14 Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.

Нормативні акти місцевих органів самоврядування в галузі екології та співвідношення їх змісту з законодавчими та нормативно-правовими актами центральних органів влади і управління. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» 4, приймають нормативно-правові рішення і розпорядження, які не повинні суперечити Конституції України (ст. 144) і діючому екологічному законодавству і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами на підпорядкованій цим органам території. Правова природа цих актів обумовлена ​​їх правовим статусом, визначеним Конституцією України та спеціальними законами. Згідно Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (1999) державні адміністрації областей, районів, міст Києва та Севастополя, а також районів у цих містах приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення. Такі ж за назвою акти відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) приймають сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, а також виконавчі комітети сільських, міських і районних у містах рад. актами місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування вирішуються питання місцевого життя, в тому числі екологічного характеру. Ними, зокрема, затверджуються місцеві програми охорони довкілля, передбачаються заходи екологічного характеру в процесі забудови і благоустрою, забезпечення санітарного благополуччя, утилізації та переробки відходів і т.д .. Нормативні рішення є обов'язковими для виконання в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

15 Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин

Суспільні відносини, врегульовані еколого-правовими нормами, тобто відносини, суб'єкти яких діляться взаємними правами і обов'язками згідно з приписами норм екологічного права, носять назву екологічних правовідносин.

Підставою виникнення екологічних відносин є юридичні факти, що виступають як події (відбуваються поза волею людини), або дії (результат вольової поведінки людини). Дії проявляють себе як правомірні або як правопорушення. Прикладами подій є: аварії, катастрофи, стихійного лиха (повінь, землетрус тощо.). Діями, наприклад, є отримання дозволів на викиди (скиди) забруднюючих речовин, організація проведення обов'язкової екологічної експертизи тощо, а також правопорушення : недотримання умов спеціального природокористування, визначені в дозволах на його здійснення; ігнорування (невиконання) висновків обов'язкової екологічної експертизи; недотримання умов надання органами державної влади іншим особам інформації про здійснення природоохоронних заходів, стан навколишнього середовища (приховування такої інформації, її спотворення, перекручування тощо) та ін ..

До підстав припинення екологічних правовідносин відносяться відповідні адміністративні акти, припинення існування або діяльності юридичної особи, відмова від природокористування, закінчення терміну договору, ліцензії, судове рішення і т.д.

Правова екологія формується у складі соціальної екології як сукупність норм різних галузей права, що регулюють суспільні відносини у сфері взаємодії суспільства і природи. Вона не належить до числа цілісних правових структур.Наше право ділиться на окремі галузі права та інститути за предметом правового регулювання, а не за функціями, які виконуються правом. Відповідно, в системі права не місце «екологічному праву». Екологічне навантаження несуть всі галузі права, його інститути і норми права, так чи інакше пов'язані з регулюванням взаємодії суспільства і природи.

Співвідношення екологічного та цивільного права. Екологічні відносини мають схожість з цивільно-майновими відносинами:

• право власності та інші майнові права на природні ресурси;

• відшкодування шкоди природному середовищу;

• відшкодування шкоди здоров'ю та майну громадян від несприятливого впливу навколишнього середовища;

• відповідальність власників джерела підвищеної небезпеки.

Однак між названими відносинами існує і певна різниця, що дозволяє вважати їх різнорідними відносинами зі своїми правовими формами і методом правового регулювання:

• екологічні відносини існують тільки в період нормального розвитку об'єктів без відриву їх від єдиного природного середовища;

• екологічні відносини, зміст яких складають природні об'єкти, розвиваються за законами природи, підлягають впливу цих законів, тому вплив людей і права на дані відносини обмежений;

• суб'єкти екологічних відносин зобов'язані дотримуватися екологічних нормативів, обумовлюється єдиної екологічної системою, лімітами при використанні природних об'єктів і ін .;

• в екологічних відносинах правовий режим містить значну кількість імперативних приписів, виконання яких є обов'язковим для суб'єктів цих відносин.

Співвідношення екологічного та адміністративного права.

Існує схожість і різниця між екологічними та адміністративними відносинами. У них суб'єкти підлягають владним розпорядженням, проте в екологічних відносинах це проявляється не у всіх випадках, тоді як в адміністративних відносинах владні розпорядження в управлінні є основним елементом.

Екологічна функція права - складова частина його загальної соціальної функції, яка спрямована на регулювання суспільних відносин у сфері взаємодії суспільства і природи з метою забезпечення якості навколишнього природного середовища.

У структурі права виділяються кілька еколого-правових галузей, основними з яких з: природоресурсний і природоохоронне.

Прірооноресурсне право - система правових норм, що регулюють природоресурсний відносини на основі державної власності на ресурси природи з метою раціонального використання, охорони та відновлення земельних, лісових та ін. Ресурсів, охорони прав природокористувачів і держави, зміцнення законності у даній галузі відносин.

Природоохоронне право - система правових норм, що регулюють природоохоронні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і т.п ..

Об'єкт ресурси природи, які з джерелом матеріального виробництва та об'єктами виключно власності держави навколишнє середовище як система природних модифікованих екологічних систем, природні об'єкти та комплекси, взяті у взаємодії взаємозв'язку з іншими і комплексами середовища

Мета забезпечення господарських інтересів держави і суспільства у використанні природних ресурсів з урахуванням вимог їх раціональної експлуатації та охорони навколишнього середовища реалізація екологічних інтересів суспільства у попередженні та ліквідації забруднення, виснаження, руйнування навколишнього середовища

Правове регулювання спрямоване на організацію охорони та раціонального використання земель, лісів і т.д. як об'єктів права виключної власності держави спрямовані на організацію охорони земель, лісів і т.д. як складових частин навколишнього середовища

Законодавство сукупність нормативних актів, що встановлюють порядок раціонального використання природних ресурсів (земельних, водних та ін.) Як об'єктів права державної власності сукупність нормативних актів, що встановлюють порядок охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, захисту навколишнього середовища з метою забезпечення якості середовища життя людини в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь

Відмінність природоресурсного права від екологічного права

Відмінність природоресурсного права від екологічного права відображена в предметі, методі правового регулювання та їх джерелах.

Предметом екологічного права є суспільні відносини особливої ​​природи, які стосуються не стільки самих природних процесів, скільки внутрішніх і зовнішніх зв'язків цих об'єктів, їх властивостей, стану, процесів, що відбуваються в них. А природоресурсне право звужує коло цих відносин в економічно значущих.

На відміну від екологічного права, що регулює загальні екологічні відносини, природоресурсне право вивчає тільки суспільні відносини, пов'язані з природними комплексами: землею, водою, лісами і т.п .;

Предмет природоресурсного права вужчий, ніж, предмет екологічного права.

За методом правового регулювання екологічне право також відрізняється від природоресурсного права. Воно має більш обумовлений вольовий метод правового регулювання і ця обумовленість відображає дію основних законів екології.