- •1. Це сукупність державних і недержавних суб’єктів публічної влади, ключовими структурними елементами якої є: органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування:
- •4. Організація, форми і закономірності функціонування системи органів публічної влади є:
- •11. Школа, яка пропонувала використовувати прийоми регулювання відносин між працівниками не тільки економічного плану, а й різні мотивації та потреби.
- •13. Основу даної концепції становлять ринкові моделі регулювання.
- •16. Є цілісною підсистемою суспільства, що охоплює всі види виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей.
- •18. Це сфера публічних дій у боротьбі з представниками різних груп особливих інтересів, яка пов’язана з процесами, відкритими для громадськості, з прозорістю дій, що відбуваються.
- •34. Принцип, що зумовлює необхідність головним чином законодавчого визначення основних аспектів цілей, функцій, структур, процесу, самих принципів державного управління.
- •74. Різновид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер.
- •75. Вид юридичної відповідальності, яка полягає в обов’язку працівника відповідати перед роботодавцем за проступок і зазнавати санкцій, передбачених законодавством про працю.
- •76. Вид юридичної відповідальності, зміст якої полягає у настанні передбачених цивільно-правовою нормою негативних майнових наслідків, які завжди є для правопорушника додатковим майновим обтяженням.
Публічне адміністрування
1. Це сукупність державних і недержавних суб’єктів публічної влади, ключовими структурними елементами якої є: органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування:
а) публічна адміністрація;
2. Термін «адміністрація» походить від латинського administro, що у перекладі означає:г) прислуговую,допомагаю;
3. Загальний принцип державного управління, що означає відкритість та прозорість функціонування виконавчої влади, забезпечує зв'язок її органів та посадових осіб із суспільством, громадянами.в) публічність;
4. Організація, форми і закономірності функціонування системи органів публічної влади є:
в) предметом публічного адміністрування;
5. Навчальна дисципліна, що дає своїм слухачам знання принципів, функцій, методів і прийомів управління, організації державного апарату і державної служби, форм управлінської діяльності, державно-управлінських відносин.в) публічне адміністрування;
6. Метод, що передбачає спосіб пізнання, за допомогою якого на основі подібності об'єктів у одних ознаках роблять висновок про їх схожість.б) аналогія;
7. Метод, що передбачає вивчення явищ, суб'єктів та об'єктів публічного адміністрування через створення і дослідження їх копій, що замінюють оригінал у певних аспектах, які цікавлять дослідника.г) моделювання.
8. Метод, що передбачає розгляд інтегральних якостей цілісності, якими її складові елементи не володіють.б) синтез;
9. Школа, яка забезпечила використання наукового аналізу для визначення найкращих способів досягнення необхідних результатів, ввела поняття хронометражу у виконання роботи, аналіз операцій, що виконуються, врахувала людський фактор, акцентувала увагу на важливості підбору кадрів.
б) наукового управління;
10. Першим зробив спробу визначити принципи й основи правильної організації діяльності адміністративного апарату.б)Ф. Гілберт
11. Школа, яка пропонувала використовувати прийоми регулювання відносин між працівниками не тільки економічного плану, а й різні мотивації та потреби.
г) людських відносин.
12. Теорія, в основі якої, лежить ідея, що люди діятимуть певним чином, бо вони сподіваються на важливу для них винагороду.в) сподівання;
13. Основу даної концепції становлять ринкові моделі регулювання.
б) нового державного менеджменту;
14. Сфера, що відображає простір, у межах якого реалізуються відносини між громадянським суспільством як системою, здебільшого горизонтально вибудуваних структур, що слугують для формування та захисту групових інтересів, і політичною владою, її юридичними, силовими й адміністративними інститутами.б) публічна;
15. Багаторівнева система, яка виявляє себе через певні відносно самостійні сфери: економічну, соціальну, правову, політичну та ін.в) публічна сфера;
16. Є цілісною підсистемою суспільства, що охоплює всі види виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людей.
г) економічна сфера.
17. Сфера, що відображає відносини і взаємодію індивідів, соціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві.в) соціальна;
