69. Загальний план роботи аудитора і його основні питання

Відповідно до МСА 300 «Планування», планування – це розробка загальної стратегії і детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту, тобто планування дає можливість своєчасно та ефективно виконувати аудиторські послуги.

Процес планування відображається в 2 документах: загальний план і програма.

Загальний план складається із переліку аудиторських процедур, які повинен виконати А на основних етапах аудиту, а програма містить конкретні завдання до кожного циклу господарських операцій або рахунків бухгалтерського обліку.

Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.

Основними питаннями загального плану аудиту є:

• обізнаність аудитора з бізнесом клієнта;

• розуміння обліку і системи внутрішнього контролю;

• визначення ризиків і їхньої суттєвості;

• види, час проведення і повнота процедур;

• координація, керівництво, супровід і нагляд;

• інші питання.

При підготовці загального плану і програми аудиту важливо, насамперед, вивчити особливості системи бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності й дати оцінку системи внутрішнього контролю.

Загальний план аудиту включає такі питання:

• умови договору на виконання аудиту;

• зміст аудиторського звіту (висновку), строк його подання;

• відповідальність аудитора згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність";

• система і форма бухгалтерського фінансового обліку;

• фінансова звітність, використана для аудиту;

• виконавці аудиту;

• тривалість аудиторської перевірки;

• робота внутрішніх аудиторів і масштаби їх залучення;

• сутність і обсяг аудиторських доказів;

• умови, що вимагають особливої уваги (можливість помилки, обману тощо);

• аудиторський ризик;

• залучення експертів.

86.Методи аудиторської перевірки

До методів аудиторської перевірки відносять: фактичну перевірку, документальну перевірку, підтвердження, спостереження, обстеження, опитування, аналітичні тести, обстеження, спеціальну перевірку, зустрічну перевірку.

Фактична перевірка – це перевірка кількісного і якісного стану об’єктів, які встановлюються шляхом обстеження, огляду, обчислення, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів.

Документальна перевірка – це перевірка документів і записів яка може бути формальною, арифметичною та по суті.

Формальна перевірка - це візуальна перевірка правильності записів всіх реквізитів, у виявлення безпідставних виправлень, підчисток, дописуванню тексту і цифр, у перевірці достовірності підписів посадовим і матеріально - відповідальних осіб.

Арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документі облікових регістрах і звітних нормах.

Перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та включення до статей затрат та доходів.

Підтвердження полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта з метою підтвердження точності інформації.

Спостереження дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду.

Обстеження – це особисте ознайомлення з предметом дослідження.

Опитування – це одержання письмової або усної інформації про клієнта.

Аналітичні тести методи порівняння як в абсолютних одиницях так і відносних.

Спеціальна перевірка здійснюється із залученням спеціалістів вузької спеціалізації.

При зустрічних перевірках відображення господарських операцій що здійснюються між клієнтами і третіми особами перевіряються в останнє та порівнюються з даними клієнта.

Методи організації перевірки:

Суцільна перевірка перевіряються всі масиви інформації без виключення, стосовно господарських процесів, що відбулись у клієнта за період що перевіряється.

Вибіркова передбачає застосування аудиторських процедур менше ніж до 100 % масивів інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази.

Аналітична перевірка – це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.

Комбінована перевірка – це поєднання суцільної, вибіркової і аналітичної перевірки.