МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ Й ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАТВЕРДЖЕНО: УЗГОДЖЕНО:

Проректор Декан факультету

з науково-педагогічної української й іноземної

роботи філології та

мистецтвознавства

_______________Чернецький С.О. ____________Попова І.С.

«_____»___________2015р. «_____»___________2015р.

Програма

Комплексного кваліфікаційнОГО екзаменУ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Напрям підготовки 6.020303 – Філологія (українська мова і література)

Дніпропетровськ 2015

Загальні положення

Пропонована програма комплексного кваліфікаційного екзамену з історії української літератури містить перелік питань із основних розділів курсу «Історія української літератури», а також списки рекомендованої літератури та критерії оцінювання знань та вмінь претендентів на навчання за освітньо-професійними програмами магістра, спеціаліста.

Цей стандарт використовується при атестації фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

напряму підготовки 6.020303 – Філологія (українська мова і література)

освітнього рівня бакалавр

з узагальненим об’єктом діяльності: властивості мови, особливості художньої літератури, знакова система та словесність, процес навчання

Фахівець підготовлений до роботи за в галузі економіки за ДК 009: 2010:

Клас 85.31. «Загальна середня освіта»

і може працювати

‑ у початковій шкільній освіті;

‑ у базовій середній освіті;

‑ у професійних закладах;

‑ у громадських організаціях;

‑ в освітянській діяльності для дорослих.

Бакалаври здатні виконувати професійну роботу за ДК 003:2010:

2320 Викладачі середніх навчальних закладів

33 Фахівці в галузі освіти

3310 Фахівці з початкової освіти

3340 Інші фахівці в галузі освіти

і може обіймати первинні посади за ДК 003:2010:

2320 Вчитель середнього навчально-виховного закладу

2351.2 ‑ Методист.

Комплексний кваліфікаційний екзамен з історії української літератури передбачає перевірку засвоєння курсу «Історія української літератури», розуміння органічного зв’язку вітчизняного літературного та історичного, суспільно-політичного процесів; історичних та художньо-естетичних шляхів розвитку української літератури від найдавніших часів до сьогодення, знання про основні художньо-стильові парадигми вітчизняного письменства, про творчість його чільних представників та її літературознавчо-критичну рецепцію, а також формування наукового світогляду, діалектичного підходу до оцінки літературної творчості, зокрема у процесі формування національної самосвідомості й збереження національної культури; розкриття художньої природи письменства як одного з родів мистецтва; ознайомлення з теоретичними працями про методологічні принципи літературознавчої науки.

У результаті вивчення дисциплін фахівець повинен знати:

особливості періодизації української літератури;

особливості давньої української літератури;

літературознавчу термінологію;

літературні напрямки, стилі, жанри в української літератури ХІХ ‑ ХХ ст.;

методику аналізу прозових та поетичних творів української літератури;

специфіку індивідуальної творчої манери чільних письменників;

основні напрямки розвитку сучасної літератури;

ідейно-естетичні, художньо-стильові особливості творів української літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття;

Підготовлений фахівець повинен вміти:

визначати органічні взаємозв’язки української літератури з іншими дисциплінами та з широким контекстом української культури;

орієнтуватися в художніх напрямах та течіях української літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття;

визначати специфіку художнього світу, презентації авторської свідомості у творах української літератури;

характеризувати героїв як носіїв певних морально-етичних цінностей, національно-етичного ідеалу, ментальності;

аналізувати на мікро- та макрорівні художні твори різних жанрів;

орієнтуватися в базових засадах теорії та історії віршування;

розрізняти засоби образотворення, психологізації, композиційні прийоми, засоби художньої виразності поетичного тексту у творах української літератури різних періодів;

застосовувати методологічні здобутки вітчизняної літературної критики.