- •1. Це сукупність державних і недержавних суб’єктів публічної влади, ключовими структурними елементами якої є: органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування:
- •4. Організація, форми і закономірності функціонування системи органів публічної влади є:
- •11. Школа, яка пропонувала використовувати прийоми регулювання відносин між працівниками не тільки економічного плану, а й різні мотивації та потреби.
- •13. Основу даної концепції становлять ринкові моделі регулювання.
- •16. Є цілісною підсистемою суспільства, що охоплює всі види виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей.
- •18. Це сфера публічних дій у боротьбі з представниками різних груп особливих інтересів, яка пов’язана з процесами, відкритими для громадськості, з прозорістю дій, що відбуваються.
- •34. Принцип, що зумовлює необхідність головним чином законодавчого визначення основних аспектів цілей, функцій, структур, процесу, самих принципів державного управління.
- •74. Різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер.
- •75. Вид юридичної відповідальності, яка полягає в обов’язку працівника відповідати перед роботодавцем за проступок і зазнавати санкцій, передбачених законодавством про працю.
- •76. Вид юридичної відповідальності, зміст якої полягає у настанні передбачених цивільно-правовою нормою негативних майнових наслідків, які завжди є для правопорушника додатковим майновим обтяженням.
18. Це сфера публічних дій у боротьбі з представниками різних груп особливих інтересів, яка пов’язана з процесами, відкритими для громадськості, з прозорістю дій, що відбуваються.
а) публічна політика;
19. Система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян, їх об’єднань, що добровільно сформувалися і перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім втручанням держави, призначеної створювати умови для реалізації належних їм прав і свобода а) громадянське суспільство;
20. Політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас виступає офіційним представником усього суспільства та виконує загальносоціальні справи на основі правових норм, котрими забезпечує узгодження соціально-групових, індивідуальних і суспільних інтересів.б) держава;
21. Це вид соціальної влади як способу управління суспільством, що виражається у системі публічно-політичних, вольових (керівництво-сприйняття) відносин, які виникають між суб’єктами політичної системи суспільства на ґрунті правових норм.
б) державна влада;
22. Влада, перебуває на службі у суспільства, слугуючи важелем його управління.
в) публічна влада;
23. Влада, що концентрується в апараті, системі органів держави і здійснюється через них.
г) апаратна влада.
24. Узаконена влада, що концентрується в апараті, системі органів держави і здійснюється через них.г) легалізована влада.
25. Специфічний інститут політичної системи, що базується на механізмі впливу груп, які сформовано навколо спільних інтересів, на уповноважені органи для ухвалення того чи іншого нормативно-правового акта або рішення.в) лобізм;
26. Легітимне публічно-самоврядне волевиявлення територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що являє собою здійснення народовладдя на локально-територіальному рівні, самостійний вид суспільної політичної влади.
а) муніципальна влада;
27. Право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб вирішувати питання в межах Конституції і законів України.
б) місцеве самоврядування;
28. Громада, яка представляє спільноту мешканців, жителів населених пунктів, об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.в) територіальна
29. Органи, що утворюються за ініціативою жителів з дозволу відповідних рад.
б) самоорганізації населення;
30. Це зосередження управління в одному центрі, створення ієрархічної структури управління, в якій переважають вертикальні зв’язки.в) централізація;
31. Форма прийняття управлінських рішень, при якій влада передається на нижчі ієрархічні рівні, в тому числі органам місцевого самоврядування.а) децентралізація;
32. Найвищий орган виконавчої влади.г) КМУ.
33. Принцип, що відтворює народовладдя в державному управлінні й передбачає встановлення глибоких і постійних взаємозалежностей між суспільством і державою. в) принцип правової впорядкованості
