56, Облік власного капіталу підприємства.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З).

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскіль­ки виконує функції:

• довгострокового фінансування,

• відповідальності і захисту прав кредиторів,

• кредитоспроможності,

• самостійності,

• розподілу доходів і активів.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

— інвестований;

— нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

— статутний капітал;

— додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерсь­кого обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові:

— статутний капітал;

— пайовий капітал;

— додатковий вкладений капітал;

— інший додатковий капітал;

— резервний капітал;

— нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Облік власного капіталу ведеться на рахунка класу 4 «Власний капітал». Рахунки цього класу є пасивними а тому по кредиту відображають збільшення власного капіталу, а по дебету його вибуття.

Інформація про власний капітал відображається у Балансі та у Звіту про власний капітал.

57. Облік поточних зобов’язань

Поточне зобов’язання – зобов’язання, яке буде погашено у процесі звичайного операціного циклу підприємства або має бути погашено протягом 12 місяців з дати балансу.

Поточні зобов’язання відображають у балансі за сумою погашення – недисконтованою сумою грошових котів або їхніх еквівалентів, яка буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Поточними зобов’язаннями є:

• короткострокові кредити банків;

• короткострокові векселі видані;

• поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

• кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

• поточна заборгованість за розрахунками (з одержаних авансів; з бюджетом; з оплати праці; зі страхування; з учасниками);

• ін. поточні зобов’язання (розрахунки за нарахованими відсотками; розрахунки з ін. кредиторами).

Для обліку поточних зобов’язань у Плані рахунків бух. обліку призначено рахунки класу 6 “Поточні зобов’язання”.

Одержання кредитів в обліку відображають записами:

Одержано кредит, термін погашення якого 3 місяці

Дт 31 “Рахунки в банках”

Кт 60 “Короткострокові позики”

Погашення кредитів:

Сплачено кредит з поточного рахунка

Дт 60 “Короткострокові позики”

Кт 31 “Розрахунки в банках”

Дані про довгострокові та поточні зобов’язання відображаються в ІІІ та ІV розділах пасиву Балансу (форма 1), Примітках до фінансової звітності.