1. Активні парові турбіни, будова та принцип дії.

Акти́вна турбі́на (парова або газова) — силовий двигун, що складається з обертового ротора, розміщеного в нерухомому корпусі.

Активна турбіна може бути одноступінчастою або багатоступінчастою.

Кожна ступінь складається з нерухомо закріплених у діафрагмах напрямних апаратів (сопел), що мають вигляд криволінійних каналів, і рухомих робочих лопаток, міцно закріплених на дисках, насаджених на вал. В активній турбіні процес розширення пари (газу) і перетворення потенцальної енергії в кінетичну відбувається лише в соплах. В каналах між робочими лопатками змінюється тільки швидкість парового (газового) потоку, а тиск залишається постійним. Одноступінчасті турбіни мають невелику потужність — не більше 1 000 кВт. Більшу потужність мають багатоступінчасті турбіни, у яких кількість ступенів досягає 30 і більше. Якщо ступенів більше 15, то турбіни будують з 2 або 3 корпусами на одному валу. Із збільшенням кількості ступенів зростає ККД турбіни, тобто підвищується її економічність.

Іноді у активних турбін допускають незначне розширення пари (газу) і в каналах між робочими лопатками. В такому випадку ступені називаються активними з незначним ступенем реактивності.

Турбобудівні заводи СРСР будували активні турбіни потужністю 200 000—300 000 квт (1959).

Гідравлічні турбіни також бувають активні і реактивні.

2. Вимірювальні трансформатори. Автотрансформатор.

Автотрансформа́тор — трансформатор, дві або більше обмоток якого мають спільну частину^[1]. Це є варіант виконання силового трансформатора, в якому первинна і вторинна обмотки сполучені безпосередньо, і мають за рахунок цього не тільки електромагнітний зв'язок, а й електричний. Обмотка автотрансформатора має декілька виводів (як мінімум 3), при підключенні до яких, можна отримувати різні напруги.

Переваги та недоліки[ред. • ред. Код]

Перевагою автотрансформатора є вищий ККД, оскільки лише частина потужності піддається перетворенню — це особливо суттєво, коли вхідна і вихідна напруги відрізняються незначно.

Недоліком є відсутність електричної ізоляції (гальванічної розв'язки) між первинним і вторинним колом. У промислових мережах, де наявність заземлення нульового проводу обов'язкова, цей чинник ролі не грає, зате суттєвою є менша витрата сталі для осердя, міді для обмоток, менша вага і габарити, і в результаті — менша вартість.

Застосування автотрансформаторів економічно виправдане замість звичайних трансформаторів для сполучення ефективно заземлених мереж з напругою 110 кВ і вище при коефіцієнтах трансформації не більших за 3…4.

Вимі́рювальний трансформа́тор (англ. instrument transformer^[1]) — трансформатор, призначений для пересилання інформаційного сигналу вимірювальним приладам, лічильникам, пристроям захисту і (або) керування^[2]. Вимірювальні трансформатори поділяються на:

• трансформатори струму (англ. current transformer; CT)^[3];

• трансформатори напруги (англ. voltage transformer; VT)^[4];

• комбіновані трансформатори (англ. combined transformer)^[5], що поєднують обидві властивості.