- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •6. Календарний план-графік
- •7. Консультанти з окремих розділів роботи:
- •Реферат
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1 класифікація бпла
- •Класифікація бпла за способами управління
- •1.2. Класифікація бпла по використаних в них навігаційних системам
- •1.3. Перспективи застосування інерціальної навігаційної системи та її програмне забезпечення
- •1.4. Інерціальна та супутникова навігаційні системи
- •Розділ 2 бортове устаткування сучасних бпла
- •2.1. Склад бортового устаткування бпла
- •2.2. Пілотажно-навігаційні комплекси
- •2.3. Функції тактично-навігаційного комплексу
- •2.4. Елементи тактичної навігаційної системи
- •2.5. Наземна апаратура управління бпла
- •Розділ 3 математична модель бпла
- •3.1. Опис математичної моделі літального апарату
- •3.2. Рульові органи літального апарату і системи координат
- •3.3. Повна нелінійна модель просторового руху літака
- •3.4. Модель двигуна
- •3.5.Модель атмосфери і повітряних обурень
- •3.6. Модель Землі
- •3.7. Модель рульових органів
- •Розділ 4 Розробка алгоритмів управління бпла
- •4.1. Методи декомпозиції управління бпла
- •4.2. Математичний опис польотного завдання
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Петля Нестерова
- •4.3. Синтез управління на траєкторному рівні
- •4.3.1. Управління рухом літального апарату
- •4.3.2. Управління орієнтацією літального апарату
- •4.4. Розробка алгоритму управління літального апарату у вертикальній площині
- •4.5. Прокладка маршруту в географічних координатах
- •4.6. Програмна реалізація алгоритмів управління
- •4.7. Розробка блоку візуалізації польоту бпла по результатам вище наведених розрахунків.
- •Розділ 5 Розвиток систем з бпла
- •5.1. Проблеми розвитку систем з бпла
- •5.2. Шляхи вирішення проблеми створення систем з бпла
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а Опис параметрів моделі
- •Додаток б Опис змінних
4.3.1. Управління рухом літального апарату
Розглянемо поведінку ЛА, що описується рівняннями(4.18) і (4.19), відносно кривої(4.27). Рівняння кривої вводять зв'язки між декартовими координатами R, а ортогональні відхилення від S
,
( 4.35)
характеризують
порушення умов(4.27). Завдання усунення
відхилення
і стабілізації рішення, що встановилося
за рахунок відповідних дій F складають
основний предмет завдання траєкторного
управління ЛА. Додаткові вимоги, що
стосуються режиму руху уздовж
кривої(подовжньої динаміки), встановлюються
у вигляді завдання підтримки подовжньої
швидкості
на постійному рівні
, (4.36)
Процедура синтезу управління траєкторним рухом ЛА полягає у виведенні задачно-орієнтованої моделі руху ЛА, перетворення дій, що управляють, і синтез локальних регуляторів, що відповідають основному завданню управління.[25]
Диференціюючи за часом рівняння(4.33) і (4.34) і беручи до уваги, виводимо швидкісні співвідношення:
, (4.37)
Продовживши диференціювання і підставивши рівняння(4.19),(4.30) і(4.20) отримаємо:
, (4.38)
Ще раз продиференціювавши, отримаємо:
, (4.39)
Введемо в розгляд перетворення вхідних дій
, (4.40)
де
- подовжнє, а
- відносні дії, що управляють.
Запишемо(4.22) у вигляді задачно-орієнтованої моделі просторового руху
(4.41)
Приведемо рівняння(4.24) до виду:
(4.42)
Локальні алгоритми управління(регулятори) вибирається як:
(4.43)
Виходячи з умови збіжності були вибрані коефіцієнти в рівнянні(4.43) :
4.3.2. Управління орієнтацією літального апарату
Аналогічно
попередньому розділу розглянемо
поведінку ЛА, що описується рівнянням(4.3),
відносно кривої(4.15). Рівняння кривої
вводять зв'язки між координатами w, а
ортогональні відхилення від
(4.27)
характеризують
порушення умов(4.15). Завдання усунення
відхилення
і стабілізації рішення, що встановилося
за рахунок відповідних дій складають
основний предмет завдання управління
орієнтацій ЛА. Додаткові вимоги, що
стосуються режиму руху уздовж
кривої(подовжньої динаміки), встановлюються
у вигляді завдання підтримки подовжньої
швидкості
на постійному рівні
(4.28)
Процедура синтезу управління траєкторним рухом ЛА полягає у виведенні задачно-орієнтованої моделі руху ЛА, перетворення дій, що управляють, і синтез локальних регуляторів, що відповідають основному завданню управління.
Диференціюючи за часом рівняння(4.16) і(4.17), виводимо швидкісні співвідношення:
(4.
29)
Продовживши диференціювання і підставивши рівняння (4.3),(4.5),(4.7),(4.9) і (4.29), отримаємо:
, (4.30)
Ще раз продиференціювавши, отримаємо:
, (4.
31)
Введемо в розгляд перетворення вхідних дій
, (4.32)
де
- подовжнє, а
- відносне дії, що управляють.
Запишемо(5.31) у вигляді задачно-орієнтованої моделі просторового руху
, (4.33)
Приведемо рівняння(4.33) до виду:
(4.34)
Локальні алгоритми управління(регулятори) вибирається як:
, (4.35)
Виходячи з умови збіжності були вибрані коефіцієнти в рівнянні (4.35) :
