135.Грошові потоки (надходження і платежі) у процесі інвестування.

Найчастіше для оцінювання проектів капітальних вкладень використову­ють показник чистих грошових потоків, тобто чистих грошових надходжень і чистих інвестицій.

Чисті грошові надходження — це сума, на яку додаткові гро­шові надходження перевищують додаткові грошові витрати за певний період або сума економії грошових витрат за цей період.

Приклад, розрахунковий річний дохід від продажу нової продукції 146 000 грн., інші виробничі витрати 88 857 грн., податок на прибуток 5 143 грн., чистий прибуток 12 000 грн., амортизація 40 000 грн.

Припустімо, що в нашому прикладі вся сума доходу від продукції й усі ви­трати на її виробництво (крім амортизації) виступають у грошовій формі. Тоді сума чистих грошових надходжень за рік дорівнює:

146 000 - 88 857 - 5 143 = 52 000 грн.

Таким чином, величина чистих грошових надходжень перевищує чистий при­буток на суму амортизації (40 000 грн).

Слід мати на увазі таке: якщо об'єкт капітальних інвестицій має значну ліквіда­ційну вартість наприкінці терміну його експлуатації, то чисту ліквідаційну вартість теж розглядають як додаткові грошові надходження на момент реалізації активів.

Чисті грошові надходження порівнюють з чистими інвестиціями на здійс­нення проекту.

Чисті інвестиції — сума додаткових грошових коштів, спря­мованих на здійснення проекту капітальних інвестицій.

Зокрема, якщо придбання нового обладнання супроводжується реалізацією старого обладнання, то при визначенні чистих початкових інвестицій виручка від продажу останнього вираховується з суми інвестицій у нове обладнання.

При цьому треба пам'ятати, що хоча йдеться про капітальні вкладення, ін­вестиції для здійснення проекту можуть включати не тільки вартість будівництва, обладнання або перепідготовку кадрів, а й вкладення коштів у додаткові товар­но-матеріальні запаси, дебіторську заборгованість та інші активи.

136. Дайте порівняльну характеристику позамовного та попроцесного калькулювання собівартості.

Порівняльну характеристику різних методів обліку витрат і калькулювання собівартості можна показати за окремими ознаками (табл.)

Таблиця

Порівняльна характеристика калькулювання собівартості по замовленнях і по процесах

Ознака порівняння	Калькулювання по замовленнях	Калькулювання по процесах
1. Співвідношення виробництва і реалізації	Реалізація передує виробництву: покупець відомий до початку виробництва, відомі його вимоги до якості продукції та її комплектації.	Виробництво передує реалізації: вироблена продукція стає виробничими запасами, її майбутній покупець невідомий, вимоги до якості продукції стандартизовані.
2. Витрати матеріалів	Обсяг необхідних матеріалів попередньо відомий, їх закупають під замовлення і відносять на поточні витрати	Обсяг необхідних матеріалів часто невідомий, на складі зберігається мінімальний запас матеріалів для забезпечення безперервності виробництва.
3. Кваліфікація робітників та характер їх праці	Загальний рівень кваліфікації робітників більш високий, робітники повинні уміти виконувати широкий спектр робіт	Менш високий рівень загальної кваліфікації робітників, роботи однотипні і чітко визначені
4. Рівень накладних витрат	Накладні витрати відносно невисокі, більшість витрат прямо відносяться на конкретне замовлення.	Широке застосування автоматизації виробництва зумовлює більш високі накладні витрати
5. Тривалість виробничого періоду	Виробничий період відносно короткий, заздалегідь визначений	Виробничий період часто не визначений, тривалий, безперервний, не обмежений у часі.
6. Періодичність калькуляції	Собівартість замовлення визначається після закінчення робіт по конкретному замовленню	Собівартість продукції визначається періодично (при складанні звітності: помісячно, поквартально, в кінці року)

Таким чином, для позамовного методу характерним є більш конкретне віднесення витрат та обчислення собівартості, більш висока питома вага прямих витрат, а отже і більш точне визначення собівартості конкретних виробів. Все це створює умови для більш обґрунтованого контролю витрат та управління їх рівнем.