21. Формальні двоскладові речення. Неозначено-особові речення.

Формально - двоскладні речення характерні тільки для німецької мови; в українській мові їм відповідає кілька різних моделей. Відсутність одномірних паралелей у цьому питанні дається взнаки не тільки на синтаксичному, а й на стилістичному та комунікативному рівні аналізу речення.

Розрізняють два види формально - двоскладних речень: неозначено особове (з формальним підметомman)та безособове (з формальним підметом es). Різницю між ними у структурному вираженні та в перекладі на німецьку мову можна продемонструвати на таких прикладах:Dannwurdeesdunkelundstill - Потім стало темно і тихо. Manstieß sihinundher - Її штовхали і гнали туди й сюди.

Неозначено - особові речення-це такі речення в яких замість реального джерела дії чи стану виступає формальний підметman.Причини цього можуть бути різні: носій дії або невідомий автору повідомлення, або ж його вираження просто зайве. Залежно від цього розрізняють два розряди цього типу речень. Цим розрядам відповідають різні моделі їхніх українських еквівалентів. Але категоріально всі речення зmanоднотипні і тому в граматиках німецької мови розглядаються як монолітна група. Поділ семантичного характеру може мати значення лише у зв'язку з практичними потребами перекладу.

До І розряду належать двоскладні речення зman ,в яких агент має максимально узагальнений характер (узагальнено - особовий тип). Такі речення за своїм змістом наближаються до афористичних висловів та й функціонують нерідко як афоризми. В українській мовіїм відповідають безпідметові конструкції:Manlernt, solangemanlebt - Вік живи- вік учись; einemgeschenktenGaulschautmannichtinsMaul - Дарованому коневі в зуби не заглядають.

II розряд утворюють неозначено - особові речення, у яких підмет - займенникmanвиражає особу, невідому для автора, або з якихось причин небажану в тексті. У цьому випадку українська мова також здебільшого пропонує безпідметову модель з присудком у третій особі множини. Джерело дії чи станудеконкретизується шляхом максимального узагальнення множиною, як це характерно для кліше в особових реченнях типу "ми вважаємо", "як нам здається", "ми розглянули" та ін. у науковому стилі:Warumhatmanmichdanichtgleichgepackt? Sehr einfach - weil man waretn will, wohin ich gehe. Man will sehen, wer mich aufnimmt.Іпереклад:Чомужменезразунесхопили? Дуже просто - хочуть почекати, подивитися, куди я піду, побачити, хто мене прийме.

Суттєвим у плані зіставлення обох мов є порівняння сфер вживання розглянутих речень. Німецькі конструкції зmanабо його еквівалентом застосовуються ширше, ніж українські неозначено- або узагальнено-особові речення. Очевидно "популярність" цього типу в німецькій мові пояснюється його здатністю передавати неозначено-особовий зміст типовою, "стандартною" для цієї мови бінарною структуроюS - Р. З другого боку, укр. безособові та безособово-інфінітивні речення вживаються набагато частіше, ніж їхні німецькі відповідники.