34. Принцип, що зумовлює необхідність головним чином законодавчого визначення основних аспектів цілей, функцій, структур, процесу, самих принципів державного управління.

в) принцип правової впорядкованості;

35. Принцип в державному управлінні, що слугує створенню демократичної, правової організації державної влади.г) принцип поділу влади.

36. Творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множини можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. в) прийняття рішення

37. Метод обґрунтування рішень у системі державного управління.а) аналіз політики;

38. Визначення цілей повинно супроводжуватись розробкою критеріїв оцінки їх досягнення. Цілі мають відповідати принципам:

б) SMART;

39. Цілі, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства.

в) суспільно-політичні;

40. Цілі, які відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей.

а) соціальні;

41. Цілі, які характеризують і утверджують економічні відносини, що забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно-політичних та інших цілей.

б) економічні;

42. Логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних сфер, збудовані в такій формі, яка дає змогу найбільш ефективно досягти цілей державної влади.

б) структура органу;

43. Це способи і прийоми аналізу та оцінювання управлінських ситуацій, використання правових і організаційних форм, впливу на свідомість і поведінку людей у керованих суспільних процесах, відносинах і зв’язках.

г) методи управлінської діяльності.

44. Методи, що пов’язані з умовами праці, побуту, дозвілля людей, наданням їм соціальних послуг, залученням у процес правовідносин, розвитком громадської і політичної активності.

г) соціально-політичні.

45. Методи, що передбачають способи і прийоми, дії прямого і обов’язкового визначення поведінки і діяльності людей з боку відповідних керівних компонентів держави.

б) адміністративні;

46. Система управління, в якій влада належить адміністрації чиновників.

а) бюрократія;

47. Урегульована законодавством професійна діяльність осіб, котрі обіймають посади в державних органах, підприємствах, установах щодо практичного виконання завдань і функцій держави.

г) державна служба.

48. Служба, що здійснюється зі «зброєю в руках».

б) мілітаризована служба;

49. Особа, котра обіймає посаду в державному органі та організації, здійснює в установленому законом порядку трудові функції на професійних засадах , одержує заробітну плату за рахунок коштів з державного бюджету.

в) державний службовець;

50. Державні службовці, службовий статус яких регулюється нормами адміністративного права.

а) які мають публічно-правовий статус;

51. Державний службовець, котрий займається управлінням, має публічно-правовий статус, здійснює державно-владні повноваження, видає певні правові акти та може бути притягнутим до підвищеної юридичної відповідальності.

а) посадова особа;

52. Протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

в) корупція;

53. Результат, зіставлений із затратами на його досягнення (вони включають не лише прямі витрати на систему управління, а й витрати на реалізацію управлінських рішень).

б) ефективність управління;

54. Критерій оцінювання результативності, що передбачає дотримання встановленого законом терміну надання адміністративної послуги з орієнтацією на якнайшвидше вирішення справи.

в) своєчасність;

55. Критерій оцінювання результативності, що передбачає наявність та доступність інформації, необхідної для отримання адміністративної послуги.

г) відкритість.

56. Критерій оцінювання результативності, що передбачає фактичну можливість особи звернутися за отриманням адміністративної послуги.

а) доступність;

57. Держава, яка здатна відповідно до принципів верховенства права забезпечити усім громадянам гідний рівень життя, гарантувати безпеку і соціальну допомогу, громадянський мир і злагоду в суспільстві.

б) соціальна;

58. Грошова виплата (одноразова чи періодична), яка призначається окремим категоріям громадян у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

в) допомога;

59. Юридично закріплене становище людини в суспільстві, відповідно до якого фізична особа як суб’єкт права вступає у правовідносини, координує свою діяльність і поведінку в суспільстві.

г) правовий статус людини.

60. Економічна система, в якій регулювання економічних процесів здійснюється і ринковим механізмом, і державою, в якій існують різні форми власності і господарювання.

а) змішана економіка;

61. Сукупність заходів державного впливу на об’єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб’єктів національної економіки, узгодження їхніх інтересів і дій для реалізації суспільних цілей.

б) державне регулювання економіки;

62. Основа прогресу в усіх сферах економіки, що підштовхує виробників товарів і послуг впроваджувати все нове й передове, покращувати якість продукції і знижувати витрати на її виробництво.в) конкуренція

63. Законодавство, що визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за його дотриманням.

г) антимонопольне.

64. Є добровільним громадським формуванням, що створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

б) об’єднання громадян;

65. Об’єднання, характерною ознакою діяльності яких є взаємодопомога в розв’язанні своїх власних проблем, особливо у взаєминах з владними інститутами.

а) об’єднання за принципом мети і спільної проблеми;

66. Об’єднання, до яких відносять різноманітні групи самовдосконалення, за інтересами тощо.

б) об’єднання «клубного типу»;

67. Об’єднання, діяльність яких, спрямована на вирішення гуманітарно-соціальних проблем певних категорій населення – людей похилого віку, багатодітних сімей, бідних, хворих тощо.

в) об’єднання соціальної справедливості;

68. Закріплений у законодавстві та забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушення зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належалив)конституційно-правова відповідальність

69. Суспільно небезпечне або шкідливе діяння (дія або бездіяльність), яке порушує норму права.

б) правопорушення;

70. Передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність).

в) злочин;

71. Вид юридичної відповідальності, суть якого полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, що вчинила злочин, державного примусу у формі покарання.

г) кримінальна відповідальність.

72. Шкідливе винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене деліктоздатною особою, що може каратися адміністративно, конституційно, дисциплінарно, матеріально та цивільно-правово, залежно від тяжкості проступку.

а) проступок;

73. Вид юридичної відповідальності, зміст якої полягає у примусовому, з додержанням встановленої процедури, застосуванні правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопорушником.

а) адміністративна відповідальність;