21.Охарактеризуйте сучасні наукові погляди щодо причини,часу виникнення,соціальної бази й організаційної структури українського козацтва.

Починаючи з середини ХІХ ст. в українській історіографії найбільшого поширення дістала так звана автохтонна теорія, яка відстоювала місцеве походження козацтва. Її основоположниками вважають польського хроніста М.Бєльського та французького військового інженера на службі польського короля Г. Л. де Боплана. Класичне ж означення вона отримала в працях В.Антоновича, М.Максимовича, М.Костомарова, І.Каманіна, Д.Яворницького та М.Грушевського.І справді, археологічні та писемні джерела недвозначно вказують на факти постійного проживання у пониззях Дніпра, Південного Бугу, Дністра та Дунаю, на прикордонні з тюркомовними степовими кочівниками, слов'янського населення впродовж усього часу існування Давньоруської держави та в післямонгольську добу. Так, руські, візантійські та угорські джерела неодноразово згадують про перебування тут так званих бродників, котрі успішно займалися мисливством, рибальством, торгівлею, а також військовою справою

Немало прибічників має й так звана уходницька теорія, котра виводить появу козацтва з діяльності промислових ватаг, які сезонно спускалися на Дніпровий Низ, аби там займатися мисливством і рибальством, а з часом осідали на нових землях.

22.Висвітліть умови прийняття Переяславського договору,визначте суть Березневих статей та їхнє значення в контексті українського державотворення.

Підписані 27 березня 1654р. московським царем Олексієм Михайловичем прохальні чолобитні статті Б.Хмельницького фактично являли собою конституцію. В ній закріплювався правовий статус Війська Запорозького:

в Україні зберігався військово-адміністративний устрій

залишалось в силі звичаєве судочинство

реєстр козацького війська визначався в 60 тисяч чоловік

стверджувалося право козацького війська обирати гетьмана, який повинен був присягати царю.

Військо Запорозьке повинно було воювати спільно проти ворогів.Ці та інші положення закріпили нове правове становище українського уряду як васальне. Разом з цим вони передбачали збереження державного суверенітету України Війська Запорозького.

23.Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.

Переможні битви 1648–1649 pp., унаслідок яких значну частину українських земель було звільнено від польської влади,сприяли утвердженню Української козацької держави під назвою «Військо Запорізьке». Постання козацтва – й створення Запорізької Січі стали важливими факторами збереження етнокультури українців. Протягом ХV–ХVІ ст. чимало представників української знаті відігравали видатну роль у захисті української національної самобутності, православної Церкви, національної освіти та культури.вони очолювали боротьбу проти політичного й католицького релігійного наступу, за збереження політичних і національних прав населення українських та білоруських земель. тривало формування української народності..Спрямованість офіційної політики Польщі, що визначала польські пріорітети в Україні, обумовила міжетнічні взаємини. З XVI ст. почалося масове переселення на українські землі євреїв.Вони не мали прав землеволодіння і, були орендарями фільварків польських магнатів.Міжетнічне протистояння періоду національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.1648–1657 рр. мало глибоке коріння. Проте етнічне протиборство сторін було невід’ємним від соціального антагонізму. Перші перемоги козацького війська викликали вибух активності українського простолюду.Наслідками каральних експедицій польської шляхти було масове винищення українських селян. Причиною спалаху антисемітизму в охопленій козацько-селянською революцією Україні була причетність єврейського торгово-посередницького прошарку до панівних структур Речі Посполитої. Тож економічна залежність українського селянства від євреїв посилювався ще й релігійним приниженням.Відтак еврей-орендар ніби перемикав на себе епіцентр напруги між власником і підданими, а оскільки ця напруга мала ще й національно-релігійне підгрунтя, то на чужакові-євреєві зосередилась особлива ненависть. Її наслідком стали криваві єврейські погроми, цілеспрямоване масове винищення єврейського населення без різниці віку й статі. Втім, це цілком відповідало етнополітиці козацької держави, яка поставала в ході війни: за умовами Зборівського договору 1649 р. євреї не мали права мешкати в області козацького управління