- •Активні парові турбіни, будова та принцип дії.
- •Вимірювальні трансформатори. Автотрансформатор.
- •Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]
- •Трансформатор струму[ред. • ред. Код]
- •Трансформатор напруги[ред. • ред. Код]
- •3.Газотурбінні двигуни (гтд). Принципова схема та принцип дії, ккд та потужність
- •Теорія роботи[ред. • ред. Код]
- •Типи газових турбін[ред. • ред. Код] Авіаційні двигуни[ред. • ред. Код]
- •5.Генерування обертового магнітного поля. Асинхронні трифазні двигуни з короткозамкненим та фазним ротором.
- •Принцип дії[ред. • ред. Код]
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •6.Гідравлічні машини та їх класифікація.
- •Види гідромашин[ред. • ред. Код]
- •25.Перспективи двигунобудування.
- •26.Повітряно-реактиви та рідинно-реактивні двигуни, їх будова та застосування.
- •Лаштування і принцип дії двокомпонентних ррд[ред. • ред. Код]
- •Система охолодження
- •Основні принципи роботи[ред. • ред. Код]
- •27. Принципова схема. Принципи дії двз. Фізичні процеси, які відбуваються в циліндрах 4-х та 2-х-тактних двигунів.
- •Конструкція і принцип дії[ред. • ред. Код]
- •28.Пуск, реверсування та гальмування машини постійного струму.
- •29.Реактивні двигуни, їх класифікація. Фізичні основи роботи.
- •II. Класифікація реактивних двигунів й особливо їх использования
- •30.Реактивні парові турбіни, будова та принцип дії.
Система охолодження
Повітряно-реактивний двигун — тепловий реактивний двигун, у якому як робоче тіло використовується атмосферне повітря, що нагрівається за рахунок згоряння пального в атмосферному кисні.
Повітряно-реактивні двигуни використовуються, як правило, як рушії повітряних літальних апаратів.
Основні принципи роботи[ред. • ред. Код]
Попри велику кількість ПРД, які дуже відрізняються один від одного конструкцією, характеристиками і областю використання, можна виділити ряд принципів для всіх ПРД і тих, які відрізняють його від всіх інших теплових двигунів інших типів.
Повітряно-реактивний двигун розвиває тягу за рахунок реактивного струменя робочого тіла, витікаючого з сопла двигуна. З цієї точки зору ПРД схожий до ракетного двигуна (РД), але відрізняється від нього тим, що більшу частину робочого тіла він забирає з атмосфери, в тому числі і окислювач, необхідний для горіння палива. Завдяки цьому ПРД має переваги в порівнянні з РД при польотах в атмосфері, оскільки йому не потрібно нести з собою окислювач, маса якого в 2-8 раз більша маси палива.
Робоче тіло ПРД на виході з сопла являє собою суміш продуктів згорання з залишками повітря після вигорання кисню. Якщо для повного окиснення 1 кг керосину (звичайного палива ПРД) потрібно близько 3,4 кг чистого кисню, то, враховуючи що масова частка кисню в повітрі становить 23%, для повного окиснення палива потрібно 14,8 кг чистого повітря і, відповідно, робоче тіло на 94% своєї маси складається з атмосферного повітря. На практиці ПРД, як правило, має надлишок використання повітря, наприклад, в ТРД маса палива в робочому тілі становить 1-2%. Це дозволяє при аналізі роботи ПРД враховувути, що робоче тіло ПРД як на вході так і на виході є однією речовиною.
Динаміку ПРД можна викласти наступним чином: робоче тіло входить в двигун зі швидкістю польоту, а покидає його з швидкістю реактивного струменя. З балансу імпульса витікає вираз для реактивної тяги:
Де
—
сила тяги,
—
швидкість польоту,
—
швидкість реактивного струменя відносно
двигуна,
—
секундна витрата маси робочого тіла.
Очевидно, ПРД ефективний лише в випадку,
коли швидкість витоку робочого тіла з
сопла двигуна перевищує швидкість
польоту:
.
Швидкість витоку газу з теплового реактивного двигуна залежить від хімічного складу робочого тіла, його абсолютної температури на вході в сопло і від ступеню розширення робочого тіла в соплі двигуна.
З урахуванням вищесказаного можна сформулювати і головні недоліки ПРД в порівнянні з РД:
ПРД здатний працювати лише в атмосфері, а РД в будь-якому оточенні і в пустоті.
ПРД ефективний лише до певної, специфічної для даного двигуна, максимальній швидкості польоту, А тяга РД не залежить від польоту.
27. Принципова схема. Принципи дії двз. Фізичні процеси, які відбуваються в циліндрах 4-х та 2-х-тактних двигунів.
Двигу́н вну́трішнього згоря́ння — тип двигуна, теплова машина, в якій хімічна енергія палива, що згоряє в робочій зоні, перетворюється в механічну роботу. Поряд з електричним двигуном двигун внутрішнього згоряння є одним із найпоширеніших типів двигунів. Найчастіше він використовується у транспортних засобах: автомобілях, мотоциклах, поїздах, авіації, водному транспорті тощо. Двигуни внутрішнього згоряння застосовуються також в автономних електричних генераторах для виробництва електроенергії.
