- •Специфіка писемного ділового мовлення
- •Види усного спілкування. Жанри публічних виступів.
- •Запишіть слова, знявши риску. Поясніть правопис.
- •Розписка
- •Запишіть українською мовою. Розставте розділові знаки.
- •1.Поняття «мова» і «мовлення». Спільні та відмінні риси.
- •2.У поданих іменниках визначте форму родового відмінка однини. Поясніть правопис закінчень.
Розписка
Розписка — це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передання й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей. До розписки входять такі реквізити:
прізвище, ім'я, по-батькові та посада того, хто дає розписку;
посада, прізвище, ім'я та по батькові того, кому дається розписка;
у чому конкретно дано розписку (обов'язково слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів);
дата й підпис того, хто отримує цінності.
Якщо передаються суми грошей, у розписці вказують адресу, номер і серію паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуться словами, а в дужках — цифрами: в сумі п'ять тисяч шістсот двадцять (5 620) гривень. Підпис особи, що дає розписку, засвідчується нотаріальною конторою.Розписка пишеться лише в одному примірнику. Ніякі виправлення в ній неприпустимі.
Зразки розписок
Р о з п и с к а
Я, старший викладач кафедри географії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Мойсієнко К. А., отримав від завідувача складу Бережного Т. Ф. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) двадцять (20)рюкзаків; 2) шість (6) наметів; 3) двадцять три (23) лопати; 4) п'ять (5) емальованих відер. Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку.
Підстава: наказ ректора університету № 325 від 12.07.96 р.
16.07.96 |
(п і д п и с) |
Р о з п и с к а
Мною, студентом педагогічно-індустріального факультету Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова І. С. Боровком, отримано від завідувача бібліотеки М. Т. Тесленко для тимчасового користування на час канікул 2 (два) підручники з креслення, 1 (один) підручник з математики й 1 (один) “Український правопис”.
24 січня 1997 р. |
(п і д п и с) |
Запишіть слова, на місці крапок, вставте потрібну літеру е або и.
В кількох дієслівних коренях, де випадає ненаголошений И: загинати, відтинати, напинати, починати, розминати, засинати, вмикати, проривати.. На межі кореня і суфікса, де може бути -ери-, ‑ели‑: перший, великий. У відкритих складах на ри-, ли-: бриніти гриміти.
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяких не перевіряється: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, колектив, левада, легенда, леміш, математика, медаль, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти, чекати; директор, диригент, кишеня, лимон, минуле, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів треба запам'ятати.
Пр.е.зидент, при…вілей, пр…ем’єра, пр…етензія, при…ймач, при…феранс, пр…изер, пр…иватний, пр…едикат, пре…цедент, пр…инаймні, при…зма, пре…стиж, пре…людія, пр…ечетний, при…великий, пре…важкий, пр…ибудова, пр…ибулий, пе..р.е.орати, при…краси, при…бічник, пр…едивний, п.е.ри..метр, пе..р..иферія, п.е.р..ескоп, при…ярок, пре…стол, пре…подобний, при…вокзальний.
Запишіть українською мовою. Розставте розділові знаки.
Форма и величина грудной клетки зависят от развития мускулатуры и лёгких. Это в свою очередь связано с образом жизни и профессией человека. Обычно различают три формы грудной клетки коническую цилиндрическую и плоскую. Грудная клетка приобретает коническую форму у людей с хорошо развитой мускулатурой и лёгкими. При слабо развитой мускулатуре и лёгких грудная клетка приобретает плоскую форму.
Форма та розмір грудної клітки залежить від розвитку м*язів та легень. Це в свою чергу пов*язано зі способом життя та професією людини. Зазвичай розрізняють три форми грудної клітки:конічна,циліндрична,плоска. Грудна клітина набуває конічної форми у людей з добре розвиненими м*язами та легенями. При погано розвинених М*язах та легенях грудна клітка набуває плоску форму.
Білет № 19
Групи сучасної української медичної термінологічної лексики (за будовою, лексичним значенням, вживанням).
За значенням медичні терміни поділяють на:
І. Анатомічні – це назви частин тіла та їх складових органів: кістка, м’яз, скелет, хребет, стопа, шлунок.
ІІ. Клінічні – слова чи словосполучення, що вказують на назви захворювання та методи обстеження, діагностику, лікування:
хірургічні: апендицит, виразка, непрохідність, грижа, гострий холецистит;
урологічні: ниркова коліка, гострий простатит, гостра затримка сечі;
терапевтичні: гастрит, запалення легенів, бронхіальна астма.
ІІІ. Фармацевтичні – назви хімічних речовин, лікарських препаратів, їх функції та дія на людський організм: мукалтин, нітрогліцерин, анальгін, мазь.
За будовою медичні терміни поділяються на:
прості, які містять одну основу: пухир, нирка, зуб, око, покрив, шкіра, ін’єкція, хребець;
складні, які складаються з двох чи більше основ: анатомо-клінічний, жовчнокам’яний, тазостегновий, рауш-наркоз, резус-антитіло, альфа-промені, кровотеча;
складені, які містять два чи більше слова: адамове яблуко, інфаркт міокарда, хвороба Аддісона.
За вживанням медичні терміни розглядають у таких групах:
а) міжнародні терміни, тобто такі, що не мають відповідників в українській мові: кардіолог, мікрохірургія, шприц, дальтонізм, зонд, бандаж, урологія, артерія;
б) терміни іншомовного походження, на позначення понять яких існують українські слова: симптом – ознака, анамнез – історія хвороби, аналіз – дослідження, фактор – причина, гепатит – жовтяниця, анемія – недокрів’я;
в) терміни, утворені на власне українському мовному ґрунті: хребет, сказ, легені, правець, куприк, виразка.
Отже, сучасна українська медична термінологія пройшла досить довгий і складний шлях розвитку – від термінологізації спільнослов’янських і давньоруських загальновживаних слів, прямого запозичення лексичних одиниць з латинської, грецької та західноєвропейських мов до вироблення власних найновіших словотворчих моделей з використанням як національних, так і інтернаціональних терміноелементів.
На місці крапок вставте, де потрібно, м’який знак.
М'який знак пишеться: після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н; у суфіксах типу -зьк, -еньк. У дієслівних формах дійсного та наказового способу
М'який знак не пишеться: Після р у кінці складу або слова, після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий), між подвоєними м’якими приголосними, Після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин.
Галузь, джерельце, різьба, пісня, призьба, слизько, кузня, Наталчин, Валчин, рибалчин, сеньйор, доньчин, піднісся, підносся, кварц, селянський, тонший, серйозний, Зорька, ніч, Сибір, сядьмо, пухирчик, бульйон, медальйон, Донченко, Харків, тюрьма, гіркий, тьмяний.
