Позичковий капітал підприємства
Перехід до ринкових умов господарювання породжує об’єктивну необхідність використання суб’єктами підприємницької діяльності позичених фінансових ресурсів поряд із власними коштами, які є у їх розпорядженні. Саме тому підприємству необхідно планувати можливості фінансування свого підприємства, тобто удосконалювати політику формування позикових коштів, оскільки позикові кошти для підприємства мають дуже важливе значення. У процесі розвитку підприємства в міру погашення його фінансових зобов’язань виникає потреба в притягненні нових позикових засобів. Джерела і форми залучення позикових засобів підприємством дуже різноманітні.Бачинський Володимир Віталійович Значення позикового капіталу і політика його формування
Рух позичкового капіталу здійснюється у формі кредиту. Кредит (кредитні відносини) - це відносини між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності.
Кредитні взаємини між банком та суб’єктом господарської діяльності регулюються кредитним договором,який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. Крім заяви потрібно подати ще такі документи :
Техніко-економічне обгрунтування кредитного заходу;
Копії контрактів між продавцем і покупцями;
Копії договорів оренди землі, приміщень, обладнань тощо;
Розрахунки очікуваних доходів від проведення заходу, що кредитується,за рахунок яких очікується погасити майбутній кредит;
Бухгалтерські та фінансові звіти;
Виписки за рахунками позичальника,відкритими в інших банках;
Висновки аудиторських фірм про фінансовий стан позичальника;
Договір застави, поручительства, гарантії, страхування;
Бізнес-план по здійснюваному заході;
Розрахунки надходження і витрачання грошових коштів;
Розрахунок одержання прибутку та його розподілу.
Якщо позичальник не є клієнтом банку, тоді він подає ще додаткові документи:
Статут підприємства;
Засновницький договір;
Свідоцтво про реєстрацію;
Довідка про знаходження на обліку в податковому органі;
Картку зі зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на рахунках.
Кредитоспроможність (платоспроможність) - це здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Головна мета оцінки кредитоспроможності позичальника - оцінка кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом.
На аналізованому підприємстві «погана кредитна історія» стала реальністю у 2002 році, коли із-за певних причин сплата заборгованих грошей була неможливою. Сьогодні існує багато невеликих банків, готових надати кредит позичальникові з негативною кредитною історією. Але за умови, що той закрив всі попередні борги. Увійшовши в становище позичальника, можна припустити ситуацію, коли форс-мажорні обставини змушують навіть саму порядну людину мимоволі стати «злісним неплатником». Враховуючи велику ймовірність повторного виходу на прострочення, банкір просто зобов’язаний закласти в процентну ставку витрати на роботу по стягненню заборгованості. Це означає, що клієнт із заплямованою кредитною історією не має шансу отримати вигідний кредит, і найчастіше змушений погоджуватися навіть на самі невигідні умови кредитування.
Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Існує два основних типи облігацій: процентні та безпроцентні, або дисконтні. За процентними облігаціями періодично через певний термін має сплачуватись визначений в умовах випуску процент, який називають купонним. Якщо процентна облігація запропонована для відкритого продажу з подальшим вільним обігом, вона повинна мати купонний лист на виплату процентів. Купони на виплату процентів на дату чергового платежу відрізаються і пред'являються для оплати. Шелудь ко Фін ринок
Факторинг (від англ. factor — агент, посередник) — одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках. Факторингова операція — комісійно-посередницька операція з передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта).Валютні операції 2001
В залежності від строків виконання зобов’язань, вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку позичковий капітал поділяється на довгостроковий та поточний.
На ПГОТАПМ «Львівархпроект» присутній лише поточний позичковий капітал, який сформувався за рахунок таких видів зобов’язань:
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом (заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету) ; поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування (заборгованість по зборах на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, розрахунках за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за страхуванням майна та по інших розрахунках за страхуванням); поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці (заборгованість по нарахованій, але не виплаченій оплаті праці, преміях, допомогах тощо); інші поточні зобов’язання (суми зобов’язань, які не можуть бути включені до інших статей )
Динаміка кредиторської заборгованості за останні 3 роки показана на рис.6.1.
Рис. 6.1 Динаміка кредиторської заборгованості за 2012-2014 рр.
Велике значення при аналізі кредиторської заборгованості мають показники оборотності (коефіцієнт оборотності та тривалість одного обороту), за допомогою яких розраховується період погашення цієї заборгованості, тобто скільки оборотів потрібно підприємству, щоб погасити наявну заборгованість. Коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості розраховується за формулою:
Коб=ЧД/Середньорічна сума кредиторської заборгованості. (6.1)
Тр. одного обороту = 365/ Коб (6.2)
Значення коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості на ТзОВ СП «Графітех»за 2012-2014 рр. подані у таблиці 6.2
Таблиця 6.2
Основні показники кредиторської заборгованості
Показники |
2012 |
2013 |
2014 |
Коб кред. заборг. |
4,31 |
4 |
1,67 |
Тоб кред. заборг.,дні |
85 |
92 |
219 |
За економічними законами, підприємство функціонує добре, якщо значення коефіцієнту оборотності збільшується, а тривалість 1 обороту зменшується. Аналізуючи табл. 6.2, можна дійти до висновку, що ділова активність підприємства за 2012-2014 рр. зменшилась майже у 3 рази. У 2012 р. підприємству потрібно було лише 85 днів для погашення кредиту від постачальників, а вже у 2014 р. 219 днів.
Щодо поточних зобов’язань за розрахунками, то їх динаміка за 2012-2014 рр. показана на рис. 6.2.
Рис. 6.2 Поточні зобов’язання за розрахунками за 2012-2014 рр.
Як видно з рис. 6.2 розрахунки з оплати праці займають найбільшу частку серед поточних зобов’язань, розрахунки з бюджетом у 2014 році теж характеризуються різким збільшенням їхньої маси порівняно із попереднім періодом, зате розрахунки зі страхування протягом трьох останніх років стабільно зменшувалися . Зобов’язання з бюджетом у 2014 р. зросли в 3 рази порівняно з 2013р., причиною цьому стала заборгованість по неоплаченому ПДВ за попередній період.
Ще одним видом поточних зобов’язань, які є на підприємстві є інші поточні зобов’язання. У 2012-2014рр. їх значення на кінець звітного періоду становило відповідно 415,8, 355,6 та 342,7 тис. грн.
До складу позичкового капіталу відносяться також зобов’язання, які відображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів», проте на підприємстві такі зобов’язання відсутні.
Вертикальний аналіз!!!!