- •44. Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.
- •45. Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- •46. Державний облік об’єктів та речовин, що негативно впливають на стан нпс.
- •Дополнительние вопросы
- •6 Система екологічного права: загальна, особлива і спеціальна частини екологічного права; основні інститути екологічного права.
- •7 Виникнення й основні етапи становлення природоохоронного законодавства і права на території сучасної України.
- •11 Конституційні основи екологічного права та їх основоположне значення для розвитку природоохоронного законодавства.
- •12 Спеціальні закони як джерела екол. Права: зміст і структура Закону “Про онпс”
- •13. Нормативно-правові акти органів центральної виконавчої влади і спеціальних відомчих органів управління як джерела екологічного права.
- •14 Нормативні акти органів місцевого самоврядування у сфері екології та співвідношення їх змісту з правовими актами центральних органів влади й управління.
- •15 Екологічні правовідносини та їх відмінні риси від суміжних правовідносин: підстави виникнення, змінення та припинення екологічних правовідносин
- •16 Основні види та особливості зміст екологічних правовідносин: співвідношення правових і технічних норм у врегулюванні екологічних правовідносин.
- •18 Поняття і функції об’єктів природи: природні об’єкти, природні ресурси та природні комплекси, їх інтеграція і диференціація; фонди природних об’єктів.
- •19 Природне і соціальне середовище як інтегровани об’єкт екологічного права: матерілізовані та нематеріалізовані об’єкти екологічного права.
- •20 Суб’єкти екологічного права: природоохоронна правосуб’єктність і екологічні права й обов’язки юридичних і фізичних осіб.
- •21 Право власності українського народу на природні багатства: суб’єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні об’єкти та їх ресурси.
- •22 Підстави виникнення права власності на природні об’єкти: сучасні цивільно-правові засади виникнення права власності на природні об’єкти.
- •23 Особливості змісту та умови здійснення правомочностей власності щодо природних об’єктів: законодавчі обмеження прав власників природних об’єктів.
- •24 Умови та порядок припинення права державної, комунальної та приватної власності на природні об’єкти та їх ресурси.
- •25 Природокористування як необхідна умови існування людини і суспільства: загальне (загальнодоступне) і спеціальне (врегульоване) природокористування.
- •27 Основні принципи інституту права природокористування: безоплатність загального і платність спеціального природокористування.
- •28. Правоздатність та дієздатність природокористувачів: природні права людини на користування природними об’єктами та їх ресурсами.
- •29 Здійснення права природокористування та основні права й обов’язки природокористувачів: охорона довкілля і захист прав природокористувачів.
- •30 Підстави й умови припинення права природокористування: тимчасове призупинення діяльності природокористувачів, які забруднюють природне середовище.
- •31 Основні принципи управління природокористуванням та природоохороною: пріоритетність вимог екологічної безпеки й особливості її забезпечення.
- •33 Основні функції державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •34 Правовий механізм забезпечення еективності природоохорони: форми екологічного контролю та їх здійснення.
- •35 Правові гарантії участі громадськості в управлінні природокористуванням і природоохороною: правовий статус природоохоронних організацій та екологічних рухів.
- •37 Основні цілі та завдання стандартизації та нормування у сфері онпс.
- •38 Система нормативів та стандартів у сфері природокористування й онпс.
- •39 Фактичні та юридичні критерії якості довкілля: нормативи гранично допустимого шкідливого впливу на довкілля
- •40 Нормування санітарних та захисних зон: умови і порядок їх встановлення та контролю виконання.
- •42 Юридичні вимоги щодо інформації про стан нпс: зміст права громадян на екологічну інформацію.
- •43 Короткострокові та довгострокові екологічні прогнози за їх народногосподарське й природоохоронне значення.
- •44 Законодавчі вимоги щодо ведення екологічного моніторингу та його юридичне і практичне значення.
- •45 Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
- •46 Державний облік об’єктів та речовин, що негативно впливають на стан нпс.
- •47 Сучасний стан нормативно-правового закріплення екологічних прав, свобод та обов’язків людини, громадянина й особистості в національному законодавстві та міжнародних документах.
- •52 Еколого-правови культура як складова частина культури людини та цивілізаційної культури.
- •53 Види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення: кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна.
- •54 Підстави та умови застосування юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
45 Правове регулювання ведення кадастрів природних ресурсів та їх еколого-правовий зміст.
Термин "кадастр" (от фр. Сасиазиге, реестр) означает систематизированный банк количественных и качественных данных в отношении определенного объекта. Согласно государственные природноресурсови кадастры - это реестры, содержащие систему сведений и документов о правовом режиме тех или иных природных ресурсов, их распределение среди владельцев и пользователей, в том числе арендаторов, о качественной и стоимостной характеристики природных ресурсов, данные о регистрации права собственности и права пользование природными ресурсами и договорами на их аренду, учета количества и качества природных ресурсов тощо.Головною целью ведения государственных кадастров природных ресурсов является учет количественных, качественных и других характеристик природных ресурсов, объема, характера и режима их использования. Систематизированы и сведены сведения кадастров природных ресурсов в зависимости от их характера и содержания объединяются в соответствующие разделы, каждый из которых выполняет в кадастре определенную функцию и является носителем конкретного вида информации.Это может быть информация о правовом, естественно, хозяйственное положение природного ресурса, его отдельные составные части, постоянные или те, изменяющихся во времени, властивости.Единого кадастра всех природных ресурсов не существует, поэтому по каждому из видов природных ресурсов ведется отдельный кадастр. Термин "природноресурсови кадастры" имеет обобщающий характер и используется в юридической литературе для характеристики различных видов государственных кадастров, а именно: земельного, водного, лесного, кадастра месторождений и проявлений полезных ископаемых, кадастра животного мира, кадастра территорий и объектов природно-заповедного фонда , учета в области охраны атмосферного воздуха. Следует отметить, что каждый отдельный кадастр характеризуется специфическим содержанием сведений и их внешним проявом.Ведення государственных кадастров в области природопользования и охраны окружающей природной среды осуществляется на основании Закона «Об охране окружающей природной среды» (ст. 23), Земельного кодекса Украины (статьи 193 - 204), Кодекса Украины о недрах (статьи 42-44), Водного кодекса Украины (статьи 24-28), Лесного кодекса Украины (статьи 49-53), законов Украины «О растительном мире» (ст. 38), «О животном мир »(ст. 56),« Об охотничьем хозяйстве и охоте »(статьи 6, ЗО),« О природно-заповедном фонде Украины »(статьи 56-59),« О Красной книге Украины »(ст. 15),« О курортах »(статьи 35-37),« Об обращении с радиоактивными отходами »(ст. 16). Порядок ведения государственного кадастра каждого из природных ресурсов регулируется отдельным постановлением Кабинета Министров Украины.
46 Державний облік об’єктів та речовин, що негативно впливають на стан нпс.
Стаття 24. Державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовіщаОбьекти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє середовище, види та розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку. (Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 198-IV (198-15) від 24.10.2002) Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, які ведуть державний облік у цієї галузі.Збір, обробка та подання відповідним державним органам зведеної статистичної звітності про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань з охорони навколишнього середовища та іншої інформації, ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною для республіки системою в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Державному обліку підлягають об'єкти, що шкідливо впливають або можуть впливати на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє середовище, види та розміри шкідливих фізичних впливів на нього.
Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, які ведуть державний облік у цій галузі.