24.Дайте характеристику технічним засобам навчання.

Засоби навчання - матеріальні й ідеальні об'єкти, які використовуються в освітньому процесі як носії даних, відомостей та інструменти діяльності викладачів й студентів, що застосовуються ними як окремо, так і спільно.

До засобів навчання відносять оточення (природне і соціальне), підручники, книжки, обладнання, комп'ютери з відповідним інформаційним забезпеченням, електронні довідники, енциклопедії тощо.

За функціями у навчально-виховному процесі засоби навчання поділяються на такі групи:

- засоби подання навчальних матеріалів (аудиторна дошка, плакати, підручники, навчальні посібники, звукові записи, комп'ютерні програми подання матеріалів тощо);

- засоби контролю знань (спеціальні контрольні машини, засоби без машинного контролю, комп'ютерні програми контролю знань та ін.);

- навчальні машини і тренажери;

- демонстраційні прилади та об'єкти;

- допоміжні засоби, які використовуються у навчальному процесі (довідкові пристрої, обчислювальна техніка тощо);

- технічні засоби, які задовольняють педагогічним та технічним вимогам перелічених вище груп засобів навчання.

Основна мета застосування технічних засобів навчання (ТЗН) - більш повна прак­тич­на реалізація основих дидактичних принципів навчання, інтенсифікація та раціоналізація діяль­ності вчителя і учнів. Досягти цієї мети можна на основі чіткого визначення змісту сис­те­ми ТЗН, їх інформаційних функцій, ролі та призначення, побудови ефективних технологій та методик використанням ТЗН у комплексі з іншими засобами навчання.

 Застосування ТЗН, як правило, пов'язане з засобами, на яких фотографічним, магніт­ним і іншим способами зафіксована навчальна інформація, а також апаратури і технічних при­с­тосувань, що виконують функції апаратного розкодування інформації та передачі її учням. Тому система ТЗН умовно складається з двох частин. Перша - інформаційний фонд, до якого включаються засоби, що є носіями закодованої інформації. Друга – апаратне забезпечення (проекційна, звуковідтворююча, теле­візійна, комп'ютерна апаратура) та тех­нічні пристрої, які необхідно використовувати для розкодування навчальної інформації, зафіксованої у засобах інформаційного фонду і передачі її учням.

25.Схарактеризуйте форми організації навчання у історичному аспекті.

Форма організації навчання — це обмежена в часі і просторі взаємозумовлена діяльність учителя та учнів.

В історії розвитку школи складались різноманітні форми навчання. Вони зумовлені, з одного боку, потребами суспільно-економічного розвитку, а з другого — рівнем розвитку педагогічної науки. Впродовж останніх століть на освітній ниві найбільш помітний слід залишили такі форми організації навчання: індивідуальна, групова, класно-урочна, белл-ланкастерська, дальтон-план, бригадно-лабораторна.

Урок — це форма організації навчання, коли учитель проводить заняття в класній кімнаті з постійним складом учнів, які мають приблизно однаковий рівень фізичного і психічного розвитку, за розкладом і встановленим регламентом (рис. 29).

Рис. 29. Педагогічні ознаки уроку

Елементи класно-урочної форми навчання виникли в братських школах України та Білорусії. Наукове обґрунтування уроку як форми організації навчання дав чеський педагог Ян Амос Коменський (1592—1670) у фундаментальній праці "Велика дидактика" (1657). Після цього урок став провідною формою навчання в усіх школах світу та в інших освітніх закладах. Педагоги різних епох постійно працювали і продовжують працювати над його удосконаленням.