися до вищої судової інстанції з вимогою про його перегляд. Стаття 14 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зазначає учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Інстанційна система має особливе значення, оскільки вона є гарантією високої якості судочинства, що дозволяє суддям вищої інстанції з більшим досвідом, авторитетом і компетентністю виправляти можливі помилки суддів нижчої інстанції.