4.5.Індекс спільності для видових списків на різних варіантах штучних ґрунтів

Для виявлення особливостей розвитку деревних культур на експериментальній ділянці рекультивації, на обраних варіантах досліду було виконано повну інвентаризацію лісових насаджень: виявлено видовий склад деревних і чагарникових рослин, їх кількісне співвідношення по окремим видам, враховано життєвість і стан кожного дерева.

Для дослідження особливостей самовільного поселення деревних чагарникових рослин в процесах самозаростання залежно від лісорослинних умов різних варіантів штучного едафотопу, головним чином чорноземних і нечорноземних варіантів (IV та II, відповідно) розраховано якісний коефіцієнт спільності Жаккара, який показує відношення числа спільних видів на цих варіантах до числа видів в об'єднаному списку. Це коефіцієнт дорівнює 1 у випадку повного збігу видів об'єднань і дорівнює 0, якщо вибірки спільних видів не мають.

Коефіцієнт Жаккара розраховується за формулою:

,де а - число спільних видів для обох списків, b — число видів, наявних тільки у першому списку, с – число видів, наявних тільки у другому списку.

Таблиця 17

Спільність видів лісових порід при спонтанному самозаростанні на без чорноземному (іі) та чорноземному (іv) варіантах ґрунтового насипу

Експерементальні варіанти насаджень (видовий склад)	Коефіцієнт Жаккара
ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)	0,57
клен гостролистий (Acer platanoides L.)	0,71
в'яз низький (Ulmus pumila L.)	0,40
сосна кримська (Pinus pallasiana D. Don)	0,31

Як бачимо, спільність видів II та IV варіантів досліду найвища для таких деревних порід, як клен гостролистий (0,71) та ялівець віргінський (0,57). Разом з тим, саме ці породи на досліджених варіантах мало відрізняються за показниками життєвості, отже для них є цілком придатні безчорноземні (як більш дешеві) варіанти штучних ґрунтів. Найменша кількість спільних видів відмічена для сосни кримської (0,31). Це свідчить про суттєву різницю едафічних умов на досліджених варіантах для цієї породи, що зокрема узгоджується з даними її життєвості.

5. Перспективи розвитку окремих типів лісових культур

Ряд важливих показників росту і розвитку лісових культур в умовах експерименту послужив для діагностики перспективності створених типів насаджень. Стійкість насаджень, характер і темпи розвитку родючості і лісорослинного ефекту едафону залежать від початкової потужності, складу і стратиграфічної будови штучних ґрунтів, їхнього екологічного об'єму, а також від динаміки розподілу, біогенної міграції й акумуляції речовини і мікроелементів у різних типах насаджень на шахтних відвалах [38].

Кожний зі створених варіантів насипки має власну амплітуду лісорослинних можливостей і сприятливий для тієї або іншої групи випробуваних рослин. Серед останніх у роботі не виявлено зовсім непридатних для рекультивації териконів. Однак в умовах експериментально-виробничих ділянок рекультивації на усіх варіантах штучних ґрунтів деякі деревні і чагарникові культури недостатньо продуктивні.