2.3.2 Порівняння ручного та автоматичного моделювання оцінки впливу на навколишнє середовище

Проведені розрахунки за допомогою ручного та автоматичного способу моделювання оцінки впливу на навколишнє середовище показали, що ці два способи мають між собою суттєву відмінність. Автоматичний спосіб моделювання є найбільш сучасний та використовується переважною більшістю спеціалістів, які працюють в сфері екологічної діяльності, він проводиться за допомогою програми ЕОЛ+3.5.5 та допомагає провести моделювання оцінки впливу на довкілля від діяльності підприємства більш ефективно та детально у порівнянні з ручним способом. Після занесення необхідних даних у програму ЕОЛ+3.5.5 та проведення автоматичного розрахунку можна наглядно та більш детально спостерігати фон розсіювання та максимальну концентрацію у заданих точках для необхідної речовини за допомогою растрової карти

Показове порівняння отриманих результатів ручного та автоматичного моделювання оцінки впливу на навколишнє середовище за показниками максимальної концентрації речовини показано у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7- Порівняння отриманих результатів ГДК ручного та автоматичного моделювання оцінки впливу на навколишнє середовище

Координати джерела викиду Х	Координати джерела викиду Y	Ручний спосіб	Автоматичний спосіб
‌898	‌915	0,01	‌0,015547
‌898	‌910	0,01	‌0,015241
‌846	‌995	0,03	‌0,014685
‌840	‌990	0,02	‌0,014374
‌850	‌958	0,01	‌0,013952
‌862	‌972	0,02	‌0,013282
‌870	‌974	0,01	‌0,013137
‌865	‌946	0,015	‌0,012801
858	‌950	0,0011	‌0,012726
‌860	‌954	0,0011	‌0,011895
864	966	0,0007	0,011998
862	964	0,0007	0,011678
866	965	0,0007	0,011998
865	960	0,005	0,010867
868	958	0,007	0,011789
867	956	0,006	0,011898
871	954	0,009	0,010930
858	960	0,001	0,010830
855	954	0,002	0,011930
862	950	0,013	0,011999
950	1070	0,001	0,0118453
950	1080	0,001	0,0118453
960	1070	0,001		0,0118453
960	1080	0,001		0,0118453

Проведені розрахунки ручним способом показали, що джерела викиду (2 сепаратори) перевищують допустиму санітарно-захисну зону, в свою чергу після проведення автоматичного способу розрахунку, порушень санітарно захисної зони не виявлено, це підтверджує растрова карта фону розсіювання.

Висновки

В роботі розглянуто вплив на навколишнє середовище зернокомплексу, що розташований на території ПАТ ”Дніпровський КПК”. Діючий зерно комплекс включає в себе 24 джерела шкідливого викиду. З усіх шкідливих джерел викиду в атмосферу виділяється зерновий пил. Згідно “Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, підприємство віднесено до IV класу небезпеки із санітарно захисною зоною 100 м, що підтверджується автоматичними розрахунками за допомогою програми ЕОЛ+3.5.5. Однак розрахунки, які були проведені відносно 24 джерел викиду за допомогою ручного способу показали, що є незначні порушення санітарно-захисною зони. Розходження в результаті щодо порушення санітарно захисної зони в результаті роботи підприємства можна пояснити відмінністю ручного та автоматичного способів розрахунку.

Проведені в роботі розрахунки шкідливих речовин ручним та автоматичним способами показали, що результати цих способів суттєво відрізняються між собою. На сьогоднішній день розрахунок впливу шкідливих викидів у навколишнє середовище ручним способом майже ніде не проводиться, оскільки його результати будуть не такими точними й наглядними, як у автоматичного способу розрахунку, тому на сьогоднішній день, з розвитком сучасних технологій, широкого розповсюдження набув автоматичний спосіб розрахунку за допомогою програми для розрахунку розсіювання викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря та оцінці впливу шкідливих речовин діючих та проектуючих підприємств ЕОЛ +3.5.5. Крім того розрахунок оцінки впливу на навколишнє середовище за допомогою програми ЕОЛ+3.5.5 дозволяє мінімізувати витрату часу на проведення розрахунків, що є ще однією з переваг автоматичного способу розрахунку. ЕОЛ +3.5.5 після занесення необхідних даних у таблиці, експорту та проведення автоматичного розрахунку дозволяє спостерігати фон розсіювання шкідливою речовини з урахуванням рози вітрів та концентрацію шкідливої речовини у заданих точках за допомогою растрової карти, чого не можна спостерігати після проведення ручного способу розрахунку.

Проведені ручним способом розрахунки показали, що джерела викиду сепаратор №3 та сепаратор типу Беслан перевищують допустиму санітарно-захисну зону на 5 м. та 6,32 м. відповідно. Виходячи з проведеного аналізу розрахунків ручним способом можна зробити висновок, що діючі природоохоронні заходи  не відповідають заявленим підприємством даним та порушують заявлену санітарно-захисну зону (100 м.) так як є перевищення допустимих норм, а значить, потрібно модернізація технологій, щодо зменшення фону розсіювання зернового пилу, а саме збільшення висоти труби викиду. В свою чергу після проведення автоматичного способу розрахунку за допомогою програмного забезпечення ЕОЛ+3.5.5 перевищень екологічних нормативів не спостерігається, а отже підприємство, згідно автоматичного способу розрахунку, відповідає всім заявленим даним та не порушує жодних екологічних нормативів.